У питанні Великого герба є кілька питань, каже художник Олексій Руденко: юридичне, художнє та геральдичне. "Якщо казати про юридичне, то Україна тупцює довкола Великого Державного гербу з моменту появи постанови Президії Верховної ради з лютого 1992-го року. І тут, треба сказати, що Великий герб є правовою колізією, адже він вписаний як даність до Конституції України. Я вважаю, що це мотивує президента подавати будь-який герб, бо існує стаття Конституції, яку треба виконувати".
Друге питання, чому президент не вносить проєкт, який переміг на конкурсі, каже геральдист: "Мені неетично висловлюватися з приводу конкурсу, бо я сам брав у ньому участь. У мене багато питань до цього конкурсу, але одним словом, переміг цей проєкт Олексія Кохана. Чому його не винесли на розгляд Верховної Ради, думаю, що, якщо подивитися уважніше на ці два проєкти, то зрозуміло, що проєкт Кохана залишився дуже сирим, при чому сирим він був під час створення". Руденко підкреслює, цей проєкт автор створив ще 1991-го року.
Що ж стосується проєкту, поданого президентом, каже художник, в ньому є два моменти: перший - це те, що концепцію цього герба розробляли науковці. "А вже пластичне рішення пропонував спочатку Олександр Івахненко, нині покійний, на жаль, потім домальовував це Віталій Міщенко і нарешті фігуру козака і лева домальовував теж покійний нині графік Сергій Якутович".
Тому, за його словами, концептуально в більшості спеціалістів цей герб питань не викликає: "Особливих нарікань на концепцію, що в центрі Малий державний герб, щитотримачі - це козак із самопалом - це символіка Війська Запорізького низового, і це записано в Конституції. А другий щитотримач - Галицький лев. Над ними - вінець Київських князів, і підніжжя у вигляді калини та колосся. Теоретично така концепція може бути, дуже багато гербів мають таку саму композицію, нічого страшного тут немає".
Диявол же ховається в деталях, каже Олексій Руденко: "Якщо ми стверджуємо, що це Галицький лев, то це не він взагалі. Бо Галицький лев - це той лев, який спинається на скелю. Таке його визначення. І це можна простежити на величезній кількості зображень. Насправді Галицький лев однією лапою спирається на землю, а трьома намагається вчепитися в скелю чи в край щита. Ми тут цього не бачимо".
"Тут намальовано звичайного геральдичного лева. Це не дуже вдалий малюнок, в принципі. Там ці проблемні лапи: одна лапа висить, а другою він стоїть на стрічці в кольорах державного прапора. Козак стоїть обома ногами на стрічці з прапором. Це недоцільно. І у лева друга лапа - проблемна".
Другою вадою цього проєкту геральдист називає наявність фанатзійного невідомого природі вінця і так званого "намету": "Намет - це геральдична рослинність, яка використовується виключно у випадку, якщо у гербі є шолом. Якщо немає шолома, то нащо там цей "намет"? Зверніть увагу: і намет опущений донизу, і внизу - додолу похилилася калина і лежить хлібний колос. Це побутові символи негараздів, неврожаю".
Ще художник звертає увагу на фігуру козака: "Її мав перемальовувати Якутович, він як міг намагався надати їй пластичності, врешті вийшов занадто манірний цей козак, і це ніяк не відповідає іконографії ані козацьких печаток, ані зображень козака на прапорах та інших символах". Олексій Руденко нагадує, що в історії українських гербів козак уже був зображений на гербі Української держави Павла Скоропадського. "І малюнок козака робив геніальний український графік Георгій Нарбут".
.jpg)
На запитання, чому за наявності такої бази робіт та великих авторів, роботи, які представляють на конкурс обростають "фотожабами", художник відповів, що цей процес "сильно персоніфіковано". "Певні особисті мотиви мотиви в голови журі, членів журі попри те, що це загальнонародна справа. Я не буду зупинятися на цьому".
Якщо подивитися на досвід інших країн світу, ніде по 30 років питання Великого гербу не стоїть, каже Олексій Руденко. "Насправді для уникнення постійного конфлікту навколо гербу, найкращим рішенням було би зняти питання про Великий герб. Україна дуже рідко демонструє на весь світ досконалі речі. Якраз Малий герб - одна з таких досконалих речей".
