Ілюстративне фото: employers.org.ua
Нестача кадрів і бронювання
Що зараз є найбільшим чинником, окрім повномасштабного вторгнення, який тисне на ринок праці?
Зараз є два великих виклики – це нестача кадрів і незрозуміла ситуація із бронюванням. На це бізнес наголошує, що потрібні правила гри, ми повинні знати, що нас чекає. Ці дві проблеми – фізична і кваліфікована нестача, і бронювання.
Із бронюванням, здається, є перелік об'єктів, де воно частково працює. Наскільки ця схема загалом може використовуватися роботодавцями, щоб якось планувати роботу?
Схема є, але це стара схема. Постанова урядова діє, але вжеухвалений закон про мобілізацію. Він набув чинності, і зараз уряд готує зміни до цієї постанови, щоб визначити чіткі критерії. Але ми чуємо, що ці критерії можуть бути зменшені. Не 50%, а менші. І ця невизначеність більше всього турбує, тому що не можна планувати обсяги випуску продукції, скільки людей, де розміщувати, таке і інше. Треба, щоб уряд якомога швидше чітко визначив правила гри.
70-75% підприємств мають проблеми із кадрами
Усі галузі однаково потерпають від цієї проблеми чи комусь складніше?
Я думаю, що практично всі. Якщо брати по звітах експертів, то в середньому 70-75% підприємств, незалежно від галузі і розташування, мають проблеми із кадрами. У нас дуже цікава ситуація. Якщо подивитися на останні дані Служби зайнятості щодо безробіття, то зараз десь біля 116 тисяч осіб стоять як безробітні. Але вперше таке, що 90 тисяч – це жінки, і тільки 26 тисяч – чоловіки. Це той тренд, що для того, щоб отримати статус безробітного, треба зареєструватися і стати на облік. І це скрізь.
Тобто у нас є приховане безробіття?
І це достатньо велика цифра. За деякими звітами – 3-4 мільйони людей, які вийшли офіційно з ринку праці і бояться бути офіційно працевлаштованими.
Найбільший ризик – логістика
Чи є галузі, які критично залежні від, наприклад, чоловічих рук, що навіть броні не вирішить кардинально ситуацію? Які галузі підпадають під цей ризик?
Найбільший ризик – це логістика. Усе, що пов'язано з логістикою, бо це подвійні професії, які потрібні і в цивільному житті, і не менш затребувані в армії. Зварювальники, електрики, слюсарі, які виконують ремонтні роботи. Економіка ж не розділена. Люди працюють і в економіці, а коли їх мобілізують, вони ж виконують аналогічні функції.
Як змінювалася динаміка вакансій за час повномасштабного вторгнення? Де зараз найбільший дефіцит?
Цей тренд почався практично ще за ковіду, коли пішла віддалена робота. Він посилився, коли почалося повномасштабне вторгнення, тому що дуже багато виїхало за межі країни. Але цей "ТОП" кваліфікованих робітничих професій практично не змінився. Це, знову-таки, водії, слюсарі, електрозварювальники, електромонтери, кухарі, швачки. Це, якщо говорити про кваліфіковані професії. Якщо говорити про професії з вищою освітою, то зараз дуже велика потреба у лікарях. Спочатку ми бачили, що потрібні були лікарі-терапевти, а останнім часом – ерготерапевти. Тобто, усі, хто займається реабілітацією, відновленням хлопців і дівчат. Ці професії в тренді і тренд посилюється.
Офіційно з ринку праці за 1,5 року звільнилися 870 тисяч жінок
Чи відбувається перетік жінок, на умовно кажучи, чоловічі професії? Які тут тенденції?
Спробую толерантно відповісти на ваше питання. У нас була зустріч із HR-ми великих компаній, говорили про працевлаштування людей з інвалідністю. Були представники банків і поставили питання: чи є жінки-інкасатори? Один великий банк сказав: у нас одна дівчина працевлаштувалась. Другий великий банк сказав: у нас п'ять. Тобто, є певні питання чому, як і таке інше. Тобто повноцінної заміни бути не може, особливо в сільському господарстві. Там сезонний характер і є певні періоди, коли треба більше людей, а коли менше. Тому повноцінної заміни точно не буде. Є ще одна цікава цифра, про яку мало хто говорить. Офіційно з ринку праці за 1,5 року звільнилися 870 тисяч жінок. Не чоловіків, а жінок. Чому? Я думаю, це і безпека, і стали біженцями, і інші причини. Мало хто досліджує, але цифра дуже вражаюча. Чоловіків теж велика кількість звільнилося, але вони перейшли у Збройні Сили. А жінки просто зникли з ринку праці.
