Тарас Висоцький у студії Українського Радіо
Гранти на нові сади і теплиці тепер можна брати на прифронтових територіях
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль озвучив 3 позиції, за якими життя наших аграріїв має ставати кращим. Наскільки вони продумані і наскільки сьогодні це реально втілити в життя?
Дійсно є низка програм, урядових ініціатив за підтримки прем'єр-міністра, які націлені на розвиток аграрного сектору. На те, щоб було легше працювати, особливо з фокусом на такі групи, де багато викликів. Розпочнемо з грантів. Як відомо, ще з липня 2022 року функціонує програма надання грантів на закладку нового саду або будівництво нової теплиці, де, коротко нагадаю, держава готова співфінансувати 70%, де 30% від підприємця і можна розпочинати проєкт.
Що оновили нещодавнім рішенням уряду? Перше – відкрили можливість також брати гранти на прифронтових територіях. Тобто в нас є певні громади, які визначені як території активних бойових дій, де функціонують реєстри. З урахуванням всіх плюсів і мінусів, і того, що є звернення і є підприємці, які готові навіть в цих складних умовах працювати, ми вирішили також надати можливість отримувати там гранти. До цього не можна було. Але люди готові інвестувати, готові працювати, тому держава також пішла назустріч. Особливо, наприклад, є досить великі території на правобережній Херсонщині, на Донеччині, на Харківщині.
Грант для виноробів і виноградарів може сягати 330 тисяч гривень на гектар
Друга дуже важлива ініціатива щодо грантів – це те, що ті, хто займаються виноробством, тобто безпосередньо виробництвом вина чи продуктів виноградарства, матимуть право отримати грант і на посадку винограду. Раніше це було розведене, можна було фокусуватися на чомусь одному з державною підтримкою. Але були звернення, що багато хто готовий робити вертикальну інтеграцію і це поєднувати. Тобто не просто вирощувати виноград як сировину, а й самому ж переробляти цей виноград і вже офіційно з ліцензією реалізовувати кінцеву виноробну продукцію. Тому тепер ця можливість є і ми надіємося, що це матиме подвійний ефект. З одного боку ті, хто займається виноградниками, почнуть в тому числі ще ставити в себе обладнання для виробництва вина або іншої виноробної продукції. А ті, хто вже займається виробництвом виноробної продукції, зможуть закласти виноградник. Там, до речі, може бути грант розміром до 25 гектарів і до 330 тисяч гривень на один гектар. Вважаємо, що це також буде корисною ініціативою.
Програми підтримки малих виробників
Також ще раз зазначили, що є програми підтримки малих виробників. У прифронтових регіонах можна отримати до 8 тисяч гривень на гектар. Це для тих, хто обробляє від 1 до 120 гектарів. Уже цього року було 3 хвилі прийняття заяв, сумарно на близько 800 млн гривень. Також є програми отримання підтримки на одну голову корів до 7 тисяч гривень. Була одна хвиля, у серпні буде друга хвиля. І аналогічно по 2 тисячі гривень на одну голову кіз або вівцематок. Там також одна хвиля вже була і друга хвиля буде оголошена в середині серпня. Тому, хто ще не скористався, слідкуйте. Ці програми в Державному аграрному реєстрі. Як тільки буде анонс, заходьте, подавайтеся, користуйтеся.
Програма підтримки розвитку меліорації
І є ще третій напрям державної підтримки в аграрному секторі – це підтримка розвитку меліорації. Заявки можна подавати і сьогодні. Дедлайн для подачі заявок – до 31 жовтня поточного року. По цій програмі в бюджеті закладено 200 млн гривень. І можна отримати компенсацію до 50% витрат на відновлення чи будівництво меліоративних систем, але не більше 26,5 тис гривень в перерахунку на гектар. Ці всі програми постійно діючі. Можна сьогодні звернутися, завтра, до кінця року. Попередньо планується, що й наступного вони продовжаться. Тобто ними можна скористатися на постійній основі, просто треба слідкувати. Наголошу, що гранти на сади і теплиці подаються через портал "Дія", а інше – через Державний аграрний реєстр. Надіємося, що надалі більшість, хто подається, зможуть скористатися. І це дійсно буде підтримкою, особливо для малих або прифронтових агровиробників, щоб продовжити боротьбу, вирощуючи хліб і підтримуючи нашу економіку.
