Про надання фінансової підтримки Україні
Економіка — дуже правильний пріоритет. Під тиском російських військ, які є навколо наших кордонів, українська економіка дуже складно йде вперед. Зростання, яке очікувалося, скоріше за все, не буде. До того ж ціни зростають, курс гривні дуже плинно коливається, є тиск на наші цінні папери, вийти на фінансові ринки нам доволі складно.
Вважаю, настав момент, коли потрібно у наших західних партнерів не просто просити, але серйозно говорити про нову версію плану Маршала. Те, що відбуватиметься в Україні, визначає долю Заходу на перспективу. Якщо Заходу не вдасться зупинити Путіна у нас, то як з ним розмовлятимуть китайці зараз, за 5 років, за 10 років?
Пріоритет економічний не менш важливий, аніж безпековий. При чому для всіх українців. Вважаю, що нам від німців потрібно більше. Потрібно, щоб німецький бізнес зайшов, щоб він не був заляканий Путіним. Потрібні політичні гарантії, нові ідеї німецького уряду і не тільки невеликі кредити, про які зараз ідеться — 150 мільйонів євро. Потрібна серйозна розмова і сьогодні вона лише почалася.
Чи має Шольц вплив на Росію?
Шольц точно має важелі впливу на Росію. Питання в тому, чи захоче він їх використати і чи жорстко він скаже Путіну, що за ним не стане. У Німеччині традиційно канцлер відповідає за зовнішню політику, його слово останнє. І в нього є багато важелів, від "Північного потоку-2" до того, чи зберігатиме Німеччина важливі відносини з Росією у політичній і економічній сферах. Зараз німецький бізнес багато заробляє на Росії. Спочатку отримуючи зі знижкою російський газ, а потім продаючи в Росію майже все, що можливо. Тому сьогоднішня розмова із Зеленським важлива, бо для Шольца — це розвідка боєм. Це його перше серйозне міжнародне турне: поїхав спершу до Байдена, а потім до нас. Завтра буде у Путіна. Зовнішньо політикою ніколи не займався. Зараз нехай покаже, що він може.
Про вступ України до НАТО
Я дуже великий фанат нашого членства в НАТО. Вважаю, що це наше майбутнє. Але Москва зараз дуже активно говорить з багатьма європейськими країнами, намагаючись налякати. Ми розуміємо, що консенсусу, коли всі проголосують за наше членство сьогодні чи завтра, немає. Ми маємо побудувати цей консенсус. Маємо довіру і повагу до того, що Україна не просто може себе захищати, а буде важливою і корисною (у сенсі що ми можемо зробити для спільної безпеки). Тут є над чим попрацювати.
Чимало країн дуже залякані. Проблема не тільки в тому що ми не готові до стандартів НАТО. Залякують європейські країни і маємо сказати, що ми крутіші, аніж вони. І так воно насправді і є. По людях, по бойовому духу, по тому як ми готові. Подивіться, українці не панікують. На Заході всі реально ставлять питання, а як ці українці на восьмий рік війни, коли є загроза вторгнення, і вони не панікують. І це викликає до нас повагу.
Але про інші речі теж не будемо забувати. До натовських стандартів нам ще йти і йти, особливо в питанні верховенства права, справедливості.
Про заяву Пристайка
Посол України у Великій Британії Вадим Пристайко припустив, що Україна може відмовитись від вступу в НАТО, якщо її до цього змусять обставини.
Те що каже посол, не є позицією держави. Вадим щось необережно сказав. Усі чомусь думають, що це якась теорія змови, якусь качку запустили. Ніхто у нашої країни не забере майбутнє. Тільки ми його будемо визначати. Це прописано в конституції. Щоб там Росія не стрибала, все одно ми визначаємо, куди ми йдемо, як ми йдемо, коли ми йдемо. Це не проста дорога. Але це точно не про Росію. Та й Захід не буде йти на поступки Росії, інакше хто його взагалі поважатиме в цьому світі. Те, що не голосуватимуть завтра чи післязавтра за наш вступ до НАТО європейські країни, це теж зрозуміло. Але як мета це має залишатися, оскільки ми маємо бут впевнені в собі.
