Олег Скрипка / Фото Радіо Промінь
"Сільська традиція в нас представлена гарно, але недостатньо представлена міська традиція, шляхетна. Тому треба йти в український романс. Пісню "Марево" я написав у вигляді романсу, вальсу, я це називаю неороманс, який передає наші відчуття."
Ти завітав до нас з прем’єрою двох пісень. Почнемо з рок-балади "Марево". Я казав тобі поза ефіром, що пісня дуже резонує та потрапляє в емоційний стан.
Можливо, я розкрию нашим слухачам таємницю, а, можливо, це очевидно для всіх, як народжується пісня. Спочатку є передчуття пісні, а потім ти вже конвертуєш чи сублімуєш це відчуття в тексти й мелодію. Відчуття у нас приблизно однакові, особливо в українців, які зараз живуть в Україні, та й у тих, які з нами разом серцем і душею, але знаходяться далеко. Це сум і тиск, який існує і зсередини, і ззовні, і хочеться до якогось світла майнути. Також всі знають, що я люблю традиційну українську пісню й завжди казав, що треба йти в традицію. Сільська традиція в нас представлена гарно, але недостатньо представлена міська традиція, шляхетна. Тому треба йти в український романс. Він недостатньо досліджений, хоча, і це моя теорія, що український романс дав початок українському шансону. Я жив у Франції і дослідив, що український романс був на початках українського шансону. Тому нам французька пісня так подобається, а французам подобаються наші пісні, особливо вальси. Пісню "Марево" я написав у вигляді романсу, вальсу, я це називаю неороманс, який передає наші відчуття. Тим паче, зараз пізня осінь, це завжди депресивний період, мало сонця й, слава Богу, що нам сніжком посипало й побільшало світла. Але, тим не менше, сніг зійде, сірість знову проявиться. І тільки світло душі може компенсувати цю сірість буття.
"Я — непереборний оптиміст! Якщо простежити нещодавні й давні українські події, то все ж таки ми маємо щасливу долю. Випробування в нас дуже важкі, але класного сюжету без тяжких випробувань бути не може. Кіно не знімеш, якщо там немає боротьби, перипетій."
Зрозуміло, який зараз у всіх нас моральний стан. А що в тебе на душі?
Я — непереборний оптиміст! На початку повномасштабки я в перших рядах казав: "Все фігня, все буде класно, ніхто не буде на нас нападати, це неможливо!" Тим не менше, я помилився, але мій оптимізм все одно є, я знаю, що далека зірка нам сяє. Якщо простежити нещодавні й давні українські події, то все ж таки ми маємо щасливу долю. Випробування в нас дуже важкі, але класного сюжету без тяжких випробувань бути не може. Кіно не знімеш, якщо там немає боротьби, перипетій.
А що дає тобі сили вже майже три роки війни залишатись оптимістом?
Ми живемо нібито не в кіно, а відбувається так, як у самому-самому драйвовому бойовику. Знову ж таки, ми бачимо, що в кіно перемагають тільки герої, які мають силу душі й прямують до своєї цілі. Моя приватна ціль — це творча реалізація й моя творча спільнота навколо. Наприклад, це громада "Країна Мрій" або, без зайвих компліментів — це Радіо Промінь. Тому що в нас з вами одна мета — популяризація української пісні: сучасної, традиційної, і це наша спільнота, не один в полі воїн.
Але ж бувають дні, коли накриває сум. Що ти тоді робиш, де береш сили?
Родина, камінчик, гарний чай з липою, душевна розмова й оточення. В мене є друзі, колеги, в мене є родина, діти, які вже підросли й які теж творчі. Це дуже серйозний базис, який допомагає й підтримує. І творчість все ж таки, великі або маленькі творчі події. Якраз анонсую: 7 грудня всіх запрошую в Universum Hall. Це моя практика, рок-медитація, яка називається "Вайб Душі". Вже 4-5 років я займаюсь такими медитаціями, тобто іду від рок-н-ролу —"Sex & Drugs & Rock & Roll" — до вібрації душі, світла в душі. Ти йдеш від рок-н-ролу до медитацій і в зворотньому порядку, лікуєш душу й допомагаєш іншим людям. В мене це ще на карантині народилось, особливо після широкомасштабного вторгнення. Народились методики медитацій, мої авторські медитації. Я ділюсь ними з іншими людьми, це працює, це допомагає, тож всіх запрошую.
"Віршами штучного інтелекту я не користуюсь, йому ще треба підтягнутись, він ще "курить бамбук."
Ти сказав, що твоя первинна задача — це творча реалізація. Багато людей будуть слухати й скажуть: "Олег Скрипка й "Воплі Відоплясова" вже давно себе реалізували! Що ви ще хочете реалізовувати?" Я до того, які в тебе зараз творчі амбіції?
Амбіція така, що ми рухаємось, все змінюється і світ змінюється. Я вже не той, яким був тоді, і як я мислив. В нас зараз і засоби інакші, тут, в Україні, ми маємо прекрасні студії. До речі, ви зараз оціните Crystal Sound Studio, на якій я зробив цей трек. Як ми мучились, коли робили звук, викручували в наших стародавніх київських студіях, і як це зараз цікаво й просто робити. Плюс штучний інтелект, який робить обкладинки, який тобі допомагає на рівні дизайну і т.п. Віршами штучного інтелекту я не користуюсь, йому ще треба підтягнутись, він ще "курить бамбук". Я йому можу підказати, але він підтягнеться. Ми користуємось сучасними методами. І в пісні, про яку ми говоримо, є і романс, і сучасний ритм. Хто хоче послухати цю пісню живцем, 7 грудня запрошую на "Вайб Душі" в Universum Hall, ВДНГ, о 16:00. Будемо медитувати й презентувати пісню. Хочу сказати, що її ще не було ніде в пабліках, і це перша прем’єра, саме ексклюзивно на Радіо Промінь!
