Про резолюцію ПАРЄ
Попри те, що Парламентська Асамблея Ради Європи — статутний орган Ради Європи, все-таки до її мандату не входить таке питання, як визнання держав терористичними. Тобто Парламентська Асамблея Ради Європи може давати рекомендації державам-членам Ради Європи стосовно певних дій. І в резолюції, яка була ухвалена в Парламентській Асамблеї Ради Європи, є заклик державам-членам Ради Європи визнати поточний російський політичний режим терористичним і затаврувати його як такий. І це важливий нюанс. Але однозначно такий заклик буде мати важливі політичні та дипломатичні наслідки, як і попередні рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи.
Крім того, надзвичайно важлива частина цього рішення — це заклик забезпечити всеохоплюючу систему відповідальності Російської Федерації з точки зору порушення Російською Федерацією вимог і норм міжнародного права і забезпечити заповнення прогалин у цій відповідальності, зокрема шляхом створення спеціального трибуналу, який буде працювати над злочинами агресії проти України. По-друге, інша частина передбачає створення всеохоплюючої системи компенсації — компенсаційного механізму, який буде якраз обійматися питаннями другої, тобто некримінальної, частини відповідальності, яка стосується акту агресії Російської Федерації проти України.
Про відповідальність РФ
Останні рухи, які відбуваються в напрямку створення і забезпечення цієї всеохоплюючої системи відповідальності, відбуваються в абсолютному напрямку того, щоб забезпечити кримінальне переслідування, оскільки Міжнародний кримінальний суд обіймається тільки воєнними злочинами, злочинами проти людяності та питаннями геноциду. Тобто це ті переслідування, які відбуваються на міжнародному рівні. Є також національні переслідування, де досить велику роботу веде Офіс генерального прокурора. Є питання, які розглядаються в межах юрисдикції Міжнародного суду ООН на підставі конвенції щодо запобігання геноциду, а є питання, які розглядаються в Європейському суді з прав людини.
І тут виникає серйозна прогалина у відповідальності з точки зору Європейської конвенції з прав людини, оскільки Росія перестала бути учасницею цієї конвенції з 16 вересня 2022 року. І відповідно всі ті питання, які лежали б у площині Європейського Суду з прав людини, як раніше, з точки зору навіть міждержавних заяв, які зараз знаходяться на розгляді в Європейському суді, випадають з поля зору зокрема Ради Європи після 16 вересня, оскільки юрисдикція за цими питаннямм поширюватиметься тільки на період дії конвенції стосовно Російської Федерації.
Отже, треба думати про нові механізми відповідальності та відшкодування шкоди, заподіяної інфраструктурі, приватним особам тощо. Тобто треба знаходити нові механізми, які будуть забезпечувати дієвість міжнародного права. І це ті заклики, які напрацьовуються певний час, але я сподіваюсь, що в майбутньому такі механізми будуть розроблені.
Про нелегальність перебування Російської Федерації в Радбезі ООН
Насамперед ці рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи спрямовані на держав-членів Ради Європи. Але це не тільки держави-члени Ради Європи, оскільки в Раді Європи статус спостерігачів мають такі країни як Сполучені Штати, Канада, Японія, Мексика, Ватикан. Тобто цей заклик стосується досить широкого кола осіб. Як ми бачимо, Рада Європи залишається лідером думок з точки зору тих рухів у міжнародному праві, які відбуваються. Оскільки Рада Європи була першою організацією, яка відреагувала на ескалацію агресії у лютому 2022 року і дуже швидко ухвалила рішення про виключення Російської Федерації з Ради Європи у зв'язку з порушенням статуту Ради Європи.
Дискусія про законність чи незаконність перебування Російської Федерації у Раді безпеки ООН ведеться давно. У практичній площині це вирішити надзвичайно складно. Дійсно, ми маємо досить серйозну проблему ролі члена Радбезу ООН в тій системі безпеки, яка побудована на підставі статуту ООН. І фактично це держава, яка здійснює акт агресії, яка ветує всі дії, пов'язані з тими необхідними кроками, які має вжити Рада Безпеки ООН, яка відповідає за забезпечення миру і безпеки у світі. Тому що все-таки роль Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй залишається досить обмеженою у цьому плані.
Якою буде реакція Європейського Союзу
Визнання держави спонсором тероризму з точки зору міжнародного права — це крок дещо піонерський. Наскільки мені відомо, ця тема звучить в практичних дискусіях щодо того, які наслідки такого кроку можуть бути. Але однозначно з точки зору міжнародного права держави, які визнають певні інституції, організації чи осіб терористами, мають зобов'язання і несуть зобов'язання протидіяти тероризму. Тобто мають вживати певних обмежувальних заходів та санкцій щодо цих відповідних суб'єктів, аби обмежити їхню можливість ведення терористичної діяльності. Відповідно, яким чином це буде регулюватися з точки зору держав Європейського Союзу, важко сказати.
Водночас, наскільки мені відомо, вже зараз на підставі чинних санкцій, які введені в Європейському Союзі, створюється певна система відповідальності щодо вилучення певних активів осіб, щодо яких застосовані санкції. Зокрема в майбутньому буде застосовуватися кримінальна відповідальність за наміри уникнути певних санкцій стосовно підсанкційних осіб, інституцій та організацій. Тобто розкривається досить широке поле діяльності на майбутнє зокрема для України з точки зору того, наскільки можна санкційно реагувати на таке визнання і які будуть правові наслідки.
Ми бачимо, якою є політична реакція міжнародної спільноти на події, які відбувалися в Україні, починаючи з понеділка, на нову ескалацію конфлікту, тому можемо говорити, що загалом реакція міжнародної спільноти посилюється. І на юридичному фронті ті події, які відбуваються, вони відбуваються в напрямку доведення того, що Росія має нести відповідальність за акт агресії як такої. І ця відповідальність має бути всеохоплюючою. Тож, підсумовуючи, резолюція ПАРЄ — не порожній, а абсолютно змістовний документ.
Фото: DW
