Фото: minfin.com.ua
Чим відзначилась Ukraine Recovery Conference 2023?
"Конференція у Лондоні перевищила мої сподівання, але вони, можливо, не були надто високими після тогорічного досвіду в Лугано, де дуже все було розпливчасте на рівні загальних принципів. Одна з великих відмінностей — це активна присутність самого бізнесу, зокрема закордонного. Український бізнес також був, але міг бути ще краще представлений. Хоча минулого року державні представники були на конференції, а бізнес — окремо "за парканом" сам проводив свої зустрічі. Тому це вже дуже важливий і позитивний момент", — зазначає Роман Ващук. Він наголошує, мова тепер вже йшла про середню і довшу мету, і не тільки загальними термінами, а конкретно. "Я думаю, вже висловлена досить чітка візія уряду України, якою має бути Україна в 2033 році. Тобто десятирічне бачення розвитку, дев'ять ключових секторів і потім в галузевих зустрічах поза пленарною сесією були дуже практичні пропозиції до інвесторів, в що можна вкладати гроші. Соціологія інвесторів — це те, як показували презентації із проєктами, то тоді зразу було море рук, які підносилися зі своїми телефонами і знімали відповідні кадри презентації тощо. Це вже свого роду ознака зацікавлення", — зазначає бізнес-омбудсмен.
"Цільовою аудиторією на конференції був бізнес"
Спрямованість усіх презентацій була направлена на те, аби бізнес усвідомив, наскільки важливо інвестувати в Україну і готувався заходити. І побачив себе у цих можливостях. "Наприклад, якщо ви фірма із сектору енергетичної інфраструктури, то вам представники України показали дуже конкретно, які трансформаторні станції треба буде відбудувати, на яку технологію орієнтуються, приблизно які є партнерські українські заводи, з якими можна було працювати в цій галузі, скажімо, в Запоріжжі чи в Харкові. Це все мало під собою досить сильну основу", — каже Ващук.
"Програма підтримки від ЄС створює відчуття забезпечення стабільності, це важливо для інвестицій"
З урядової сторони найважливіший крок зробила Урсула фон дер Лаєн від Європейського Союзу, коли оголосила, що ЄС готовий викласти програму підтримки на 50 мільярдів євро до 2027 року. Омбудсмен вважає, що "це дає приватному сектору відчуття, що буде забезпечена стабільність на найближчу і на середню мету. І тим самим довкілля для інвестицій буде більш-менш забезпеченим".
Водночас, на його думку, найбільш маркантним голосом бізнесу був Говард Баффет. "Він людина, яка буває в Україні, і розповідав про те, як був кілька тижнів тому на передовій, але також про ті десятки й сотні мільйонів, які він вже вкладає не тільки у харитативні справи, але й у передбачені інвестиції. Так що він був вимогливим до західного світу, і вважав, що також це справа не тільки бізнесової користі, але до певної міри і бізнесової моралі, щоби підтримувати Україну", — додає Ващук.
Українсько-британський проєкт TechBridge
"Великобританія хоче підключитися до технологічного потенціалу України. Що цікаво, була представлена українська система відстежування за міжнародною допомогою і публічними інвестиціями — Dream, це свого роду Prozorro для відбудови, а також ряд інших українських технологічних аплікацій. Ця конференція була великою мірою багатосторонньою чи двосторонньою. Тобто те, що величезною кривавою й страшною ціною здобуто у міжнародному визнанні — це факт, що Україна є не лише країною-реципієнтом, але також донором, коли йдеться про розуми, технології, розв'язки тощо. Тож британці хочуть, побудувавши технологічний міст, сприяти мейнстримінгу як своїх, так і українські технології, розуміючи, що досвід України адаптації до надзвичайно скрутних ситуацій може бути цікавим і потрібним для решти світу", — зауважує бізнес-омбудсмен. Він також додає, що в українського бізнесу є наступальний підхід. Відбулася вимушена глобалізація та європеїзація українського бізнесу, який, щоб вижити та зростати, мусив піти у світи, але не покидаючи своє українське коріння.
"Держава має йти назустріч підприємцям і спрощувати умови ведення бізнесу"
"До того, як запускати програми підтримки, що коштує грошей, а їх наразі бракує, треба припинити робити те, що шкодить бізнесу. Наприклад, те, як адмініструються податки і митниці в Україні мусить далі змінюватися на користь бізнесу. Тобто менше зупинень, менше неанонсованих перевірок, менше визначення довільної митної вартості замість того, щоб просто сприйняти рахунок з країни ЄС і декларацію її митної служби за чисту монету. Це потрібно, щоб бізнес міг час і енергію витрачати на зростання, на допомогу, на розвиток, а не для того, щоб відбиватися від всяких чиновницьких посягань. Перші кроки вже намічені, зокрема в податковій сфері. І на конференції у презентаціях Міністерства економіки і економічного заступника Офісу президента йшлося про зміни в цих сферах. Треба сподіватися, що покращення протягом наступних місяців ми побачимо у цих сферах", — вважає Ващук.
"Для іноземних компаній важливе страхування, цей інструмент може запрацювати"
Важливим фактором для іноземних компаній є поширення страхових полісів на політичні і військові ризики. Британський і японський уряди заявили, що вони вкладають гроші в спільний фонд, який буде підтримувати страхові поліси Світового банку. Міністр закордонних справ Франції оголосила про національну програму, націлену на французькі компанії. "Отже, на очевидні і зрозумілі побоювання знаходяться тепер на фінансових ринках і за допомогою урядів страхові поліси, які мали б надати більше впевненості інвесторів, які заходять в таку ще плинну ситуацію", — зауважує бізнес-омбудсмен.
"Економічна підтримка малого і середнього бізнесу — пріоритет"
За оцінкою Світового банку, в Україні є 5 напрямків, які потребують швидкого відновлення. На наступний рік потрібно понад 14 мільярдів доларів. П'ятим пунктом є економічна підтримка малого і середнього бізнесу. "Можна для людей відбудувати житло, можна додатково відвідувати школу з укриттям, але якщо не буде пекарні, аптеки чи продуктового магазину в містечку чи в селі, то люди туди не повернуться. Отже, відбудова малого і середнього бізнесу є конечним для життєдіяльності громад. Багато на конвенції говорили про децентралізацію, про те, що потрібно не тільки орієнтуватися на тимчасову воєнну централізацію фондів, але повертатися до того, щоб гроші йшли на місця, де вони можуть бути найкраще розподілені. І мені здається, що це буде одним з акцентів у підході до цього питання", — резюмує Ващук.
