Фото: Суспільне. Харків
"У працівників ЖКГ є два сезони: опалювальний і підготовка до опалювального сезону"
Станом на початок вересня в Україні загальна частка об’єктів, які готові до опалювального сезону, складає 82%. Якою ця цифра була у довоєнні роки?
Приблизно така цифра на початок вересня була й у попередні роки. У нас є кілька параметрів, за якими рахується підготовка до опалювального сезону. Зазвичай таку статистику використовують для підготовки багатоквартирних житлових будинків, там проводяться певні перевірки, складаються відповідні акти про те, що будинок готовий. І найактивніша робота відбувається десь наприкінці вересня і на початку жовтня, коли показники доводять до 100% готовності. Так само по школах, об’єктах соціального захисту тощо. Просто там інші параметри ― перевірка внутрішніх мереж і певних вузлів. Найважливішим є питання підготовки до опалювального сезону самих підприємств теплопостачання, їхніх відповідних мереж, ці роботи тривають досить активно. Як жартують працівники ЖКГ, у них є два сезони: опалювальний сезон і підготовка до опалювального сезону. Процес підготовки тривав практично з середини квітня 2024 року.
Чи можемо ми розуміти, що ворог стежить за нашими обговореннями і готується зашкодити нам у підготовці до опалювального сезону?
Звісно, ворог моніторить нашу ситуацію, тому певні речі не потрапляють у публічний простір, це специфічні речі. А загальна інформація, яка не може зашкодити, наприклад, відсотки готовності, не є закритою.
Ухвалюються неординарні рішення, зокрема для підземних шкіл
А що було рекомендовано освітнім закладам у плані підготовки до опалювального сезону?
Проведено звичайні регламентні роботи ― перевірка мереж, певних вузлів, якщо об’єкт приєднаний до централізованого теплопостачання. Проте є садочки і школи, які самостійно забезпечують опалення власних приміщень, у цьому разі там трохи більше регламентних робіт, зокрема перевірка котельного обладнання. Враховуючи сьогоднішню ситуацію в енергетичній сфері, а саме можливість проблемної роботи об’єднаної енергетичної системи України, деякі заклади освіти роблять спроби для забезпечення власного аварійного енергопостачання ― встановлення дизель-генераторів, які дають можливість включати в роботу певне обладнання, розміщення сонячних панелей тощо. Органи місцевого самоврядування докладають зусиль, для того щоб забезпечити діяльність закладів на випадок блекаутів, перебоїв, аварійних чи стабілізаційних відключень.
Наскільки відрізняється готовність до опалювального сезону на тилових і прифронтових територіях? У Харкові, наприклад, є підземні школи.
Асоціація міст моніторить ситуацію. Звісно, у районах поблизу бойових дій багато руйнувань об’єктів енергетичної інфраструктури, тому ухвалюються неординарні рішення, але підготовка до опалювального сезону відбувається обов’язково. Це стосується, зокрема, й підземних шкіл.
Олег Гарник. Фото: ua-energy.org
Надлишок електроенергії буде постачатися в мережу, для того щоб забезпечувати інших споживачів
Органи місцевого самоврядування активно сприяють встановленню безпосередньо на об’єктах критичної інфраструктури ― підприємствах тепло- та водопостачання ― джерел, які забезпечать безперебійне надходження електроенергії хоча б для власних потреб. І є багато прикладів, коли надлишок електроенергії буде постачатися в мережу, для того щоб забезпечувати й інших споживачів. Будемо вдячні державі, яка багато робить для того, щоб спростити умови підключення цих установок. Є певні проблемні моменти, які додатково можна спростити, аби ефективніше забезпечити як критичну інфраструктуру, так і об’єкти житлового господарства в умовах перебоїв у роботі енергетичної системи. Асоціація міст брала інформацію серед органів місцевого самоврядування, і багато з них, незважаючи на брак фінансових ресурсів, забезпечували собі співфінансування з допомогою ОСББ і ЖБК джерел автономного енергопостачання ― сонячних панелей, генераторів тощо.
Когенераційні установки виробляють електроенергію і тепло
Директорка Департаменту комунальних послуг Міністерства інфраструктури Наталія Хоцянівська повідомила, що кількість наявних у теплопостачальних підприємств когенераційних установок 169 штук, із них 83 введені в експлуатацію. А що таке когенераційна установка?
