Зазначається, що будь-які рішення щодо майбутнього устрою та відбудови України мають відповідати таким критеріям:
1. Україна є державою з європейською ідентичністю, яка поділяє спільні цінності та історію з іншими європейськими націями та вважає себе частиною європейської родини.
2. Україна є представницькою демократією зі змагальним політичним процесом, змінюваними у правовий спосіб політичними елітами, чесними та вільними виборами, свободою слова та незалежними медіа, захищеними правами людини, спроможним місцевим самоврядуванням.
3. Україна є відкритою ринковою економікою з рівними правилами гри та мінімальним, обмеженим законом втручанням держави.
4. Україна є захищеним простором для розвитку української та кримськотатарської культур та присутнього розмаїття різних культур та ідентичностей.
5. Українці включені в процес прийняття рішень щодо свого майбутнього на всіх рівнях. Будь-який процес ухвалення рішень є прозорим та партисипативним. Рішення обговорюються та ухвалюються з урахуванням довготермінових наслідків.
6. Ніхто не має монополії на рішення, що стосуються усіх. Громадянське суспільство є важливим способом участі громадян у суспільному житті. Держава та місцеве самоврядування відкриті до взаємодії з громадянським суспільством.
Червоні лінії, перетин яких "неприйнятний за жодних умов, оскільки тягне за собою екзистенційні ризики для України та українців":
1. Втрата державної незалежності та територіальної цілісності, депортація громадян, відмова від захисту прав людини.
2. Заморожування чи відкладення конфлікту, яке дозволить Російській Федерації відновитися й посилитися для продовження війни проти України чи створити перепони у розвитку для України.
3. Знищення чи утиски ідентичності, культури, мови, прав та свобод громадян.
4. Демонтаж демократичних інститутів, систем стримувань та противаг, відмова від демократичного процесу чи маніпуляція ними.
5. Посилення державного втручання в економіку.
6. Зменшення прозорості державного управління, розширення практик, що породжують корупцію.
7. Відмова від європейської та євроатлантичної інтеграції.
Пріоритетні завдання для розвитку України:
1. Відновлення та посилення національної безпеки, в тому числі через вступ до системи колективної безпеки.
2. Відновлення та захист людської безпеки, в тому числі від тоталітарної спадщини радянських практик в українській політичній системі; створення умов для повернення громадян, які були вимушені покинути свої домівки або були депортовані чи полонені.
3. Захист та розвиток демократичної системи управління, політичних прав і свобод громадян.
4. Встановлення верховенства права, створення незалежної і доброчесної системи правосуддя, ефективної та справедливої системи органів правопорядку.
5. Цілісний розвиток людського капіталу, модернізація системи освіти й науки, загоєння історичної травми, зростання поваги до гідності людини.
6. Захист прав власності та заохочення приватної ініціативи у розмаїтті її проявів, створення умов для вільного розвитку підприємництва.
7. Розвиток місцевого самоврядування та субсидіарності в державному управлінні.
8. Відновлення населення та природного середовища понад історичні показники, модернізація економіки та інфраструктури, європейська інтеграція.
Про важливість маніфесту
Маніфест з'явився для того, щоб наші політики та дипломати, які дуже часто в кризові моменти говорять правильні речі, бо вони знають, що подобається європейцям та нашим партнерам, пам'ятали, що це не просто слова чи ситуативні позиції, щоб сподобатись. Це те, що очікує суспільство.
І в даному випадку правозахисні організації, організації, які займаються розвитком можливості для бізнесменів, організації, які займаються захистом екології в цьому маніфесті виставили наші принципи, червоні лінії, які ми плануємо ніколи не дозволити перейти ситуативно жодному політику, який би задумався про це. І зараз дуже цікаво спостерігати, як європейські лідери привчають, зокрема і українських політиків, спілкуватися в постійному діалозі з правозахисними організаціями, з бізнес-асоціаціями тощо, які розповідають трошки іншу перспективу, які іноді підтримують щось, а іноді нагадують про якісь ризики. І це стає, дійсно, практичним способом, як не побудувати ще одну Російську Федерацію з точки зору, що є якась невеличка кількість людей, які, отримавши владу, в певним чином відтіснили від демократії, тобто прямого управління, інше населення.
І я сподіваюсь, що Україна в цьому плані буде схожою на Швейцарію, де пряма демократія — це запорука, цінність, яку вони для себе віднайшли фактично у 13-14 столітті і дуже зберігають, тому що це власна їх заможність. Вона базується саме на тому, що ти береш участь у розбудові своєї країни і в тому, куди вона буде рухатися. Тож маніфест — це про це.
Окрім загальної конференції, 5 липня в швейцарсько-українському бізнес-хабі відбувалися заходи з представниками наших партнерів, де були дуже цікаві й розлогі моделі, яким чином розвиватися економіці з урахуванням того падіння, яке є зараз, якими мають бути податки, якою має бути система забезпечення прозорості закупівель та антикорупції. Тобто все тут обговорюється за участі всіх тих, хто в цьому зацікавлений.
Як сприйняли маніфест у Лугано
Політики зараз кажуть, що це абсолютно правильно і класно, все підтримують і раді, що в нас є ця точка дотику. Ми не чули жодного нарікання. Дійсно, це те, що зараз необхідно і в чому у нас спільні позиції. Тому ми й хотіли це закарбувати саме для того, щоб і в подальшому так було. Для нас важливо, щоб були сталі принципи, які ти реалізуєш, можливо, десятиліттями. І йдеться не лише про відновлення, а в подальшому про розвиток України як успішної держави.
Яким чином суспільство має долучитися до цих процесів Суспільство має забути про позицію "за мене все зроблять" або "держава мені повинна". Треба чітко розуміти, що держава — це ми з вами. Кожен українець є частиною держави і відповідає за те, яка вона. І своєю увагою, і своєю активністю, і тим, що не дозволяє проникати таким негативним явищам, як надмірна чи корупція. Це все можливо тільки тоді, коли ми відчуваємо, що ми господарі своєї держави і ми її організовуємо. Це те, проти чого виступає "русский мир" як ідеологія. Вона говорять про те, що ти маєш бути просякнутий російським духом і вірити в царя. У нас же цар в кожній хаті. І концепція "кожен з нас президент" має існувати.
Відтак, все наша відповідальність. Ми не допускаємо, щоб держава була неправильно чи небезпечно організована для всіх. Тому так важливі принципи, які карбуються в маніфесті. З іншого боку, треба чітко розуміти, що ми маємо бути партнерами. Ми не маємо бути жертвами, які просять допомоги. Це не конкурс кому гірше. Тому Україна абсолютно спроможна, зокрема на нові ідеї та технології, які будуть підкорювати світ. І в Лугано це дуже видно. Якщо порахувати, скільки українців створили компанії поза межами України, які, дійсно, дали технології всьому світу, то все це можливо всередині України, якщо вона стає простором для реалізації таких талантів. А таланти точно є.
Ілюстративне фото: Getty Images
