Ілюстративне фото: видання БУГ
"Найбільш проблемне питання – це якраз щодо 100 тисяч гривень"
— Гарантії військовослужбовцям, особливо в частині виплат. Ця тема наразі дуже важлива. Як загалом відбуваються ці виплати і які проблеми при цьому виникають?
Проблеми дійсно виникають і вони пов'язані з тим, що законодавство постійно змінюється – виплати або повертаються, або їх категорія якось розширюється, звужується. Однак все одно, основні виплати, які військовослужбовці мають право отримувати, це перш за все бойові, вони виплачуються у розмірі 100, 50 та 30 тисяч гривень. 100 тисяч виплачуються військовим, які беруть участь у бойових діях безпосередньо на лінії зіткнення і до них доносяться відповідні бойові накази та розпорядження. Саме ці документи в подальшому і є підтвердженням того, що особа брала участь у бойових діях і, відповідно, вона має право на виплату. Інші суми – вони виплачуються військовослужбовцям, які не безпосередньо на лінії зіткнення, але виконують бойові накази. Найбільш проблемне питання – це якраз щодо 100 тисяч гривень. Часто у військовослужбовців виникають питання, що от, нібито, "я виїжджаю на бойове завдання, до мене доносять усно бойовий наказ. Мені про нього відомо, іншим військовим відомо, однак раніше виплачували, а зараз 4 місяці не виплачують". Постає питання, чому?
Інша проблема – людина, наприклад, була в складі однієї частини, її прикомандирували до іншої. Ця частина має подати на іншу відповідні документи, докази того, що військовослужбовець бере участь у бойових діях. Якщо це не робиться, відразу виключається можливість отримати ці бойові виплати. Я не можу сказати, умисно це чи не умисно, чи через якусь завантаженість командування, але ці довідки не завжди передаються за основним місцем, де закріплений військовослужбовець.
Ще одна проблема – це вже сама частина, в якій військовослужбовець зарахований. Її командування не подає накази на виплату певним військовослужбовцям. Це також трапляється. Тобто ви берете участь у бойових діях, усе нормально, але наказу не було. В дуже-дуже рідких випадках до військовослужбовців їх додають у паперовому вигляді й показують їх. З моєї практики, зазвичай, це робиться в усному порядку – людина знає, що нібито цей наказ є, але ніякого доказу, що він існує на папері у неї немає. Відповідно, щоб довести, що вона брала участь у бойових діях, їй потрібен цей наказ. Але цього наказу в неї на руках немає. Командування може посилатися на те, що це секретна інформація або з обмеженим доступом. І, відповідно, саме командування не може подати відповідні накази на включення до списків цих військовослужбовців. Це свого роду замкнуте коло.
"Крайній варіант – подати адміністративний позов до суду"
— Але військовослужбовець може цього і не знати, може не проконтролювати паперову частину цих завдань. Як тоді йому бути? Які документи, якщо звертатися до адвоката, він може надати?
Як показує практика, військовослужбовці дізнаються тоді, коли вже кілька місяців виплати не приходять. Тоді вони починають щось підозрювати. Зазвичай, вони звертаються у фінансову частину. Це вже перший крок для того, щоб з’ясувати, в чому проблема. Якщо нормальна комунікація, фінансова частина підкаже. Якщо ні, то військовослужбовець пробує самостійно це зробити, вже у командування. Якщо йому все одно це не вдається, тут є інший варіант. Ми, як адвокати, маємо право направляти адвокатські запити в частину. В деяких випадках військові частини все одно можуть не відповідати на ці запити. Але в більшості випадків все-таки відповіді ми отримуємо.
— Але коли складніші випадки, коли немає документів, бойових наказів, чи вони все одно мають бути?