Олексій Мірошниченко. Фото: facebook/employers.org.ua
Старіння трудового потенціалу
Чи означає це, що найближчим часом нас чекає не просто скорочення робочої сили, а й потужностей і навіть закриття якихось підприємств? Чи роботодавці зможуть якось триматися на плаву?
Звісно, що вони будуть триматися, будуть все робити, тому що є певні технології, роботизація, які зможуть замінити людей. Але останнім часом мене дуже хвилює ще один тренд – це старіння трудового потенціалу. Демографи кажуть, що у 2036 році Україна буде країною "самотніх бабусь". Ми вирішили подивитися, а що ж буде з працівниками, яких вікових категорій буде більше? І тенденції дуже таки складні. Загалом по країні у нас десь 11 мільйонів працівників, які платять ЄСВ. І з них 32% – це вік 50-70 років.
На кого ми тоді можемо розраховувати, щоб заповнити всі ці вакансії?
Тут у нас вибір не такий вже великий. По-перше, ми розраховуємо на повернення наших біженців. Але тут є проблема, яка, на мій погляд, найбільш кричуща. У нас середня зарплата – 19,5 тисяч гривень. Допомога нашим біженцям у деяких країнах удвічі більша. Якщо вони там отримують, умовно, 1 тисячу євро, а в нас середня зарплата – 450 євро, то це проблема. Це перша категорія. Друга категорія – це максимальне залучення жінок, людей з інвалідністю, людей більш старшого віку. У нас, до речі, таких людей дуже багато працює. У віці від 60 до 70 років сьогодні працює 236 тисяч по Україні. Це дуже велика цифра. Наступне – це компанії, які можуть приїхати сюди для відновлення із своїми працівниками. І третє – треба, щоб була максимальна автоматизація, підвищення продуктивності, роботизація. Тому що по роботизації у нас на 10 тисяч працівників всього-на-всього 10 промислових роботів.
Зараз бізнесу "не до жиру"
Чи змінюють роботодавці підходи до пошуку працівників?
Як кажуть, зараз бізнесу "не до жиру", якщо говорити відносно працівників. Але є декілька інстанцій, які дійсно можуть допомогти – це Державна служба зайнятості, а також приватні агентства із працевлаштування. Між ними є певна конкуренція. На мій погляд, Державна служба зайнятості в якійсь мірі трохи програє, тому що, якщо навіть подивитися на середній розмір зарплати по вакансіях, то там всього-на-всього біля 13 тисяч гривень. Приватні агентства більш гнучкі в цьому плані. Але вони більше зосереджені на кваліфікованих і ближче до вищої освіти кадрах. А от кваліфіковані працівники, робітники з інструментом – це більше Державна служба зайнятості.
Юрист – одна із професій, яку може замінити штучний інтелект
Запитання від наших слухачів: чи є дефіцит кадрів у Києві? Яка ситуація з вакансіями для юристів у зв'язку з війною? І чи не почали роботодавці більш прихильно ставитися до шукачів роботи старше 50 років?
Звичайно, почали. Ми навіть бачимо тенденцію – зростає кількість працівників навіть від 60 років. Відносно Києва. Він завжди був привабливим місцем для працевлаштування. Це і зарплати вищі, і можливості більші. А зараз впливають ще й безпекові фактори. Але у Києві теж є потреба у працівниках. Ті ж кухарі, швачки, зварювальники аналогічні і для Києва. А стосовно юристів, я б порадив серйозно задуматись нашим майбутнім абітурієнтам щодо вибору професій. Тому що юристи – це одна із тих професій, яка на грані ризику при повному запровадженні штучного інтелекту. Тобто є професії, яким уже зараз штучний інтелект може стати достатньо серйозним конкурентом.
Але поки що у юристів робота є?
Вона є і буде, звичайно. Я кажу про тренди, про бухгалтерів, про ті роботи, які може замінити штучний інтелект. Він не все може замінити. Але подивіться по тих же касирах у супермаркетах. Все більше і більше стоїть касових апаратів, де людина може самостійно розрахуватися. Тобто, фізична присутність зменшується.
Професійна освіта ніколи не завадить
А як вирахувати, що через певну кількість років буде потрібен саме цей фах?
Ви порушили дуже гарне питання, яке потребує окремої дискусії, особливо зараз. Вибір навчання – це дуже велика проблема. Моя особиста порада – не поспішай за будь-яку ціну отримати вищу освіту. У тебе все життя попереду. Отримай професійну освіту, вона ніколи не завадить. А вищу освіту ти завжди встигнеш отримати. Придивися, подивись, що ти хочеш. Тут же мова не про професію, мова про компетенції. А далі вже професія. Тим більше, що кожен день додаються все нові професії. Ті ж оператори дронів з'явилась – це майбутнє.
