Флешмоб у Верховній Раді до 100-річчя Українського Радіо. 20 листопада 2024 року. Фото: Андрій Нестеренко
Євгенія Кравчук: "Українське Радіо – це бренд"
Як відбувався флешмоб?
Євгенія Кравчук: Сьогодні з десяток народних депутатів були у фірмових худі з написом до 100-річчя Українського Радіо. Ми дуже вдячні колегам із нашого комітету, які доєдналися, голові комітету з питань свободи слова і членам президії: першому заступникові спікера Верховної Ради Олександрові Корнієнку та заступниці спікера Олені Кондратюк, які також доєдналися до флешмобу і одягнули худі. Це був елемент привернення уваги, після чого ми вже виступили з трибуни Верховної Ради. Багато колег вперше почули про такі цікаві деталі, що Українське Радіо – це не просто найстаріший мовник серед аудіовізуальних медіа, а й один із найстаріших мовників Європи. Буквально на рік лише BBC випередило Українське Радіо. Крім того, не було дня за ці сто років, коли Українське Радіо зупиняло свої трансляції. Коли під час війни були блекаути і не було інтернету я слухала новини по приймачу Українського Радіо, як це робили багато українських сімей і досі продовжують на тимчасово окупованих територіях. За одинадцять років війни мовник не переривався, як і за всі роки свого існування і виконував дуже особливу роль. Коли немає інтернету, це єдине джерело отримання інформації, Українське Радіо через приймачі стає чи не єдиним сигналом того, що Україна встояла. Росіяни казали людям, що української влади вже немає, держави немає і закликали їх до співпраці. Проте через сигнали Українського Радіо люди знали правду. Люди виходили в ліс і ловили сигнал. Під час евакуації це також було інструментом комунікації із слухачами. Крім того, Українське Радіо – це бренд. З ним пов'язаний Радіодиктант. У держбюджеті на 2025 рік ми змогли відстояти збільшення фінансування Суспільного мовлення загалом. Заробітна плата працівників Суспільного мовлення в регіонах нижча, ніж на комерційних каналах, а мережа більша. Це важливий елемент в інформаційній безпеці – мати таку велику мережу регіональних кореспондентів. Тому ми сподіваємося, це допоможе зберегти професіоналів і залучити нових фахівців у 2025 році.
Євгенія Кравчук у студії Українського Радіо
"Дуже добре, що Володимир Зеленський дав ексклюзивне інтерв’ю Українському Радіо"
Інформування про роботу Верховної Ради в умовах війни.
Євгенія Кравчук: Безпекові фактори є. Ми з особливою пильністю ставимося до тривог, адже ворог дуже підступний. Тому безумовно, Верховна Рада має певні обмеження. Журналісти вже повернулися до пресцентру і сьогодні ми дали великий брифінг. Оскільки деякі депутати все одно транслюють у прямому ефірі засідання Верховної Ради, то, на мою думку, можна повернути й трансляції. Щодо викликів для свободи слова, то Україна – це приклад того, як тисячі журналістів працюють під час безпрецедентних умов із небезпекою для життя. З боку Міноборони акредитовано близько 4 тисяч журналістів. Це й іноземні журналісти, і українські. Це найбільша кількість журналістів, які працюють одночасно в таких умовах. Багато журналістів залишаються в полоні – це теж виклик. Вікторія Рощина не дожила до цього обміну. Ми раді, що повернувся Максим Буткевич, але ще близько 30 колег перебувають у полоні. Під час воєнного стану, звісно, є обмеження. Журналісти в Ізраїлі також працюють за правилами за погодженням військових. Коли відбуваються атаки і прильоти, ворог дуже часто із відкритих джерел збирає цю інформацію. Журналісти не порушують ці правила. Їх порушують анонімні канали. Дуже добре, що Володимир Зеленський дав ексклюзивне інтерв’ю Українському Радіо. Воно широко цитувалося з посиланням на Суспільного мовника.
Читайте також: "Ми повинні зробити все, щоб наступного року війна закінчилась". Ексклюзивне інтерв'ю президента Зеленського"
Деякі канали російської дезінформації у соцмережах закриваються, але відростають нові голови
Як покласти край дезінформаційним кампаніям?
Євгенія Кравчук: Потрібно розрізняти дезінформаційні кампанії в традиційних медіа, наприклад, канали Медведчука, які ми закрили санкціями ще в 2021 році та ретрансляції російських медіа, проти яких після 2022 року запровадив санкції також і ЄС. Крім того, навіть США запроваджують санкції проти російських медіа через втручання у вибори та внутрішню політику. 9 розділ Закону про медіа України присвячений протидії російській пропаганді. Проте є соціальні медіа і великі технологічні кампанії, платформи спільного доступу: Meta, YouTub, X, Telegram, TikTok, які керуються своїми правилами та алгоритмами. Україна, щоб припинити пропагандистську діяльність або викрити ботоферми, пише в адміністрацію цих технологічних компаній і вони вже вирішують. Є певні успіхи і деякі канали закриваються, але відростають нові голови. Тому це питання спільної роботи з ЄС. Там є DSA – акт прямої дії Євросоюзу, який регулює взаємовідносини країн-членів ЄС і технологічних компаній. Україна поки не член ЄС, тому нам потрібні додаткові угоди з певними країнами, які представляли б наші інтереси. Нам потрібно в законодавстві визначити центральний орган виконавчої влади, який відповідатиме за зв’язки з технологічними компаніями.
