ЮНЕСКО має забезпечити політичну адвокацію будівлі Держпрому в Харкові — архітектор

ЮНЕСКО має забезпечити політичну адвокацію будівлі Держпрому в Харкові — архітектор

Ввечері 28 жовтня один з під'їздів Держпрому, що в Харкові, був пошкоджений ударом російської авіабомби. Держпром – скорочено від державний промисловий будинок — найвідоміша конструктивістська будівля та символ Харкова. Внесений до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як пам'ятка архітектури. Архітектор Віктор Дворніков в ефірі Радіо Культура зазначив, що завдяки конструктивному рішенню, втіленому в залізобетонному каркасі, це допомогло зберегти просторову цілісність і залишитися будівлі Держпрому в Харкові неушкодженою. Найбільшої шкоди завдав прорив системи опалення та вибиті шибки. За словами архітектора "будь-яка будівля, пошкоджена від російської агресії на території Харкова, підлягає відновленню". А ЮНЕСКО може зробити відповідний розголос в світовому медійному полі.

0:00 0:00
10
1x

Фото: Олег Синєгубов / Telegram

В світі більше немає такого яскравого відображення, як Держпром

Розкажіть про цю будівлю з точки зору архітектурної та історичної, про її важливість, про її унікальність

Сама будівля Держпрому – це, мабуть, не просто композиція з різних будівельних матеріалів. Це, в першу чергу, про середовище. Це унікальне поєднання архітектурних цінностей, містобудівних, культурних, досягнень науки і техніки, це собою являє здобуток і предмет гордості для харків'ян. Це об'єкт, який сьогодні має статус національного значення, пам'ятка архітектури. Будівля внесена в попередній список охорони ЮНЕСКО. І це означає, що дійсно ця будівля має визначне значення. 

Якщо говорити про емоційне сприйняття, то це точно є об'єктом, навколо якого формується ідентичність локальна. Це об'єкт, який формує локальну ідентичність харків'ян. Ця будівля, коли створювалася, замислювалася, як символ переходу до нової епохи і подолання минулих етапів цивілізаційного розвитку. Це була противага попередній імперській владі в Харкові. І ті митці, ті діячі, які були долучені до створення цього об'єкту, вони, в першу чергу, працювали з цим. Не стільки над побудовою світлого майбутнього, яке пропагував Радянський Союз, а саме люди поєдналися в прагненні подолати оці негативні явища минулого. І потім, на жаль, через кілька років – вже ми всі знаємо оцей період Розстріляного відродження – всі митці були, звісно, розчаровані цим. Але я хочу наголосити, що саме момент, коли ця будівля будувалася, вона сприймалася, як абсолютно чистий порив суспільства до творення свого майбутнього.

Якщо говорити про архітектурну композицію – це також абсолютно унікальна пам'ятка. Жодна будівля конструктивізму в світі не має навіть схожих якихось елементів ні за масштабом, ні за пропорціями, ні за композицією. Цей об'єкт формує не лише центральний майдан Харкова, як композиційний ансамбль, він формує цілий район, який знаходиться за ним, так званий район Задержпром'я. І оці промені, які утворюються під переходами Держпрому, композиційно формують цілі квартали забудови, яка знаходиться за ним. Тобто це абсолютно унікальний об'єкт.

Які риси якраз конструктивізму було втілено в цій будівлі? 

Задум має своє відображення приблизно однаково в усіх будівлях конструктивізму. Це противага модерну архітектурному, противага класичним стилям. Натомість в конструктивізмі втілюється функціоналізм, втілюються досягнення наукові і технічні завдяки застосуванню залізобетону і можливостей, які він створює. Йдеться про великі пройоми віконні, йдеться про великі прольоти конструкційні. І в художньому виразі фасад будівель конструктивізму починає відображати процеси, які відбуваються всередині. Через ці скляні сходові клітини, вертикальні суцільного скління, через горизонтальні переходи, які поєднують різні під'їзди на неймовірній висоті із великим прольотом, ми бачимо процеси, які відбуваються всередині. І саме в цьому замисел конструктивізму. І оце втілення в такій великій просторовій формі – оцих ідей, в світі більше немає такого яскравого відображення. От саме в цьому він є унікальним.

