Тризуб, Фото: Укрінформ
Тризуб після Двозуба
Історія тризуба сягає ще часів князя Володимира Великого, розповідає історик, геральдист Олександр Алфьоров: "Тризуб як особистий знак був використаний вперше Володимиром Святим на межі Х-ХІ сторіччя — на монетах та предметах побуту. Очевидно, на той час тризуб наносився і на межі володінь держави Володимира Святого. Сам тризуб походить від ускладнення знаку батька Володимира Святого — Святослава Хороброго, у якого був двозуб. Щоб відрізняти знак батька від знаку сина, Володимир використав додатковий елемент, і у двозубі з’явився середній зубчик, який і став прототипом нашого тризуба".
Тризуб в УНР
Як тільки не трактують символізм і значення тризуба, однак жодних доказів того чи іншого трактування немає, наголошує історик-геральдист Андрій Гречило. "Цей символ — знак влади, який використовувався як родовий княжий знак. Тризуб став гербом із 1918 року, коли остаточно був схвалений як герб Української Народної Республіки", — каже Андрій Гречило.
Тризуб після розвалу СРСР
Зі здобуттям Україною незалежності знову постало питання герба України. Робота над ним почалася ще влітку 1991 року. Верховна Рада Української РСР оголосила конкурс на державну символіку. Тоді майже всі проєкти містили зображення тризуба у різних інтерпретаціях. Уже мали підсумки підбивати, а в Москві трапився серпневий заколот (19 серпня 1991 року стався заколот "ГКЧП", який зазнав краху — ред.) Конкурс відійшов на другий план. Як зазначає його учасник — український графік Олексій Кохан, "тоді премій ніяких не платили, але оголосили, що перше місце посів проєкт Андрія Гречила та Івана Турецького". Оголосили і забули. Повернулися до цього питання вже після референдуму про незалежність (1 грудня 1991 року – ред.) "Після тріумфального референдуму про незалежність в середині грудня у Верховній Раді зібрали наукову нараду, яку вів академік Ігор Юхновський. Там були поважні професори, історики, геральдисти, художники. На ній домовились, що Малий герб має бути максимально простий і лаконічний, щоб його навіть дитяча рука могла намалювати. Юхновський прикрив ту всю дискусію і сказав: "Герб буде такий — синій щит і на ньому золотий тризуб". Фіналістів конкурсу Андрій Гречила та Івана Турецького, а також мене залишили після наради, посадили в машину, повезли в кабінет Леся Танюка… І так зробили проєкт герба, який потім затвердила Верховна Рада", — розповідає співавтор Державного герба Олексій Кохан.
Великий герб
Коли ухвалювали нову Конституцію у 1996 році, йшла жорстока боротьба за три статті: за українську мову, за назву Криму і за символіку. Як згадує Олексій Кохан, за символіку голосували разів 20. Зрештою, щоб дійти якогось консенсусу, постановили, що Великий герб України встановлюється із врахуванням Малого герба і герба Війська Запорізького. Тож тоді треба було, за словами Олексія Кохана, його створити та затвердити. Але руки до цього так і не дійшли. Кілька разів були намагання провести конкурс на ескіз Великого герба України, однак вони закінчувалися невдачами.
"Україна живе з одним гербом, і проблем немає"
Два роки тому до питання Великого герба знову повернулися. Проєкт, який виграв, отримав шквал громадської критики. Були намагання протягнути і затвердити інші ескізи, але поки жоден із Великих гербів не затверджено. 24 серпня 2021 року на 30-річчя Незалежності України Верховна Рада ухвалила в першому читанні президентський законопроєкт "Про Великий Державний герб". Але для ухвалення цього закону в цілому, як вимагає Конституція, необхідно дві третини голосів. А в тому, що їх вдасться знайти через суперечливість і критику обраного зображення герба від початку були сумніви. А потім був російський напад. Андрій Гречило, який на останньому конкурсі уже був головою журі, взагалі сумнівається у доцільності Великого герба. "У геральдиці Великі герби — це традиція великих імперій. Вона складалася з тим, що у Великих гербах використовувалися різні територіальні здобутки", — каже він.
Андрій Гречило бачить кілька варіантів вирішення проблеми: можна провести круглий стіл серед фахівців, випрацювати концепцію і провести вже за нею конкурс серед графіків; ще один варіант — залишити все як є. Україна живе з одним гербом, і проблем немає. Тоді варто провести зміни в статті 20 Конституції, яка визначає державні символи. Але перший розділ Конституції, частиною якого є ця стаття, специфічний. Його можна змінити тільки через загальноукраїнський референдум, а перед цим зміни мають бути ухвалені більшістю у дві третини голосів депутатів. А це не просто зробити. Особливо під час війни. Однак рано чи пізно це питання можна буде вирішити.
