За словами координатора програми Кирила Тимошенка, за останні три роки кількість туристів у Зоні відчуження зросла в шість разів. З чим пов'язують такий інтерес до Чорнобильської теми?
Це саме український турист. Цього багато років прагнула Зона відчуження, тому що зазвичай співвідношення було іншим, тобто іноземних туристів було 80-85% особливо після виходу серіалу НВО у 2019 році. Тоді була рекордна кількість відвідувачів — 124000. В цьому році кількість туристів трішки зростає, тому що закінчився локдаун, і ми влаштували величезну виставка на ВДНХ "Чорнобиль. Подорож". Це поширення інформації щодо Зони відчуження, тому я сподіваюсь, що це пов'язано саме з цікавістю до Зони відчуження.
Що передбачає програма консервації легендарних об'єктів і відновлення інфраструктури?
Я сподіваюсь, що зовнішньо воно не буде відрізнятися нічим. Процес консервації має декілька підвидів. По-перше, консервація сама по собі — це коли ми робимо безпечним відвідування будівель, хоча їх зовнішній вигляд залишається автентичним. Наприклад, всі звикли, що кафе "Прип’ять" — це стара будівля, яка в радянському стилі. Людям дуже важлива саме ця автентика. Ми маємо зробити це безпечним, тобто укріпити фундамент, стелю і відновити реконструкцію вітражів. Там дуже цінні вітражі, які є фактично пам'ятками мистецтва. Тобто це так, як було, але безпечно — укріплено і чисто, зокрема і в плані радіації.
Другий вид — консервація і музеєфікація. Ми маємо домовитись з родичами Володимира Правика, бо саме в 16-типоверхівці, яку ми будемо досліджувати зараз для того, щоб зробити там оглядовий майданчик, там знаходиться ця квартира героя Чорнобиля, тому ми маємо відтворити. Тобто буде арт-об'єкт і місце для пам'яті.
Третій тип консервації і ревіталізації об'єктів Прип'яті — це будівля нового на базі старого, тобто реконструкція. Чорнобиль ХАБ буде побудований саме таким чином. Тобто це не будівництво з нуля повністю. Там раніше були СТО як гаражі. Це великий простір, близько 3000 метрів, що нагадує лофт, і ми будемо реконструювати, щоб це був сучасний громадський простір для культурних проектів, для виставки, яку ми будемо ще раз повторювати.
Законсервовані будуть кафе "Прип'ять", автовокзал, тобто буде зроблено так, що можна буде безпечно заходити всередину, бо зараз відвідування будівель всередині суворо заборонено. Починаються інструментальні та дослідницькі роботи по "Дузі". І вже в цьому році будуть поставлені санітарні зони, тобто туалети, яких в Зоні відчуження не було майже ніколи. Ми не будемо брати еко-туалети, тому що користуватися ними майже неможливо.
Сподіваємося на те, що це збільшить потік туристів і зробить відвідування Зони відчуження справді науково-просвітницькою справою, а не квестом з пошуку туалету та якихось елементарних зручностей.
22 квітня міністр культури Олександр Ткаченко заявляв, щл Україна має намір подати заявку до ООН про включення Чорнобильської зони відчуження до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Чи програма консервація легендарних об'єктів полегшить процес внесення в цей список?
Це, звісно, впливає. Процес ще триває і поки немає навіть якихось проміжних результатів для того, щоб не заявляти. Але є ціла група, яка з цим працює. Але Міністерство культури та інформаційної політики України зробило величезну справу, тому що минулого року радіолокаційна станція "Дуга" була включена до реєстру пам'яток України, і це є т велике досягнення, тому що тепер ми розуміємо, що з нею точно нічого не станеться, і ми її маємо відновлювати та консервувати. Іржа та хиткість конструкції мають бути усунені, і ми починаємо вже цього року. Протягом 2022 року ми будемо її консервувати.
Чи вистачить 30 мільйонів гривень на заплановані роботи і чи реально вкластися у дворічний термін?
30 мільйонів — це не два роки і, звісно, така сума була б неможлива на все те, що ми заявили. Інструментальні дослідження одного об'єкту від 200 до 500 тисяч гривень. Виготовлення самого проекту — це близько мільйона або навіть більше. А ще будівельні роботи окремо. Тому 30 мільйонів — це тільки до кінця 2021 року. Наступного року сума буде зовсім інша, але не можу ще озвучити її, тому що вона ще не затверджена.
Кінотеатр входить в програму, як і готель "Полісся", бо це сакральний об'єкт. Там знаходиться мозаїка Івана Литовченка. Це є арт-об'єкт і пам'ятка мистецтва. Це важливо відновити. Об’єкти будуть відновлені всі поступово, оскільки фізично все охопити неможливо фізично. Для того, щоб це зробити, для початку потрібно взяти Прип’ять на баланс. Адже для того, щоб щось реконструювати, потрібно, щоб об'єкти мали юридичний статус, технічний паспорт тощо. Тому ми не брали на себе надзобов'язань відновити абсолютно. Ми поступово склали перелік, щоб з ним можна було впоратися за 2021-2023 роки. Крім того, ми залишили це передіе відкритим для того, щоб всі, хто мають відношення до історії Чорнобиля і Прип‘яті, могли долучитися і розширити цей перелік.
Фото: HULTON ARCHIVE
