Про підготовчий візит. Які меседжі отримали українські посадовці?
Скажімо так, ми побачили оптимістичні настрої Міністерства Закордонних Справ. Хотілось би вірити, що вони мають під собою достатню аргументацію. Але, в будь-якому разі те, що відбувся такий підготовчий візит, це вже говорить про те, що йде активна підготовка, і є розуміння того, з ким буде зустрічатись, який порядок денний. Тому що зазвичай так звана "передова група", вона може бути з декількох рівнів. Це може бути молодші дипломати, які зазвичай займаються технічними питаннями. Але, якщо вже їде сам Міністр закордонних справ, то це говорить про те, що готується достатньо високого рівня зустрічі, які необхідно проговорити – їх порядок денний і, можливо, підписання якихось документів.
Про можливі підписані документи
Для нас будь-який підписаний документ є вкрай важливим. Бо це вже не "порожні слова", не обіцянки. Це говорить про те, що йшла достатньо серйозна підготовча робота і є перспективи нового напрямку. А за останній період називалися окремі українські компанії, які долучалися до великих проєктів NASA чи Ілона Маска, вигравали тендери. Тобто ми постійно чули українські компанії в контексті космічної галузі. Але ми прекрасно розуміємо, що це галузь є суто бізнесовою. Але вона достатньо врегульована державою. Тому, якщо готуються підписання документів в цій сфері, це говорить Україна зі Сполученими Штатами мають достатньо цікаві перспективи й готові відкривати цю сферу для нових українських компаній до розробок. Для України це можуть бути інвестиції, тому що Україна теж є космічною державою. І в такому випадку ми прекрасно розуміємо, що навіть в будь-якому запуску залучена шалена кількість компаній, їх взаємодія і нормальна робота, а це – окрім грошей та державного регулювання, є достатньо синтетична сфера. Це і наукова, і розвідувальна, і безпекова сфери. Тут, звичайно, і захист технологій, і будь-яка інша сфера, вони регулюються саме оттакими державними угодами.
Про Нову стратегію відносин із США, яку анонсують в ОП
В першу чергу сподіваємось, що це – не стратегія розмов на підвищених тонах, як до цього говорив один з народних депутатів, це є не стратегією, це є істерикою. Тут говорити про абсолютно нову стратегію є не до кінця логічним навіть, а реалістичним. Тому що україно-американські відносини базуються на 30-тирічному стратегічному партнерстві. За всі ці допомоги, які Україна отримує за останні 7 років, як політично, дипломатично так і безпеково. І тут ми можемо говорити про 100 мільйонів допомоги, які отримують Збройні Сили України, про всю ту допомогу в рамках міжнародних організацій, яку Україна отримує. Але, дійсно, давно в Києві виношували ідею переведення цих відносин на новий рівень. Щоб тут було і стратегічне партнерство більш високого рівня, про що говорили, наприклад і про основного партнера поза межами НАТО, є такий статус. Але, і наш статус розширеного партнера НАТО дає новий рівень відносин. Також, говорили, що окрім безпекового сектору Україні треба відкривати нові можливості співробітництва між Україною і Сполученими Штатами що, якраз, ІТ-технології й інвестиції. А не тільки протидія Російській Федерації. І, те, що планують поїздку Президента на південь, бо в Каліфорнії більшість тих ІТ-гігантів знаходиться, що є достатньо цікавими перспективами, що країна готова відкривати нові сфери співробітництва.
Про можливі компенсації для України з боку США після запуску Північного потоку-2
Сполучені Штати й Німеччина підписали Угоду, декілька незвичну, бо вона покриває декілька можливих зобов’язань. Чому можливих? Бо поки ми не побачимо створення Фондів, про які там йде мова, або підписання окремих Угод саме з Україною, вони лишаються на рівні можливих. Але, фактично в цій Угоді говориться про два такі аспекти. Перший – намагання гарантувати Україні продовження мати транзитний статус, для того, щоб Німеччина долучилась до переговорів з Російською Федерацією про частину транзиту, яка має йти через Україну, щоб це була справедлива Угода, і – гарантована Угода. Друга частина говорить про те, що економіка України має перебудовуватись до, скажімо так, нових технологій і в такому випадку вони готові інвестувати в цей розвиток. Ну, і третій – невеличкий можливий розділ - він стосується санкцій. Знову ж таки "умовно". Бо там говориться, якщо Російська Федерація буде наполягати та використовувати Північний потік проти України, то звичайно США і Німеччина будуть жорстко реагувати. Щоб не допустити цього, включаючи й санкції. Цікавий, незвичний документ, неоднозначний. Особливо, та частина, що стосується "зеленої" економіки, але ми прекрасно розуміємо, що Північний Потік це не про те, що Україна отримає менше енергоресурсів, що їй потрібно перебудовувати економіку. Це говорить суто про ті гроші, які ми отримуємо за транзит, тобто це дохідна частина бюджету. І ось тут велике питання – яким чином вдасться долучити соціальних представників Німеччини, як це прописано в документі, для того, щоб переговори з Російською Федерацією були більш справедливими для України.
Що стосується розвитку самої української економіки, то це – складна й окрема розмова. Але, Україна була і є заручницею тих умов – невисоких цін на енергоносії, що давало змогу великим компаніям, які є енергозалежні, не розвиватися і не модернізуватись. Це велика проблема, яку варто окремо проговорити з енергетиками та економістами. Чому це так сталось і в який момент Україна таку важливу точку пропустила в розвитку підприємств в Україні. З міжнародної точки зору, то тут Україна частково зробила важливу роботу. Перше – те, що Україна свого часу, окрім угод про асоціацію, вільну торгівлю, в нас ще є вектор співпраці з Європейським Союзом. Це якраз Європейське енергетичне товариство, членом якого ми і є. І це – важливий документ, який регулює і певні обмеження Російської Федерації по Північному потоку. Це був перший важливий крок і тут єдине питання, щоб ми виконували те, що там є в документі - і щодо реформ, і щодо зобов’язань. Друге – в Україні за останні 7 років все ж таки зайнялась диверсифікацією. Те, про що ми говорили 30 років, але практично останні 8 років почали працювати над диверсифікацією в Україну. Фактично ми розуміємо, що це – російська енергетика, але контракти вже підписані через Словаччину, відповідно і виконуються вони абсолютно інакше. І звичайно, в певний момент, це – неготовність наша розуміти, що, окрім того, що Україна буде шукати диверсифікацію, будуть шукати й інші країни. Російська Федерація звичайно буде шукати можливості як обходити Україну. Тому тут з одного боку – ми розуміємо, що ті газопроводи, які йдуть через Україну, є найбільш вигідними. Але, як показала російська історія, не завжди вигідно, це є тим, чим вони користуються – вони готові йти собі в мінус, але досягти певної політичної мети. Північний потік, це – та політична мета, яку Російська Федерація, на жаль, може досягти.
Фото: УНІАН