Про зустріч нормандської четвірки
Інформаційна хвиля про черговий напад Росії на Україну після проведення зустрічі нормандської четвірки — це підвищення ставок. Нормандський формат — не є основний майданчик, де зараз ведуться переговори. Головні питання ведуться між США і Кремлем. Є така дитяча книжка про Буратіно, де казали, що пацієнт швидше мертвий, аніж живий. Нині нормандський формат — це процес заради процесу. Там робляться якісь компроміси, якісь поступки, але це не просуває врегулювання вперед. Бо для Росії питання не в Донбасі і не в Мінських домовленостях. Для Росії питання, щоб Україна змінила свою внутрішню і зовнішню політику. Не просто так ведуться розмови про фінляндизацію.
Про ймовірну зустріч лідерів нормандської четвірки
Говорити завжди краще, аніж воювати. Дипломатія — це непроста історія. Навіть якщо відбувається процес заради процесу, все одно його потрібно підтримувати, оскільки в цьому процесі є німці і французи. Є можливість тиснути на російську позицію. Є можливість наводити аргументи. Є можливість залучати до нормандського процесу навіть Сполучені Штати. Врешті це дає нам час, щоб краще підготуватися до можливих російських провокацій.
Про проєкт закону про особливий статус Донбасу
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Україна надасть законопроєкт про особливий статус Донбасу. За його словами, в цьому його запевнив президент Володимир Зеленський.
Думаю, що Шольц мав на увазі обіцянку президента Зеленського надати ці проєкти для обговорення в нормандському форматі. Там йшлося і про статус, і про особливості місцевих виборів. Розмова про це ведеться вже тривалий час, але нікуди не рухається, поки Росія не готова реально обговорювати питання хоча щоб трохи зменшити свою присутність на окупованому Донбасу. Зараз там фактично все російське. Паспорти видаються по повній. За різними підрахунками, до 800 тис. паспортів — тобто у кожного другого дорослого є такий паспорт. Яким чином взагалі можна уявити проведення там місцевих виборів? Я б ухвалив закон, щоб люди, які мають російські паспорти у виборах не могли брати участь. І одночасно запровадив би декларацію подвійного громадянства. Це було б додатковим стримуючим фактором. Обговорення законопроєктів, швидше всього, це затягування часу і процес заради процесу.
Що може змінити позицію Берліна?
Або якісь радикальні кроки Кремля, або поступовий процес розуміння, що з цим режимом російським не можна жити так, як з Радянським Союзом в 70-ті роки. Молоде покоління німецьких політиків критично ставиться до сьогоднішньої Росії. Там поступово зростає розуміння, що Німеччина має допомагати Україні. При чому не тільки економічно, а й безпеково. Постачання німецької зброї до України — це питання часу. Нам емоційно складно розуміти, що німці нам тут не допомагають. Але ситуація змінюється і потрібно над цим працювати.
Про голосування російської Держдуми за визнання "ЛНР" і "ДНР" самостійними державами
З цією ініціативою вступили російські комуністи. Якщо Путін на це піде, то Мінські домовленості остаточно стануть "мертвими". Вони і зараз такі зомбовані, майже не існують в практичному сенсі, бо після масованої паспортизації їх не можна виконати. Але Путін своїми руками Мінські домовленості не вб’є, бо в нього є своя версія і є розуміння цих домовленостей. Прогнозую, що Держдума відхилить ці пропозиції щодо визнання терористів "ЛНР" і "ДНР" самостійними державами.
Про Віденський механізм
У 90-ті роки була створена нова архітектура контролю над озброєнням. Був договір про звичайні озброєння в Європі. Були так звані відомчі заходи зі здійснення довіри. Росія їх всі абсолютно вбила. Те, що наш МЗС починає довбати Росію, щоб вона давала інформацію — в принципі це правильно. Але крім піару, на жаль, нічого не принесе. Росія давно відмовилася від будь-якого контролю над озброєнням на своїй території. Зробила це абсолютно свідомо. І далі буде також це робити частиною американсько-російських переговорів. Але скільки б ми не зверталися до Росії, вона не дозволить нам дивитися щось на своїй території. Віденський механізм — цікава знахідка, але нічого практичного вона не принесе.
Фото: president.gov.ua