Про застосування відновленої когенераційної установки
Ми прораховували, що можемо лишитись без електроенергії, тому що ми знали, що вже залишилось лише одна лінія живлення ЧАЕС, а від Чорнобильської станції заживлене місто Славутич. Тому ми пропрацьовували варіанти, як будемо діяти. І саме в той період відновили нашу когенерацію на газу, яка дає електроенергію. І це дало можливість залишити воду і опалення в місті. Це колосальний здобуток — без електроенергії мати опалення і воду. Людям було набагато легше жити. Тож ми мали тепло та воду, але світла не було.
А те що, готували на вогнищах серед двору, на вулиці, то дехто навіть каже, що це було дуже добре, бо люди познайомились один з одним і врешті-решт дізнались, що сусіди — дуже гарні люди. Ми завозили дрова в наші двори завдяки тому, місто серед лісу. Але не лише. Ми маємо приватні котельні на деревині, і в них були великі запаси деревини, тож ми з ними співпрацювали, брали вже більш-менш готові дрова і розвозили по дворах. Так люди готували собі їжу
Ми полагодили когенераційну установку, яка була змонтована понад 10 років тому. Ми перезапустили її і спланували, як будемо перемикати наші об'єкти у випадку зникнення електроенергії. І коли така ситуація трапилася, ми розуміли, що робити. Сьогодні ми відпрацьовуємо сценарій без електроенергії, без газу. У нас централізовані мережі, і якщо в енергетичний вузол прилетіла ракета й немає ні газу, ні електроенергії, тоді ситуація вирішуватиметься локально. Це буржуйки та дрова. Ми маємо вижити цей сезон.
Про економію газу
Є питання по балансу газу — чи достатньо нього, чи недостатньо. Все залежить від нас. Кожен починає з себе. Тому ми маємо доносити цю філософію людям. Ми розуміємо, що вам холодно, що у вас діти вдома, але ми сьогодні маємо дбати про всю Україну. Ви можете включити сьогодні свій газовий котел, якщо у вас є газ і гроші. Але не в цьому справа. Річ у тім, щоб зберегти всю країну. Кожен має подумати про когось, а не лише про себе. Потрібно подумати про те, чи вистачить нам всім газу у березні. Тож чи вартий той комфорт сьогодні того, щоб ми втратили потім всі разом у березні?
Про сонячні електростанції
Використання сонячних панелей — це достатньо невелика система, яка цікава філософією, як вона створилася. На дахах муніципальних будівель розташована сонячна електростанція. Власники цієї сонячної електростанції — це мешканці міста і України в цілому. Це кооператив. Тобто кожен може купити долю в кооперативі і стати співвласником цієї генерації.
Ми звикли, що сонячна генерація — це великі інвестори з великими грошима, і ми не можемо туди потрапити. Особливо це стосується людей, які живуть в багатоквартирних будинках. У приватних домогосподарствах ти можеш поставити свою сонячну електростанцію. Щодо багатоквартирних будинків, то це можна зробити хіба що на своєму будинку, але для цього треба спробувати домовитись з сусідами.
Тож ми ухвалили рішення побудувати цю невеличку сонячну електростанцію, яка всього-на-всього кількасот кіловатів. Але вона дала можливість пережити цей кризовий період — 6 діб. Ми спромоглися переобладнати її технічно так, щоб заряджати гаджети. Люди приходили зі своїми подовжувачами і заряджали мобільні телефони. Тоді працювала одна вежа мобільного зв'язку, щоб був зв'язок і вони мали доступ до інформації. Це дуже важливо. Коли на окупованих територіях втрачається інформаційна складова, то це дуже важко. Адже тоді маніпулювання людьми та інформацією набагато простіше. Відтак інформаційна складова важлива, і ми її намагаємося підтримувати. Це теж частина критичної інфраструктури.
Фото: facebook.com/Fomichev.Slavutich
