Ілюстративне фото: bank.gov.ua
"Цей рік із точки зору фінансів є достатньо стабільним"
Яким був 2024 рік для наших фінансів, як ми завершуємо цей фінансовий рік?
Із точки зору фінансів, якщо дивитися на деякі показники, наприклад, то в нас є макроекономічна стабільність. Як зазначають наші партнери з Міжнародного валютного фонду (МВФ), макростабільність – це вже питання національної безпеки. Тобто це плюс. Ми маємо стабільність на валютному ринку. Ситуація контрольована Національним банком України, незважаючи на те, що валютний ринок через велику війну розбалансований. Це означає, що імпорт набагато більший, ніж експорт. Але завдяки значній міжнародній фінансовій допомозі від наших партнерів та інтервенцій НБУ, ми маємо сьогодні стабільну національну валюту.
Ми маємо помірну інфляцію. Так, ми і пів року, і рік тому прогнозували, що наприкінці цього року вона буде збільшуватися, і ще незначно збільшиться в першому кварталі наступного року, а далі піде тренд на зниження і на кінець наступного року вона складатиме близько 7%. Це прогноз Національного банку. Ще раз, в умовах великої війни сьогоднішня інфляція не є високою. Умовно, та ж Туреччина не воює, але в неї облікова ставка 50% й інфляція 50%. До речі, навіть у нашого ворога, у РФ облікова ставка зараз 21%. Це при тому, що вони повинні були її збільшити, але не збільшили і слава Богу, що не збільшили. Таким чином вони накопичуватимуть ще більші дисбаланси в їхній економіці. А прогнозна інфляція, я нещодавно бачив опитування російських бізнесменів, через 3 місяці складатиме близько 28%. Те, що вони малюють на папері близько 10% – це лише на папері.
Щодо нашої банківської системи. Банківська система є стабільною, прибутковою. Кредитування, до речі, в цьому році почало зростати. Якщо дивитись, наприклад, на кредитування фізичних осіб, то за 11 місяців воно зростало темпами під 40%. А якщо дивитись на кредитування корпоративного бізнесу, то там темпи під 20%. Тобто, в принципі, зростання є. До речі, я нещодавно був на одній дискусії Асоціація роботодавців і вони говорили, що кредитування в Україні зростає лише за рахунок програми "5-7-9". Ні, це зовсім не так. Якщо подивитися на кредитні портфелі банків, то сьогодні програма "5-7-9" складає трохи більше 30%. Все інше – це банки кредитують без участі державних програм. І прогнози на наступний рік, що кредитування далі буде збільшуватися. Тому цей рік із точки зору фінансів є достатньо стабільним. Навіть незважаючи на те, що нам наприкінці року довелось піднімати податки. Так, це було дуже складне рішення. Але якщо дивитися в економічну історію тих країн, які воювали, то зазвичай їхні уряди в перший рік війни піднімали податки. Україна підняла податки, по суті, під кінець третього року великої війни. Тобто це величезна заслуга, з одного боку, вищого політичного керівництва держави, з іншого боку, ми дякуємо нашим партнерам, що вони нам надають значну міжнародну фінансову допомогу, бо кошти ми отримуємо значні. Торік, наприклад, ми отримали 38 млрд доларів. У цьому році планово ми отримаємо близько 43 млрд доларів. А наступного року в бюджеті-2025 також закладена цифра близько 38 млрд доларів. Тобто, завдяки міжнародній фінансовій допомозі ми можемо надійно тримати нашу фінансову оборону.
"Золотовалютні резерви НБУ на кінець цього року складуть близько 43,6 млрд доларів"
Міжнародна допомога, наскільки я розумію, це ще й дуже вагоме джерело валютних надходжень. Із 21 грудня Нацбанк вкотре пом'якшив низку валютних обмежень. Про які саме обмеження йдеться і на що це вплине?