Насправді вони в будь-якому випадку мають бути. Тому що це накази, які є передумовами виконання бойових завдань. Якщо їх немає, відповідно, людина не може виконувати ці бойові завдання. І це є одним із тих доказів, які закон ставить у вимогу для того, щоб отримати ці виплати. Якщо виплати все одно не приходять, а скарги не дають результату, залишається крайній варіант – подати адміністративний позов до суду. Він найскладніший і найдовший. Зараз суди розглядають не один місяць цю категорію справ, через завантаженість. У деяких випадках частини надають ці документи, коли суд їх витребовує. Але в деяких – вони все одно їх не надають. У такому разі доказом може стати просто виписка з банку. Тобто, у військовослужбовця є виписка з банку, де йому замість 100 тисяч, наприклад, приходить 20. І навіть у такій категорії справ із такими доказами суди ставали на бік військовослужбовця. І, відповідно, визнавали бездіяльність військової частини протиправною і зобов'язували її виплатити додаткову грошову винагороду. Це трохи складно, довго, але воно того варте, якщо ви розумієте, що інших варіантів немає.
— Що б ви рекомендували військовослужбовцям у подібних ситуаціях, яким чином уникнути подібного?
Місяць ще допустимо, може бути якась затримка. Але якщо вже за два місці вам не приходять ці виплати, варто задуматися. Як мінімум поспілкуватись або з фінансовим відділом, або запитати свого безпосереднього командира. Якщо у відповідь вам дають якусь нечітку інформацію, з якою взагалі не зрозуміло, що з вашими виплатами, я б радив все-таки писати, як мінімум, рапорти. Це щоб зафіксувати це письмово, в тому числі, для суду. Або ж все-таки звертатися самостійно або через адвоката до вищого командування. Рапорт або скарга.
— Бойові виплати. За що можуть зняти гроші?
Найпоширеніші випадки, за що знімають додаткову винагороду, це за самовільне залишення військової частини. Нещодавно були прийняті зміни і тепер покарання за самовільне залишення частини наступає лише, якщо воно було вчинене не в умовах бойової обстановки, але від трьох днів. Тобто, якщо до трьох днів, то це не кримінальна відповідальність. Але залишається адміністративна. Вона не застосовується зараз в умовах воєнного стану, але деякі суди все одно можуть винести відповідні рішення. Залишається дисциплінарна відповідальність, за неї дійсно можуть винести догану, відповідно, зняти премію. Зняти додаткову грошову винагороду можуть навіть, якщо командиру здалося, що є якесь правопорушення. Наприклад, людини не було 5 хвилин , а він вважає, що це самовільне залишення частини і знімає ці виплати. Але, як показують і судова практика, і всі судові рішення, і загалом мовою закону, це неправомірні дії. Тому моя порада, якщо у вас склалася така ситуація, то або самостійно намагайтесь з'ясувати, або звертайтеся до адвоката.
— У часі це якось обмежено, коли треба звернутися, чи необмежений час?
Якщо ми говоримо про виплати, коли військовослужбовець ще служить, то суди не дуже звертають увагу на те, який період часу минув. Якщо військовослужбовець звільнився, його служба припинена, то у нього є три місці на звернення. Це щодо виплат при звільненні, і щодо додаткової винагороди. Якщо він пропускає цей строк – по-перше, його буде складно поновити, а по-друге, суд може взагалі не відкрити провадження, не прийняти позов до розгляду. Якщо служба продовжуються, то це зазвичай не має такої суттєвої різниці. Однак я б не радився затягувати це на рік. Тому що деякі суди все одно застосовують строки, і кажуть: "ви пізно звернулися із відповідним позовом".
"Військовослужбовець має право на виплату"
— На які виплати мають право військовослужбовці, якщо звільняються з військової служби?
Там різні категорії – для контрактників вони одні, для мобілізованих – інші. Якщо говорити про мобілізованих, то це, по-перше, грошове забезпечення за останній місяць. Якщо вони виконували бойові завдання, то і додаткову винагороду. Компенсацію за невикористану відпустку. І допомога на вирішення матеріально-побутових питань. А якщо військовослужбовець зазнав поранення, я б радив ще писати рапорт "на оздоровчі". Тобто це допомога на оздоровлення і на вирішення матеріально-побутових питань. Контрактникам, наприклад, передбачена виплата за невикористане речове майно. Але там теж виникають деякі проблеми з тим, що має видаватися певний перелік цього майна і, відповідно, проводитися його оцінка. Ще може бути надбавка за вислугу років. Там різний відсоток для різного періоду часу. Цих виплат може бути і більше, але це ті основні, які обов'язково при звільненні мають нарахувати. Але, як показує практика, не завжди їх нараховують, по-перше, в повному обсязі, і не завжди їх взагалі нараховують.
