Ілюстративне фото: energytransition.in.ua
Щоб краще економити, треба розуміти години відключень
Взимку навантаження на енергосистему передусім спричиняють обігрівачі, а влітку – кондиціонери. Наскільки зараз можна говорити, що кондиціонери – це найкраще рішення для боротьби зі спекою у помешканнях?
Вадим Литвин: Іншого поки не придумали. Але щоб зменшити їх споживання, є доволі прості поради. Наприклад, ви можете вночі, коли на вулиці прохолодно, провітрити більше, не вмикаючи кондиціонер. Ви можете використовувати жалюзі й штори для того, щоб пропускати у приміщення менше сонячного світла і, відповідно, мати меншу потребу в електроенергії на кондиціонер. Ви можете налаштувати таймер так, щоб він не працював, коли є навантаження на систему. Але тут варто сказати, що відмінність останніх відключень у тому, що поки що не сформовані графіки. Хотілося б отримати від енергетиків плюс-мінус розуміння годин відключення і годин, коли ми можемо сподіватися на електропостачання. Тоді можна було б краще запланувати використання тих чи інших приладів. Насправді, якщо говорити про споживачів, то у наших оселях, квартирах, напевно, не у кондиціонерах основна проблема, а я б сказав, наприклад, у електробойлерах. Тому що споживають вони набагато більше.
Потрібно переходити на централізоване ГВП або газові котельні
Навіть більше, ніж кондиціонер?
Вадим Литвин: Зазвичай, так. Він не постійно "ість" енергію. Він нагрівся, зупинився. Але оскільки ви ввечері або зранку пішли у душ, вода охолола і він вмикається. Відповідно, основна порада – потрібно переходити на так зване централізоване гаряче водопостачання або від газової котельні, особливо у великих містах, де воно ще залишилося. Це дійсно великий потенціал. І якщо перерахувати на гарячу воду, якою користуються всі, і кондиціонери, якими користуються точно не всі і їхнє споживання набагато менше, то все-таки перевагу треба віддавати заміщенню гарячого водопостачання. Принаймні там, де така можливість ще залишилася. У Києві, наприклад, вона залишилася. Тому тут максимально треба до цього підходити, особливо з урахуванням потенційного збільшення вартості електроенергії.
Якщо не можете відмовитись від бойлера, використовуйте таймери
У Києві напевно чимало людей, які мають бойлер, користуються саме ним, бо це нібито дешевше, ніж платити за кілька кубометрів гарячої води від централізованого водопостачання. Але це якраз б'є по енергосистемі. Так?
Вадим Литвин: Саме так. Але насправді – це просто перекіс у тарифній політиці. Адже, якщо ми візьмемо справедливу ціну на електроенергію, тепло чи газ, який зараз є на ринку, то виявиться, що гаряча вода від централізованої або від газового нагріву буде у півтора-два рази дешевша.
Виходить, це свого роду субсидіювання людей, які мають бойлери?
Вадим Литвин: Так. Субсидування, яке при цьому ще б'є по енергосистемі.
Чи є якісь поради щодо більш ощадного використання бойлерів?
Вадим Литвин: Перш за все, якщо ви не можете відмовитись, бо у вас це єдине джерело гарячого водопостачання, то тут могло б допомогти використання таймерів, які принаймні не вмикали б його у пікові періоди. Тобто, якщо ви використали воду ввечері, то до ранку вона вам не потрібна, а бойлер ввімкнеться, наприклад, у нічні години. Але, знову ж таки, для цього треба розуміння графіків вимкнень.
Вадим Литвин. Фото: facebook/gviliv
Для заощадження – ні, а для базових потреб – вихід
Як використати довгий світловий день, щоб заощаджувати електрику?
Вадим Литвин: Це плюс. Принаймні, ми на освітлення витрачаємо менше. Не знаю, можна починати працювати поки рано і поки прохолодно.
Наскільки зарядні станції можуть бути виходом, щоби, в тому числі, заощаджувати електроенергію, чи це не вихід?
Вадим Литвин: Стосовно заощадження, напевно, що ні. Щодо забезпечення безперебійної роботи і базових потреб – це вихід. Принаймні, він набагато кращий, ніж використання того ж дизельного чи бензинового генератора. І набагато безпечніше. Тобто, якщо є можливість зарядитися і потім використовувати на потреби, то це хороший вихід.
Когенераційні станції. Генератори. Накопичувальні системи
Окремі громади звітують, що вже побудували система автономного енергозабезпечення. Такі ж заклики лунають і до бізнесу, щоб він вкладався у автономні системи. Наскільки реально зараз малому чи середньому бізнесу до зими щось таке придбати, щоб забезпечувати себе електроживленням і не залежати від загальної енергосистеми?
Вадим Литвин: У першу чергу, для бізнесу я б радив продумувати і обирати рішення, які вони зможуть використовувати і в нормальному режимі. Тобто, якщо ми говоримо про генератори, то, можливо, це газові генератори із утилізацією тепла, так звані когенераційні станції. Тобто, якщо у вас є достатньо велике споживання тепла, то це може бути хороше рішення.
А скільки коштують такі системи?
Вадим Литвин: Там дуже різна вартість. Якщо говорити про вартість кіловата, то приблизно від 1,5 тисячі доларів за 1 кіловат потужності. І чим більша потужність, тим, напевно, менший буде цей показник (за кіловат – ред.). Чим погані дизель-генератори? Там дійсно дорога вартість електроенергії. Вона буде сягати 25 і більше гривень. Зараз дизель подорожчав, то може бути ще більше. Відповідно, та сама газова генерація, при наявності газу, буде видавати більш дешеву електроенергію, і вже можна буде балансувати той самий ринок. Наступне рішення, яке може працювати в обидва боки, і особливо може бути актуальне для невеликих офісних приміщень – це системи із накопичувачами. Це вже не зарядні станції, а щось на зразок гібридних інверторів із батареями. Вони можуть працювати у режимі безперебійного живлення.
Наталя Птуха. Фото: dsns.gov.ua
Наступні літо і зима – теплих періодів усе більше
Чи є зараз можливість вирахувати, якими будуть наступні літо і зима?
Наталя Птуха: Таких предметних розрахунків і таких, які були б абсолютно корисні у використанні на довгий період, немає. Але є загальні тенденції від кліматологів і світових центрів прогнозування – сезонні прогнози. І, звичайно, більшість сходяться на тому, що у період зміни клімату, саме на нашій території, це виявляється у тому, що все частіше у нас можуть бути хвилі тепла. Тобто періоди із доволі високими значеннями температури, особливо у літній період. Подекуди навіть із рекордно високими значеннями температури. Тобто періодів із теплом стає більше, ніж, наприклад, тих самих потоків холоду. Відповідно, якщо говорити по зимовий період, то тенденція йде до того, що дійсно зими у нас стають більш м'якими і з більш високими значеннями температури відносно кліматичної норми.