Ви дійсно маєте рацію в тому, що міжнародна допомога в іноземній валюті, зазвичай це долари або євро, нам дійсно дуже помагає, тому що стабільність валютного ринку дуже із цим пов'язана. Таким показником стабільності валютного ринку є золотовалютні резерви Національного банку України. І наші золотовалютні резерви, за прогнозами НБУ, на кінець цього року складуть близько 43,6 млрд доларів. А якщо дивитись, наприклад, на 2025-й рік, який для нас також дуже важливий, то вони складатимуть 41 млрд доларів. Тому, якщо ми говоримо про стабільність гривні, то золотовалютні резерви НБУ – це як фінансова подушка української гривні. Тобто, чим більші вони, тим краще українській гривні. А вони у нас на достатньо високих рівнях. До великої війни цей показник сягав 30 млрд доларів.
Щодо валютних пом'якшень. Нацбанк, відповідно до своєї стратегії валютних пом'якшень, постійно їх здійснює. Я пам'ятаю дискусію з бізнесом, якому дуже важливо, щоб цих валютних обмежень було поменше. Але я скажу наступним чином. Ми всі пам'ятаємо перший етап війни Росії проти України, 14-15-й роки, і що тоді було з банківською системою – "банкопади", "гривнепад", значна девальвація, інфляція сягала 60% і більше. І тепер повернусь до 2022-го року, до другого етапу війни. Велика війна, виклики набагато більші перед Україною, але банківська система працює стабільно, ситуація на валютному ринку стабільна і контрольована. Інфляція, так, 2022 року складала під 29%. Але вже на другий рік війни вона складала 5%. На третій рік війни незначно збільшилась. Але в 25-му році, за прогнозами Нацбанку, буде близько 7% наприкінці року. Тобто, інфляція є помірною і контрольованою. Завдяки чому? Тут дуже багато чинників, але в тому числі завдяки валютним обмеженням, які є. І зрозуміло, що ці валютні обмеження будуть поступово скасовуватися, але не все зразу, тому що для нас з вами дуже необхідна макроекономічна стабільність у державі. Як зазначають наші міжнародні партнери, макроекономічна стабільність – це вже питання національної безпеки. Для нас це дуже важливо.
"2025 року економіка України точно, за прогнозом НБУ, не буде меншою за темпами зростання, ніж торік"
Посилення контролю за картковими операціями. Чому це було важливо і чи будуть подібні обмеження посилюватися додатково?
У нас є стратегія валютних пом'якшень. Там немає конкретних термінів, коли вони наступають, але зрозуміло, що є етапи і повинні бути відповідні умови. Чи будуть якісь нові обмеження? На мою особисту точку зору, нових обмежень не повинно бути, але за базовим сценарієм. Бо зрозуміло, що все може бути. А щодо валютного ринку, то згідно зі стратегією, там будуть поступово відмінятися ті обмеження, які є. Ці обмеження не стосуються переважної більшості українців. Так, є обмеження щодо купівлі валюти, але це викликано об'єктивними підставами, тому що нам потрібно макроекономічна стабільність.
Ситуація на сьогодні. Прогноз Національного банку на 2025-й рік щодо зростання ВВП – 4,3%. Нагадаю, що прогноз стосовно 2024-го року – 4%. Тобто, економіка України точно, за прогнозом Нацбанку, не буде меншою за темпами зростання, ніж торік. Тобто гарний показник. Щодо інфляції. Інфляція зменшуватиметься і на кінець року становитиме близько 7%. Золотовалютні резерви будуть на високому рівні. Облікова ставка за прогнозом НБУ на кінець 2025-го року – 12%. Тобто не буде високої. Тому за базовим сценарієм я не бачу якихось валютних обмежень.
