Ілюстративне фото: facebook/verkhovna.rada.ukraine
На оборону планується спрямувати 2,2 трлн грн
Парламент ухвалив бюджет на 2025 рік. Наскільки досконалим і справедливим є цей документ? Можна було зробити його оптимальнішим чи Верховна Рада зробила все можливе?
Я думаю, так, тому що першим і беззаперечним пріоритетом в державному бюджеті залишається оборона держави. Ви знаєте, що в 2025 році планується спрямувати 2,2 трлн грн на оборону. Це більше, ніж за всю історію України. Якщо порівняти, наприклад, із бюджетом цього року, який ми затверджували торік восени, то видатки на оборону зросли майже на 530 млрд грн. І ще одна з речей, які ми обговорювали в Раді під час засідання, що попри все це у нас залишається простір, тобто власні доходи, на які можна буде збільшувати видатки на оборону протягом року. Тобто, якщо уряд із Резервного фонду виділятиме кошти на фортифікації, на виплати військовослужбовцям або на якусь оперативну закупівлю зброї, то в нас ще є доходи, їх не дуже багато, але ними можна це покрити. Так само, якщо уряд робитиме перерозподіл протягом року, не звертаючись до Верховної Ради за голосуванням законопроєкту. В них буде можливість це зробити завдяки тому, що ми їм залишили невеликий ресурс для збільшення військових видатків.
Прожитковий мінімум для прокурорів, премії суддям і доплати вчителям
Напередодні ви відзначили, що парламентський комітет із питань бюджету постарався врахувати деякі найбільш резонансні пропозиції, які були сформульовані у вигляді правок. Зокрема, ви сказали, що ми зафіксували в бюджеті перші міжнародні гроші, які можна буде витратити на потреби оборони – 2 млрд доларів кредитних коштів від Великої Британії. По-друге, комітет залишив 64% ПДФО у громадах для розрахунків за комунальні послуги та енергоносії – це додатково 12,2 млрд грн для місцевого самоврядування. Також комітет дозволив прифронтовим громадам не перераховувати реверс до держбюджету, а використовувати ці кошти на потреби безпеки і оборони своїх населених пунктів і на підтримку ЗСУ. І четверта позиція – комітет виключив можливість для політичних партій купувати ОВДП і скасував обов'язок для лікарень тримати рахунки у казначействі. Це всі компроміси, які були досягнуті, чи є ще?
Ви перерахували в основному всі важливі поправки, які бюджетний комітет вніс перед другим читанням до тексту держбюджету. Але деякі речі ми ухвалювали у вигляді рекомендацій після першого читання, передали в уряд і уряд їх врахував. Це, наприклад, стосується підвищення прожиткового мінімуму для прокурорів. Ви пам'ятаєте, що у нас заморожені соціальні стандарти для всіх інших категорій громадян, але уряд пропонував підняти цей прожитковий мінімум і відповідно зарплату. 242 народних депутати тоді проголосували проти такої ідеї. Дякуємо уряду, що вони врахували цю думку. По-друге, уряд врахував рекомендацію бюджетного комітету відмовитись від премій суддям в обсязі 40% суддівської винагороди. Це ми теж вважаємо неприпустимим. Уряд також врахував нашу рекомендацію відмовитись від ідеї відновлення Дорожнього фонду, тому 43 млрд грн тепер будуть спрямовуватися в загальний фонд держбюджету і створювати той резерв ліквідності, який можна використовувати на потреби оборони протягом року. Було дуже багато пропозицій народних депутатів підвищити зарплату освітянам, і вони знайшли своє відображення у новій субвенції на доплати вчителям. 12 млрд грн у бюджеті 2025-го року виділено на доплати педагогічним працівникам у тисячу гривень щомісяця, а з 1 вересня – по 2 тис грн на руки. 4 млрд грн, за наполяганням депутатів, у бюджеті теж було передбачено на програму єВідновлення. А саме на компенсацію українцям, чиє житло було знищено або пошкоджено внаслідок російської агресії. Тут багато речей ще можна перераховувати, які уряд врахував і змінив до другого читання в бюджеті. Але основні позиції такі.
Наразі підтверджено 17,5 млрд доларів міжнародної допомоги
38,4 млрд доларів – це та мінімальна сума, яку Україна має одержати наступного року від наших партнерів. Скільки реальних грошей маємо станом на зараз?
У нас наразі є підтвердженими 17,5 млрд доларів. По-перше, ми очікуємо від Міжнародного валютного фонду в наступному році 2,7 млрд доларів, якщо будемо продовжувати виконувати умови програми співпраці з МВФ. По-друге, Євросоюз в рамках програми Ukraine Facility надасть нам 12,5 млрд євро. І Велика Британія надасть 2 млрд доларів суто на закупівлю озброєння та боєприпасів для оборони і ведення війни. Залишається ще 20,9 млрд доларів непокритих. Але є заява і загальне розуміння, що з них 20 млрд доларів покриє ЄС у формі макрофінансової допомоги, яка буде надходити щомісяця. І перші кошти мають надійти вже наприкінці цього року, щоб ми починали рік вже маючи запас міцності і фінансову подушку. А не так, як в цьому році, коли в першому кварталі ми взагалі не отримували ніякої міжнародної допомоги, тому що вона просто не була погоджена в країнах-донорах через їхні внутрішні процедури. Наступного року, на щастя, такого вже не буде, ми стартуємо достатньо стабільно.