Євгенія Кравчук і Олена Зелінченко у студії Українського Радіо
Ярослав Юрчишин: "Усім слухачам раджу купити портативні радіоприймачі"
Яка ваша оцінка ролі Українського Радіо для України?
Ярослав Юрчишин: Важко переоцінити роль Українського Радіо, особливо у сучасних умовах. Ми розуміємо, що зараз, коли є загроза блекаутів, радіомовлення для багатьох українців є чи не єдиним можливим доступом до достовірної інформації. Тому всім слухачам раджу купити портативні радіоприймачі. Радіо – це необхідний складник українського інформаційного простору, захисту нашої інформаційної безпеки і гарантія доступу до достовірної інформації, а відтак і гарантія демократичності свободи слова і незмінності курсу української держави інтеграції в європейську спільноту.
Ми будемо максимально намагатися ще під час війни полегшити доступ суспільства до отримання інформації. Зараз парламент працює в певних безпекових обмеженнях, немає прямих трансляцій, але я переконаний, що ми маємо їх відновити. Нелогічною виглядає ситуація, коли депутати можуть онлайн транслювати в своїх TikTok, а журналісти, які якісно і збалансовано подають інформацію, ні. Ми з комітетом працюємо над тим, аби з одного боку зобов’язати комітети Верховної Ради, як джерело інформації, максимально сприяти тому, щоб українські та міжнародні журналісти через вас і українське суспільство оперативно отримували інформацію про те, що буде розглядатися на комітеті завчасно, доступ до самих засідань комітету онлайн чи офлайн. Звісно ми це все відновимо після Перемоги. Зараз триває війна на виснаження. І в даному разі така терапевтична заспокійлива комунікація, яка була раніше в 2022-му році, яку й досі сповідує Єдиний марафон, на жаль, не спрацьовує на побудову довіри. Суспільство має розуміти виклики і адекватно оцінювати реальність. Тобто, має бути доросла реальність. На Українському Радіо вона є. Не всі медіа сповідують такий підхід, але альтернатив у нас немає. Ми працюємо над тим, аби зв’язка українські військові–українські журналісти була максимально ефективною, щоб українські журналісти мали можливість безперешкодно здійснювати свою роботу. Лишається один великий виклик – це агресія Росії. Понад сто журналістів вбито з 2014 року. Понад 80 загинуло з початку повномасштабного вторгнення, а близько 30 цивільних журналістів досі перебувають у російському полоні. Тому ми маємо використовувати будь-які шляхи комунікації, щоб звільнити всіх наших цивільних заручників і звільнити українських журналістів.
Ярослав Юрчишин у студії Українського Радіо
"Я вітаю рішення РНБО України рекомендувати державним органам відмовлятися від Telegram"
Як боротися із лавиною дезінформації та фейків на рівні держави?
Ярослав Юрчишин: Демократія може реагувати швидше, коли готова усвідомлювати весь рівень небезпеки. Дуже складно йде робота з адекватною оцінкою ролі месенджеру Telegram у поширенні дезінформації і не тільки. Якщо спілкуватися з Національною поліцією, то переважна більшість злочинів, пов’язаних із поширенням наркотиків, дитячого порно чи торгівлі зброєю координується через Telegram. Тобто, це питання не лише інформаційної безпеки, а й безпеки внутрішнього середовища. Франція зрозуміла це і навіть змінила кримінальний кодекс. Ми є свідками кримінальної справи проти Павла Дурова, номінального власника Telegram. В Україні навіть під час війни політикам досить складно наступити на горло власній пісні й боротися з мережею, якою користується 70% населення. Обираючи між простим і безпечним, обрання простого дуже часто призводить до найгіршого. Ми зараз лідери по боротьбі з дезінформацією. Я вітаю рішення РНБО України рекомендувати державним органам відмовлятися від Telegram. Низка вищих навчальних закладів також обмежили використання Telegram. Це не про наступ про свободу слова, адже дезінформація – це не про свободу слова, а навпаки – про маніпуляцію інформацією, яка скерована на розкол суспільства. Telegram не гарантує безпеки вашої комунікації. ГУР має безліч прикладів, коли українських військовополонених ФСБ Росії допитувала з використанням матеріалів Telegram, який військові на своєму носії вже давно видалили. Тобто ця інформація зберігалася Telegram, але до неї отримала доступ ФСБ. Альтернатив є достатньо.
Як і чим забезпечується стійкість відповідно до плану президента України?
Ярослав Юрчишин: Президент наголосив, що нам потрібна інформаційна консолідація. Щоб ми дуже вдумливо ставилися до того, що ми поширюємо і як: із точки зору розуміння того, що інформація – це теж зброя. Ми можемо як допомагати ворогу, поширюючи фейки і дискредитуючи один одного, а можемо не поширювати неперевірену інформацію і цим допомагати державі більш стійко і консолідовано позиціонуватися. Щодо самого плану, то є дуже сильні позиції, але є такі, які викликають у мене скепсис. Ми зможемо його адекватно проаналізувати, не лише послухавши виступ президента, а й побачивши механізми досягнення реалізації цих пунктів плану й реалістичні фінансові гарантії.
Ярослав Юрчишин і Олена Зелінченко у студії Українського Радіо
КОНТЕКСТ
У Верховній Раді триває фотовиставка, світлини якої розповідають про деякі моменти сторічного шляху Українського Радіо. Як зауважила заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк, виставка розповідає про те, "яким було і стало наше Українське Радіо".