ЮНЕСКО може зробити відповідний розголос в світовому медійному полі

Цей будинок внесений до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Що це означає? За це мали би бути наслідки? 

Абсолютно точно. Є, скажімо, сама відзнака об'єкту, як те, що він вноситься в попередній список або в загальний список об'єктів культурної спадщини ЮНЕСКО. Це свідчить про його унікальну значимість для всієї світової культури. І, відповідно, організація ЮНЕСКО, беручи до себе будь-який об'єкт, має гарантувати і забезпечувати його адвокацію. Звісно, що фізично вберегти такі об'єкти такого масштабу від непропорційної збройної агресії неможливо. Неможливо збудувати якесь укриття чи якісь захисні конструкції для таких об'єктів під час ведення бойових дій, особливо коли йдеться про розташування об'єкту в наближеній до бойових дій зоні. Тому тут швидше йдеться про політичну адвокацію цього об'єкту. Те, що сьогодні може зробити ЮНЕСКО, це зробити відповідний розголос в світовому медійному полі – це найбільше, що може зробити ця організація, а також вжити заходів для подолання наслідків пошкодження. Допомогти з пошуком фінансування, із залученням фахівців світового рівня, технологій і технічної бази. Оце саме функція, яку мало б здійснювати зараз ЮНЕСКО. 

Завдяки конструктивним рішенням, завдяки самій просторовій формі Держпрому наслідки не є дуже тяжкими

Ви можете зробити якийсь попередній висновок стосовно пошкоджень будівлі? 

На щастя, завдяки конструктивним рішенням, завдяки самій просторовій формі Держпрому, на мою думку, наслідки не є дуже тяжкими. Якщо говорити про конструктивні пошкодження, то йдеться про пошкодження лише одного-двох приміщень на другому та третьому поверхах. Це приміщення, де був безпосередньо епіцентр влучання. Йдеться про руйнацію фрагменту фасаду та руйнацію фрагментів двох перекриттів. Це достатньо локальні пошкодження. Чи будуть вони мати наслідки на всю конструкцію будівлі? Однозначно ні. Тобто те, що ми побачили при першому обстеженні ввечері 28 жовтня є незначні конструктивні тріщини. Конструктивне рішення, яке втілено в залізобетонному каркасі, допомогло зберегти оцю просторову цілісність і залишитися будівлі неушкодженій. Більше пошкодження завдала руйнація скління. Там зруйновано понад сотню вікон в сьомому та восьмому під'їздах. І ще більш негативний вплив мав прорив системи опалення, внаслідок чого відбулося затоплення другого та третього поверхів і там буде йти мова про серйозні роботи з відновлення саме внутрішніх приміщень. В цьому, мабуть, найбільший негативний вплив від удару.

Будь-яка будівля, пошкоджена від російської агресії на території Харкова, підлягає відновленню. Питання лише в масштабах, ресурсах, в спроможності команд це реалізувати. Навіть якщо залишилися фундаменти, то все одно при наявній і політичній, і економічній спроможності це все можна відновити.

 

Останні новини
Українські премʼєри 15-22 листопада: Zwyntar, Паліндром, Діти Інженерів, The Unsleeping, Sasha Boole
Українські премʼєри 15-22 листопада: Zwyntar, Паліндром, Діти Інженерів, The Unsleeping, Sasha Boole
Тримати в серці місце для любові: Positiff  представив сингл "Діаманти"
Тримати в серці місце для любові: Positiff представив сингл "Діаманти"
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
"Найважливішими є ті зміни, які відбувалися тоді в свідомості українців", – історик Зінченко про Помаранчеву революцію
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Новини по темі
"Ми робимо соціальну підтримку доступнішою" – Кошеленко про цифровізацію соцсфери
Втрати росіян зростуть: Попович про застосування протипіхотних мін
2,23 рекордних трильйона гривень на оборону. Підласа про держбюджет–2025
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
Флешмоб у Верховній Раді до 100-річчя Українського Радіо