"Обмеження стосуватимуться не більше 1% власників карток"
Щодо карток. Дійсно є обмеження щодо переказів, але за оцінками спеціалістів банківської системи, ці обмеження будуть стосуватися не більше ніж 1% власників карток. Друге. Ці крайні обмеження спочатку були продискутовані в банківських асоціаціях, в нас їх дві, було напрацьоване спільне рішення і потім вже разом НБУ був підписаний відповідний меморандум. І сьогодні переважна більшість банків приєдналася до цього меморандуму щодо контролю. Для чого це потрібне? Нацбанк разом з банками бачать, що платіжна інфраструктура дуже сильно використовується в обслуговуванні тіньової економіки. А в нас дуже високий рівень тіньової економіки. Навіть до Великої війни, за оцінками Мінекономіки, вона перевищувала 30%. А зараз, чесно кажучи, я офіційних даних не бачив, але думаю, що точно вона не менша. І друге – це дропи. Тобто це ті фізичні особи, які передають іншим фізичним особам за невелику плату свої картки, які потім на власний розсуд проганяють величезні суми через ці картки. По суті, це незаконно, коли ти продаєш свою картку. А картка – це ваш гаманець. Як можна гаманець передавати іншій фізичній особі, я не розумію. І хотів би сказати, що часто ці картки використовуються в незаконний спосіб. Наприклад, ворог використовує їх для фінансування своїх якихось терористичних операцій на теренах нашої держави. Коли ми ввели ці обмеження, ми сказали, що це не буде стосуватися тих фізичних осіб, які мають білу заробітну плату або білі доходи.
Василь Фурман. Фото: Facebook
"У нас є політична воля виконувати структурні маяки, прописані у меморандумі із МВФ"
Що загалом протягом цього року було зроблено, щоб боротьба з тіньовою економікою посилилася. І чого очікується надалі?
На мою думку, одними обмеженнями щодо карток тіньову економіку не побореш. І це правда. Тут повинен бути дуже величезний комплекс заходів, тому що питання великої тіньової економіки – це ж питання десятиліть. Чому велика тіньова економіка? Тому що наші податкова, митна, правоохоронна система не є ефективними. Вони не такі, як, умовно, в Європі. І оскільки ми йдемо швидкими темпами до Євросоюзу, плюс у нас є структурні маяки згідно з меморандумом, наприклад, співпраці з МВФ чи згідно з програмою Ukraine Facility з ЄС, і там є конкретні напрямки реформування. Зокрема й те, що вже зроблено. Наприклад, перезавантаження Бюро економічної безпеки. Митна служба – та ж історія. Були структурні маяки МВФ, є відповідний закон, Україна це виконує. До речі, там також йдеться і про посилення роботи наших антикорупційних органів, побудову ефективної судової системи. І буквально в п'ятницю (20 грудня) Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила 6-й перегляд програми співпраці з МВФ. Шостий! В історії України такого ніколи не було, ми навіть до 3-го не доходили раніше. Цього року їх було 4-ри. Тобто у нас є політична воля виконувати структурні маяки, прописані в меморандумі з МВФ.
"Підвищення облікової ставки на 0,5% – свідоме рішення НБУ і реагування на інфляцію"
Облікова ставка нещодавно була підвищена на пів відсотка – до 13,5%. Які чинники вплинули на це рішення?
Українська економіка є відкритою економікою. Але у зв'язку з великою війною, тут ще багато інших факторів накладається на нас. Сьогодні головний виклик перед економікою – це велика війна. Вона на все впливає – і на нас з вами, і на бізнес, і на державу в цілому.
Щодо підняття облікової ставки на пів відсотка. Це свідоме рішення Національного банку і реагування на те, що інфляція трохи більша, ніж прогнозував Нацбанк у базовому сценарії. Ми прогнозували, що на кінець року інфляція буде близько 10%, але ми бачимо, наприклад, що за листопад річна інфляція на рівні десь 11,2%. Незначно більше, але є тимчасові фактори, які вплинули на це. Нацбанк про них говорив.
