У 2020-му році до Держпродспоживслужби надійшла 21 тисяча пропозицій, звернень та скарг від людей. Як розповідає Владислава Магалецька, більша частина з них стосувалася житлово-комунальних послуг, трошки менше половини, 10 відсотків — це придбання товарів через інтернет, лише 5 відсотків звернень було щодо якості продуктів. "Нам вдалося задовольнити більше, ніж половину вимог і повернули споживачам близько 10 мільйонів гривень за неякісні товари та надані послуги".
Вона пояснює, чому така велика кількість звернень стосувалася саме комуналки. "Тут питання у доступності документів, які підтверджують наявність таких послуг. Здебільшого, платіжки за житлово-комунальними тарифами та чеки на техніку, наприклад, ми зберігаємо частіше, ніж чеки на продукти. Питання малого відсотку звернень з питань поганої якості продуктів полягає у тому, що покупець не зберігає чек", — зауважує посадовиця.
Що робити, якщо придбали неякісний товар і зберегли чек?
Владислава Магалецька розповідає як працює Держпродспоживслужба. "У нас є чіткий алгоритм, як діяти. Якщо брати дві основні групи контролю: перша — це захист прав споживачів, і друга сфера контролю — це ринковий нагляд, коли споживач вважає, що той чи інший продукт не відповідає технічним регламентам".
Якщо казати за харчову продукцію, у нас за 2020 рік служба здійснила 5 тисяч планових і 10 тисяч позапланових перевірок. "Позапланові здійснювали з багатьох причин, іноді це — бажання бізнесу, нас закликають на перевірки, наприклад, у разі виконання рішень судів", — додає вона. Також на позапланові перевірки фахівці служби можуть вийти за скаргою: "На 2021 рік плануємо перевірити 27852 суб’єкти господарювання".
Що ж до планових перевірок, то на час пандемії на них діє мораторій. "Коли його немає, режим, як проводяться перевірки, зрозумілий та прозорий. Кожне підприємство попереджається, є графік, він розміщений у нас на сайті", — каже Магалецька.
Також вона розповіла про санкції, що законодавець дозволяє застосувати до доброчесного продавця: "За реалізацію товару, термін придатності якого минув, штраф у розмірі 200% вартості залишку одержаного від реалізації партії товару. Але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Якщо маркування не відповідає законодавству. Наприклад, ви взяли товар, а там зазначена лише іноземна мова, і немає маркування українською мовою. Юридична особа у такому випадку має сплатити штраф у розмірі 5 мінімальних заробітних плат".
Фото: Shutterstock
