Ілюстративне фото з відкритих джерел
Відкриття Курського напрямку зняло багато питань
Міністр оборони України Рустем Умєров підтвердив, що передав на зустрічі з високопосадовцями у Вашингтоні список цілей у Росії, які можуть атакувати ЗСУ. Наскільки цей візит може вплинути на отримання згоди від американців? Низка інших країн говорили про те, що вони не проти, аби ми використовували їхню зброю по території РФ: Данія і Норвегія ― у травні цього року, а також Канада.
Річ у тім, що США є найбільшим надавачем щодо номенклатури зброї. І для того, щоб ці удари були ефективними, нам необхідно зняти обмеження. Щоб ми не обирали ― оця ракета зі Сполучених Штатів чи з Британії, чи можемо ми цією партією бити, чи не можемо. Щоб руки були розв’язані. Перед цим була просто червона лінія, тому що західний істеблішмент ще жив у тих ілюзіях, що можна контрольовано піднімати ескалацію, наприклад, дозволити від кордону бити не більше 200 км ― і Росія схаменеться. А якщо Росія не схаменеться, буде наступний крок ― дозвіл бити по будь-яких інфраструктурних об’єктах, окрім цивільних. І дивитися, на що РФ піде далі. Думаю, багато питань зараз знято, коли ми відкрили Курський напрям, бо досі світ жив у певних бутафорських ілюзіях. Є ядерна держава Росія, Україна не є ядерною державою, менша майже втричі, і 2022 року ми не могли собі уявити, що мине майже три роки ― і ми зможемо здійснити таку спецоперацію. З точки зору геополітичного контексту, Кремль отримав ляпаса, адже ми бачимо, наскільки всередині самої РФ система працює малоефективно. Попри те, що Росія готова класти своє населення на м’ясорубку лише для того, щоб зберегти імперію. Водночас є питання воєнної доктрини, яка дозволяє застосовувати ядерну зброю, але наша операція не дає таких підстав. Тут є свої алгоритми, які дають змогу діяти таким чином, щоб звести нанівець ризики застосування будь-якого виду ядерної зброї.
Дозвіл від Британії ― це питання найближчого часу
Чи є в нас дозволи на використання зброї вглиб російської території від Великої Британії, Франції та Німеччини?
Британія у дискусіях. Спочатку начебто був дозвіл, потім його відкатали назад. І заява Бориса Джонсона (експрем'єра Великої Британії – ред.) у цьому контексті полягає якраз у тому, щоб Британія була першою, хто ці дозволи дасть однозначно. Якщо говорити про їхню опозицію і владу, то стосовно дій України взагалі дискусій немає, а є абсолютний стовідсотковий консенсус. Тому дозвіл ― це питання найближчого часу.
Олександр Антонюк у студії Українського Радіо
Спільно з країнами НАТО формувати безпековий політико-економічний союз
Згадаймо перший період великої війни. Якою була поведінка і риторика Байдена і Джонсона? Це були діаметрально протилежні позиції. Тому до британського народу Україна справді має відчувати велику подяку, і до Бориса Джонсона особисто. Стільки, скільки у перші важливі дні вклав він, не вклав жоден політик такого рівня. А заяви Байдена у той час краще не згадувати, мене просто брав відчай. І лише тоді, коли російський бліцкриг провалився, США почали формувати антипутінську коаліцію. А до того нашим локомотивом був Борис Джонсон. Він їздив, телефонував, називав речі своїми іменами. У взаємодії із Зеленським це на той момент дало непоганий ефект. У цьому контексті я бачу, що його позиція незмінна. Єдине, що він зараз симпатизує Трампу, але це особисті уявлення, адже Джонсон також є популістом. А загалом, у контексті Європи, Британія ― наш найбільш ключовий стратегічний партнер. У плані культури, традицій, політичної послідовності, незалежно від того, хто прийде та очолить уряд, Британія для нас є союзником номер один. Якщо згадати публічну заяву Джонсона у 2022 році, коли було ухвалено політичне рішення, що Україна матиме шанс за спрощеною процедурою вступити до Євросоюзу, то він тоді сказав, що на місці України розглянув би варіанти створення нових альянсів. Я вважаю, що це хороша ідея ― розглядати можливість створення політико-економічного блоку з Великою Британією, а далі нарощувати взаємодію з країнами Балтії, Польщею. І таким чином спільно з країнами НАТО формувати безпековий політико-економічний союз. Якщо долучити до співпраці Туреччину по басейну Чорного моря, ми зможемо зробити досить непоганий безпековий сектор. А згодом ще й розв’язати стратегічне питання зі вступом України до НАТО.