Це установка, яка в основному спрямована на виробництво електричної енергії, але додатково вона ще виробляє тепло. Тому органи місцевого самоврядування активно включились у процес і встановлюють на котельнях ці установки. Когенераційні установки дають можливість працювати самим підприємствам теплопостачання та іншим критичним об’єктам по окремих лініях. Тобто коли певні райони без світла, підприємство продовжує працювати, забезпечуючи теплом житлові будинки та соціальні об’єкти, і передає частину електроенергії водоканалам, наприклад, щоб постачалася вода. Водночас, коли ці установки правильно працюють і є можливість використання теплової енергії, що виробляється під час їхньої роботи, то ця теплова енергія є дешевшою, ніж та, що виробляється у чистому вигляді на котельнях, коли там стоять газові котли. Таким чином, по-перше, здешевлюється вартість теплової енергії, по-друге, підприємства працюють і по-третє, надлишок електроенергії постачається в мережу для інших споживачів. Механізми встановлення, підключення і запуску в експлуатацію цих когенераційних установок зараз набагато спрощено, враховуючи умови війни, тож їх активно встановлюють у громадах.
Пані Хоцянівська також зазначила, що підприємства галузі потребують додатково ще 423 когенераційні установки. А якщо ми не знайдемо їх до зими?
Питання складне. USAID Проєкт з енергетичної безпеки надав 91 установку, це дуже великі кошти. І проблема в тому, що ресурсів у органів самоврядування на сьогодні не вистачає для забезпечення такими установками своїх підприємств. Місцеві органи досить обмежені в ресурсах, вилучено "силове ПДФО" з минулого року, у 2024 році це 90 млрд гривень. Ці кошти могли б піти на встановлення когенераційних установок. Міста, які мають більші ресурси, закуповують їх самостійно. Наприклад, "Київтеплоенерго" проводило відповідний тендер на закупівлю. Але невеликі міста, наближені до районів бойових дій, де не працює бізнес і немає фінансового ресурсу, змушені чекати на допомогу держави та міжнародних фінансових організацій. У нас великі проблеми з Харківською областю, і одним із пріоритетних завдань уряду та нашої асоціації є забезпечення запуску опалювального сезону в місті Харкові та прилеглих містах, які були прив’язані до зруйнованих на сьогодні ТЕЦ.
Когенераційна установка. Фото: Мінвідновлення
Заборгованість держави через різницю між фактичними і замороженими тарифами на тепло- та водопостачання досягла 47 млрд грн
Повідомлялося, що уряд розраховує пройти майбутній опалювальний сезон з газом власного видобутку. Як просувається наповнення газосховищ та чи надійно вони захищені?
Ця інформація з обмеженим доступом. На сьогодні уряд забезпечує достатні ресурси для проходження опалювального сезону. Проблема дещо в іншому. Газ, який надходить до підприємств теплопостачання, іде за спеціальним режимом: постачання в обмін на якісь певні гарантії щодо оплати. І на сьогодні підприємства теплопостачання отримують 100% коштів, які в казначействі розщеплюються: 65% нараховуються одразу "Нафтогазу" упродовж доби з моменту надходження і лише 35% залишається у підприємства, це дуже мало. Тарифи зараз надзвичайно низькі, вони заморожені з початком повномасштабної агресії РФ. Держава обіцяла відшкодувати підприємствам теплопостачання різницю у тарифах між фактичними і замороженими, але цього не відбулося. Ця цифра вже досягла 47 млрд гривень, а протягом опалювального сезону вона зросте ще на 17 млрд. Таким чином, підготовку до опалювального сезону підприємства витягують виключно на власних ресурсах. Асоціація міст України неодноразово зверталась до уряду, президента і Верховної Ради. У частини людей є розуміння проблеми, але питання, на жаль, не вирішується. Тому одна із загроз опалювального сезону ― відсутність фінансових ресурсів у підприємств, яким немає чим розраховуватися за електроенергію, сплачувати зарплатню працівникам, податки тощо. Ми наполягаємо на хоча б частковому погашенні заборгованості з різниці у тарифах.
Наскільки важливим енергетичним продуктом є дрова?
Це стосується не лише сільської місцевості, згадаймо приклад Житомира. Йдеться не лише про дрова, а й про інші види палива, про частину переробки на сміттєвих заводах. Це важлива альтернатива на випадок пошкодження газових мереж. Процес встановлення таких резервних потужностей тривав і до початку війни, зараз він продовжується.