Роксолана Підласа. Фото: facebook/roksolana.pidlasa
"Програма єВідновлення – пріоритет для уряду"
Нещодавно ваша колега, народна депутатка Олена Шуляк, визнала, що програма підтримки людей, які були змушені втікати в захищені місця від рашистів, почали повертатися додому, при тому, що там їхнє житло було знищене. Я не кажу, що це масово, але є така тенденція. І зараз дивлюсь на рядок в бюджеті, де на компенсацію за знищене житло запланували 3 млрд гривень. Вам не видається, що ця сума надто мізерна?
Звісно це менше, ніж потрібно, тому що зараз лише на знищене житло є заявки, які вже підтверджені і чекають оплати, на понад 10 млрд грн. Але очікується і про такий план уряд повідомив, що до кінця першого кварталу наступного року будуть повністю оплачені всі заявки, які люди залишили на компенсацію, в тому числі частково за рахунок міжнародних коштів. Я можу сказати, що під час обговорень бюджету стало зрозуміло, що програма єВідновлення є пріоритетом для уряду і вони її не планують припиняти. Тому тут можна бути спокійним. І всіх слухачів закликаю теж подавати заявки, якщо в них є така потреба, вони будуть повністю покриті державою.
"Вся соціальна і безпекова політика спрямована на створення умов для проживання в Україні в умовах війни"
150 млн грн у держбюджеті-2025 заплановано на підтримку українців за кордоном і сприяння їх поверненню в Україну. Як це відбуватиметься на практиці, що можете розповісти?
Насправді дуже мало. Я не формую політику у сфері повернення українців додому, тому мало можу розповісти деталей. Але дійсно в Мінекономіки з'являється такий напрямок роботи, він тільки зароджується, вони розроблять концепцію і перелік заходів, які будуть застосовувати для повернення українців додому.
Наші слухачі часто пишуть, мовляв, ми виділяємо кошти на повернення людей за кордону, проте ті, хто не виїжджав з України і працює під щоденними обстрілами, відчувають певну обмеженість. Якісь програми для останніх передбачені?
Я би сказала, що вся соціальна і безпекова політика спрямована на створення умов для проживання в Україні в умовах війни. Продовжується виплата пенсій, щорічна їх індексація. Також немає жодних заборгованостей в бюджетній сфері, які оплачуються державою. Збільшуються видатки на охорону здоров'я і освіту. Можна згадати програму підтримки українців в зимовий період, в рамках якої є можливість отримати 1 тис грн і використати їх в тому числі на оплату комунальних послуг. Тобто говорити можна багато чого, але ми всі тут живемо в Україні і користуємося тими сервісами, які надає нам держава.
Спецпенсіонери
В ухваленому держбюджеті планують обмежити так звані привілейовані пенсії, які виплачуються окремим категоріям громадян. Часто спецпенсіонери через суди виборють собі виплати, розмір яких перевищує максимально допустимі 10 прожиткових мінімумів – 23610 грн. Чи відносяться до когорти спецпенсіонерів судді, і чи будуть якось урізати їхні виплати?
Судді відносяться до когорти спеціальних пенсіонерів. Але цього року, після довгих дискусій, ми вирішили не включати їх в цю норму, в якій обмежуються надвеликі пенсії. Тому що в нас є вкрай негативний досвід. Як тільки депутати торкаються в законах матеріальних питань суддів, то судді одразу це оскаржують прямо в Конституційному суді. Так було, наприклад, коли під час ковіду Верховна Рада обмежила виплати всім, хто отримує зарплату з держбюджету на рівні 47 тис грн. Але Конституційний суд визнав це не конституційним і змусив Раду скасувати цю норму. Щоб зараз не втратити норму, яка обмежує надвеликі виплати прокурорам, державним службовцям, народним депутатам і так далі, ми вирішили не включати туди суддів.
"У бюджеті закладено 133 млрд грн надходжень від законопроєкту про підвищення податків"
Закон про бюджет розраховано, виходячи з того, що президент підпише законопроєкт про підвищення податків. Від цього документа залежить, чи отримує бюджет близько 141 млрд грн. Однак глава держави цього досі не зробив, хоча відведений законодавством час минув. Яка ваша думку щодо цього?
Минув час для накладення вето, але звісно, що президент може ще підписати. В бюджеті закладено 133 млрд грн надходжень від цього законопроєкту. Це дійсно дуже велика сума і ми очікуємо підписання, тому що іншого виходу в нас немає. Ці гроші потрібні і ці податки були підняті для того, щоби фінансувати потреби оборони, в першу чергу зарплати військовослужбовців. Тому я сподіваюсь, що можна найближчим часом очікувати на підписання.
Є категорії громадян (військовослужбовці, бюджетники), в яких зарплати залишилися без змін. Чи можуть вони сподіватися на якесь підвищення?
Для вчителів передбачена субвенція, як я вже говорила, з доплатами по тисячі гривень, а з 1 вересня наступного року по 2 тис грн. Що стосується всіх інших категорій громадян, то за підсумками першого півріччя буде проведено перегляд цих стандартів, відповідно до того, як зріс ВВП і які показники економіка показала в першому півріччі.
КОНТЕКСТ
Напередодні, 19 листопада, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому проєкт державного бюджету на 2025 рік. Відповідне рішення підтримали 257 народних депутатів.
Як зазначається в повідомлені ВРУ, схваленим законопроєктом визначено, серед іншого, такі основні параметри головного фінансового документу держави:
- доходи – 2,32 трлн грн;
- видатки – 3,93 трлн грн;
- граничний дефіцит – 1,64 трлн грн.
Видатки на сектор безпеки і оборони в держбюджеті-2025 становитимуть 2,23 трлн грн, або 26,3% прогнозного ВВП.
Очікується також, що зовнішнє фінансування в наступному році складе 38,4 млрд доларів.