Дякуємо за довіру! У своїх піснях ти приділяєш велику увагу текстам, а це підхід, мені здається, досить важливий для ариста, адже зараз іноді цим нехтують. Як ти до цього йшов?
Я починав за радянських часів і тоді була дилема, яка зараз навіть дивна, — якою мовою писати? Було три варіанти: англійська мова (перші пісні я писав англійською в радянській школі в росії), потім була російська мова, поширена в Києві (коли ми починали в 80-их рр., 90% співало російською і 10% англійською), і українська мова, яка мені тоді була невідома, я не розмовляв українською, але їздив на село, де мої родичі розмовляли українською і співали народних пісень. І я почав експериментувати з українською мовою й для себе відкрив факт, наскільки мені, як поету, цікаво й зручно працювати українською мовою. Виявилось, що українська мова пластична. Йдеться про поліваріантність української мови, тобто велику кількість слів, сленгу, можливість гратись із наголосами, а для поета — це "Клондайк"! Тож я почав працювати з українською мовою і мені за радянських часів, вже не пам’ятаю, хто, подарували два товстезних словники. На сьогоднішній день вам, сучасна молодь, це незрозуміло, тому що ми маємо доступ до будь-якої інформації миттєво, а тоді будь-яка інформація мала цінність. Я згадав, що тут, на Хрещатику поряд з вами, був книжковий магазин, не пам’ятаю, чи "Сяйво", чи "Світло" якось називався, і я там купив радянський російсько-український словник 70-их рр. І потім мені ще подарували словник 40-их рр. То був скарб, тому що там було вдвічі більше слів, і я зрозумів, як за 30 років "порізали" українську мову. І не так давно один мій знайомий подарував мені словник 1913 року. Він був винищений радянською владою, весь наклад був винищений. Знайшли два дуже погано збережених словники, не було всіх сторінок, тож їх поєднали. Це неймовірний скарб, дуже багато слів. Я користувався цими словниками, а пізніше, це вже в 90-их рр., вийшов словник українських рим і я теж ним користувався. До того я вже писав тексти французькою мовою й там вже давно все це було випущене, і я користувався технологією французів, а потім уже перейшов на українську мову. А сьогодні я всім раджу сайт "Горох", не знаю, хто його зробив, але їм слава! Це велика допомога і нам, митцям, і простим людям.
Олег Скрипка / Фото Кирила Чуботіна з ukrinform.ua
"Анжеліка Рудницька, яка заснувала "Територію А", зараз просуває прекрасний проєкт, який називається "Територія Різдва". Вона персонально мені запропонувала заспівати військову колядку. Я не знав, що такі існують взагалі."
У нас є ще одна пісня, яку ми сьогодні маємо обов’язково послухати, це "Ой, рано-рано та й загадано". Вона є частиною проєкту Анжеліки Рудницької "Територія Різдва. Дух нескорених", хочеться про це більше дізнатись.
Ми — "динозаври" української сцени. Анжеліка Рудницька, яка заснувала "Територію А", зараз просуває прекрасний проєкт, який називається "Територія Різдва". Вона персонально мені запропонувала заспівати військову колядку. Я не знав, що такі існують взагалі. Тобто різдвяний проєкт у мене вже існує, до речі, всіх запрошую на "Країну Мрій", яка відбудеться на цей Новий рік і Різдво, і на мій сольний концерт 15 січня з оркестром НАОНІ. Ми вже багато рокі граємо різдвяні пісні, і я кажу: "Класно, це буде до мого різдвяного репертуару!" Вона мені дає цю колядку, я її слухаю й розумію, що ніколи не чув. Це старовинна колядка, не те, щоб там зовсім рідкісна, про війну, яка відбувалась 300-400-500 років тому, я не знаю, бо в оригінальному тексті там і царі, і князі, і хто тільки не є в цій колядці про Іванка, який іде на війну. Його споряджає мати й каже: "Ти там ховайся й на передок сильно не лізь". А Іванко сів на коня і пішов на передок. Це відбувається в Святий Вечір, і про це колядка. Я зробив її й вона вперше буде оприлюднена сьогодні в нашому ефірі.
"Я любитель рок-музики й, звичайно, там моє коріння також. Я взяв із "Led Zeppelin" роковий драйв, там співає "ГуляйГород" разом зі мною. Максим Бережнюк грає на сопілці. На скрипці геніально грає Любомир Рокецький. Це скрипаль, дядько теж хорошої старої закваски і рокової, і етнічної, він живе в горах, знає, як давати саунд! І слава "Led Zeppelin", що вони задали рокєшний драйв! Не впевнений, чи вони знають, що таке колядка й чи вони колядують?! Хто знає, може, "Led Zeppelin" відправимо цю колядку й зробимо з ними якийсь спільний проєкт!"
Ого, скільки ексклюзивів!
Одразу кажу, що я любитель рок-музики й, звичайно, там моє коріння також. Я взяв із "Led Zeppelin" роковий драйв, там співає "ГуляйГород" разом зі мною. В "Crystal Sound Studio" вони дали саунд, Максим Бережнюк грає на сопілці. Зверніть увагу, на скрипці геніально грає Любомир Рокецький. Це скрипаль, дядько теж хорошої старої закваски і рокової, і етнічної, він живе в горах, знає, як давати саунд! І слава "Led Zeppelin", що вони задали рокєшний драйв! Не впевнений, чи вони знають, що таке колядка й чи вони колядують?!
Навчимо!
Так, навчимо. Хто знає, може, "Led Zeppelin" відправимо цю колядку й зробимо з ними якийсь спільний проєкт!