► Зокрема, про те, що 2024 року ми маємо набагато менші врожаї, ніж в минулих роках. І це впливає на ціни.
► Друге – це вплив війни на енергетичну інфраструктуру, постійні обстріли її ворогом. І зрозуміло, що це також впливає, наприклад, на зростання цін на електроенергію. Вона в цьому році зросла більше ніж на 60%. До речі, згідно з даними Державної служби статистики, овочі цього року також зросли більше ніж на 60%.
► Третій фактор – це дефіцит робочої сили у зв'язку з війною. Частина людей виїхала, частина людей задіяна в секторі безпеки і оборони. І зрозуміло, що є дефіцит робочої сили. До речі, за оцінками Держстату, середня заробітна плата в третьому кварталі цього року, порівняно з третім кварталом торік, зросла на понад 20% і сьогодні складає близько 22 тис грн. Тобто є дефіцит, є зростання зарплат і хочеш не хочеш це впливає на інфляцію. Але Нацбанк заявив про те, що інфляція, починаючи з другого кварталу наступного року, почне зменшуватися, і на кінець 25-го року буде складати близько 7% за прогнозом НБУ.
"МВФ – парасолька, яка дає змогу залучати фінанси"
МВФ днями оприлюднив сценарії, які передбачають, що за позитивних обставин війна в Україні може завершитись до кінця 2025-го, а при негативному сценарії – до середини 2026-го року. На чому ґрунтуються такі дані, як реагуватиме українська економіка і чи Національний банк це фіксує якось у своїх планах?
Відверто кажучи, це найважче питання, пов'язане із війною. Я пам'ятаю, що ще в першій половині 23-го року ми прогнозували, коли закінчиться війна, а потім сказали, що все. Тобто ми не можемо чітко спрогнозувати коли, тому ми живемо в тих реаліях, в яких живемо. А оцінка МВФ – це їхнє припущення, виходячи з тієї офіційної, неофіційної інформації, яку сьогодні кожен отримує. Зрозуміло, що кожний із нас дуже хоче, щоб закінчилася переможно для України велика війна. Ми дуже всі цього хочемо. Але говорити конкретно коли, зараз дуже складно. Це просто припущення МВФ.
До речі, якщо ми говоримо про співпрацю з МВФ і гроші, то якраз МВФ – це та парасолька, яка дає змогу залучати фінанси до нашої держави. І коли півтора роки тому ми підписували програму співпраці, то базовий сценарій співпраці з МВФ передбачав, що протягом 4-х років ми залучимо 116 млрд доларів. А зараз, за базовим сценарієм, ми залучимо понад 150 млрд доларів. Тобто цифра збільшилася завдяки співпраці з Фондом. І це кошти не тільки МВФ. Кошти МВФ незмінні – близько 17 млрд доларів протягом 4-х років. Це загалом кошти держав-партнерів, тобто США, Євросоюзу, програми Ukraine Facility, інших держав і міжнародних фінансових організацій. Тому що вони всі також дивляться на співпрацю України з МВФ і ті реформи, які Україна проводить.
"Гривня може коливатися в той чи інший бік. Але це будуть незначні коливання"
Що буде з курсом гривні в наступному році та в чому зберігати якісь свої заощадження?
Якщо коротко, то ситуація на валютному ринку буде стабільною і контрольованою. Протягом нашої передачі я чітко і аргументовано розклав по цифрах, що нічого кардинального на валютному ринку в 2025-му році змінюватися не буде. Це за базовим сценарієм. У нас є достатньо сьогодні золотовалютних резервів. Ми дякуємо нашим партнерам за зовнішню міжнародну фінансову допомогу для того, щоб тримати на ситуацію на валютному ринку стабільно і контрольовано. Гривня, згідно з політикою гнучкого курсоутворення, може коливатися в той чи інший бік. Але це будуть незначні помірні коливання. Тому що питання стабільності валютного ринку для Національного банку є пріоритетом.
