Чому локальний бренд, а не вітчизняний
Як змінювалося значення українського і локального бренду за чотири роки — від моменту, коли ми стартували. По-перше, у риториці зник термін вітчизняний, і це дуже круто. Це трошки з "тих" часів, ми не хочемо використовувати це слово, тому ми навмисно вживаємо саме слово локальний. Ми багато вивчаємо якісь глобальні тренди і спілкуємося з тренд-вотчерами, вони кажуть слово "локал" і кажуть "local is new global". Це слово є вже таким трендовим, тобто локальне — це таке характерне для однієї країни.
Відбір брендів
Перед запуском магазину ми аналізували, які бренди заводити, бо ми працюємо з тисячами брендів, а в магазині представлені 200–250 брендів — доступної локальної моди. В нас є перелік вимог до брендів, які можуть потрапити до магазину.
Є селекція у рамках магазину, є селекція у рамках маркету. Це два різні підходи.
Наприклад, якщо говорити про маркети, то тут важливим аргументом є новаторство. А якщо йдеться про магазин — це має бути мануфактурне виробництво або дотичне до цехового виробництва.
Зміна тенденції — від "про Україну" до "про українське"
Зараз тенденція змінюється: раніше це було про Україну, а тепер це про українське. Якщо зараз портрет Лесі Українки, то це не просто портрет, а він, наприклад, з якоюсь цитатою. Мода стає якимось соціальним атрибутом, соціальним інструментом комунікації, що українські бренди хочуть щось донести.
Громадянська позиція — чи важливо це для брендів
Якщо говорити про маркетинг і бізнес, я б радила брендам, компаніям сформувати свою позицію. Це може бути позиція щодо подій, які відбуваються в Україні, щодо мови чи будь-яка інша, яка близька до бренду.
Проект "Всі.Свої" у підтримку Олега Сенцова — це проект з категорії "ми не могли цього не зробити".
Доступність українських брендів
Хибною є думка про те, що українське має бути дешевшим. Українські речі не можна порівнювати з глобальним масмаркетом, бо, по-перше, йому від 40 до 70 років, по-друге, глобальний масмаркет шиє на чотири континенти. А українські бренди — це капсульні бренди, мануфактурні бренди.
Також варто розуміти, що в Україні немає повного циклу, наприклад, текстильної промисловості. Тому всі комплектуючі бренди закуповують закордоном, щоб втримати якість і європейський стандарт.
Як змінилися бренди
Бренди дуже змінилися за останні чотири роки. Раніше це були такі бренди-ентузіасти і це було з категорії "я — митець, я хочу зробити таку колекцію і мені байдуже, чи буде вона продаватися".
Зараз бренди починають адаптуватися до світового рітейлу, а також починають вчитися. Ми бачимо, що розвивається інфраструктура навчання для локальних виробників — від як розробити стратегію до експортної стратегії.
Перспективні ніші
Якщо говорити про ринок моди, аксесуарна ніша є перспективною, чоловічий сегмент — це класичний костюм, кежуал, взуття, верхній одяг, одяг для дому і білизна. Категорія дому і декору є платформою, яка тільки починає розвиватися, тут можна заходити у ніші: кераміка, дерево, скло, меблі, гутництво, текстиль.
Поради: що потрібно робити виробникам, щоб українське продавалось
-
виділити ДНК бренда, тобто впізнаваний почерк;
-
розробляти стратегію;
-
розуміти, хто є цільовою аудиторією;
- працювати над маркетингом, над правильним позиціонуванням у соцмережах.
Фото - facebook.com/vsi.svoi.store