Ілюстративне фото: facebook/latifundistcom
Основа – це технологія вирощування
Звідки беруться саме такі цифри, хто їх вираховує? І наскільки вони спрацьовують?
Всі цифри обґрунтовуються. Вони також долучаються до обґрунтування розрахунків в профільних наукових установах. Розрахунки ведуться на базі технологічних карт вирощування, в тому числі в садівництві, чи на базі вартості ринкових проєктів будівництва теплиць, або на базі витрат на відновлення зрошення. Тобто різні наукові установи завжди дають свій розрахунок. Крім того, такі програми зазвичай анонсуються і в Асоціацій є можливість також звернутися зі своїми цифрами з точки зору реальності виробництва. І на базі цих розрахунків ухвалюється кінцеве рішення. Зазвичай там розбіжність невелика. Якщо дається правдива інформація, то з різних джерел вона може відрізнятися на 5-10%, але не в рази. Тому що основа – це технологія вирощування, і на базі цього розраховується відповідна собівартість.
Цілі програм
Цілей є декілька даних програм. Передусім це підтримка безпосередньо агровиробництва, щоб малий фермер мав змогу просто далі працювати, щоб в складних прифронтових регіонах була змога працювати, щоб в нас збільшувалося виробництво садівничої продукції, щоб за рахунок меліорації зростала продуктивність і валове виробництво.
Друге – зайнятість. Ми розуміємо, особливо в грантах, що коли створюється нове підприємство, закладається новий сад, це однозначно нові робочі місця. Тим більше, що там досить багато залучається сезонних працівників. Також однією із цілей є економічно-податковий ефект. Тому що продовження роботи маленького чи середнього підприємства – це перш за все підтримка місцевих бюджетів. Бо левова частка того ж ПДФО залишається в місцевих бюджетах. Відповідно це і розвиток сільських територій. Тому це такий багаторівневий аналіз способів підтримки для отримання позитивних результатів з ціллю, щоб все-таки кожен гектар, який може бути використаний, використовувався для економіки. Але не просто використовувався, а щоб максимальний економічний ефект був досягнутий з цього гектара і максимальна кількість зайнятих була задіяна.
Система управління ризиками
Чи враховуються такий момент, як ризики? Наприклад, погодний ризик.
Звісно, що передбачити чи спрогнозувати погодний фактор дуже складно, але можна закласти систему управління ризиками. І в даних програмах вона закладається. Наприклад, відновлення меліорації – це і є, перш за все, контроль ризику погодного фактора. Тобто це перш за все націлено на нівелювання або зменшення до мінімуму погодних ризиків. Якщо ми, наприклад, говоримо про гранти на садівництво чи теплиці, то там є обов'язкова умова (крім винограду, бо він до посухи стійкий) щодо системи зрошення. Тобто держава, даючи грант, ставить такі вимоги, щоб цей проект був життєздатний. Якщо ми говоримо про виплати на гектар, то там в системі закладено, що це перше все на виробничі цілі, з наголосом на якісний насіннєвий матеріал. Тобто це мають бути відповідні сорти чи гібриди. Посухостійкі, стійкі до вилягання чи більш стійкі до низьких температур. В програмах це так і прописується. І навіть буде система моніторингу, щоб якось вибірково перевіряти, чи це дотримується. Тому що держава хоче не просто давати гроші, держава хоче давати гроші на останні новітні технології і підходи, які мінімізують ризики, в тому числі ризик негативного впливу погодного фактору.