— Які виплати і які гарантії передбачені для військовослужбовців при пораненні?
Якщо поранення отримано внаслідок безпосередньо бойових дій, то це знову ж таки питання цієї додаткової грошової винагороди в розмірі 100 тисяч гривень. Військовослужбовцю має бути видана довідка про обставини травми. Цією довідкою має бути зафіксовано, що він отримав травму під час "Захисту Батьківщини". Чому це дуже важливо? Тому що закон ставить вимогу відповідну: якщо поранення або травма отримана внаслідок захисту Батьківщини – військовослужбовець має право на виплату. Проводиться службове розслідування, за результатом складається ця довідка. В подальшому вона направляється у військово-лікарські комісії. Під час проходження ВЛК лікарі дивляться, чи є ця довідка і які обставини поранення. Якщо ж поранення пов'язане з захистом Батьківщини, вони знову це дублюють і встановлюють тяжкість цього поранення. Це для того, щоб потім можна було отримати виплату, якщо передбачена відпустка. Перша виплата передбачена за стаціонарне лікування, у зв'язку з травмою або пораненням. А друга, 100 тисяч, якщо військовослужбовцю, за висновком ВЛК, вказано необхідність у відпустці за станом здоров'я.
— Якщо військовий зазнав тяжкої травми, хто і яким чином цю довідку може надати?
Процедура проведення службового розслідування є обов'язковою. Ця довідка має видаватися командуванням. Якщо потрібно проходити ВЛК, а цієї довідки немає, потрібно подавати рапорт командуванню. В переважній більшості випадків не виникає питань з цієї довідкою. З мого досвіду, проблем з самою довідкою великих не виникає. Але проблеми можуть виникнути з самими виплатами. Чому? Тому що, наприклад, раніше ходив міф, що буцімто аби отримати 100 тисяч за лікування, воно повинно бути безперервним. Тобто весь час в одному закладі. Це міф. Не має значення, безперервне це лікування чи ні. Дві обов'язкові умови – стаціонарне лікування, а в подальшому це відпустка, якщо травма важка і пов'язана з захистом Батьківщини. Якщо ці умови є і вони витримані, ви стовідсотково маєте всі права для отримання відповідної додаткової грошової винагороди внаслідок поранення.
"Військовослужбовці місяцями, якщо не роками, чекають УБД"
— Оформлення статусу учасника бойових дій – наскільки це складно?
Насправді, військовослужбовці місяцями, якщо не роками, чекають УБД – посвідчення учасника бойових дій і відповідний статус. Чому це відбувається? Тому що є два варіанти отримання статусу УБД. Це або самостійне звернення до відповідної комісії, або цим має займатися командування. З того, що я бачив – військові частини, в переважній більшості вважають, що доки особа бере участь у бойових діях, доки вона не завершила цю участь, їй не обов'язково видавати це УБД. Зараз насправді спростили процедуру отримання. Мова йде про те, що зараз потрібно надати єдину довідку про участь в бойових діях. Прийняті зміни мають полегшити процедуру. Але ще ніхто не знає, як на практиці вони будуть працювати.
— Людині 60 років, граничний вік, і вже не перебуває на військовій службі. Як бути в таких ситуаціях?
Тут потрібно виокремити дві підкатегорії. Якщо ми говоримо про добровольців, то на початку їх було дуже багато і ТРО не дуже тоді переймалися за відповідні бойові журнали, документи і так далі. Приблизно місяць тому добровольцям, саме добровольчих формувань, дозволили отримувати відповідні УБД на підставі того, що вони брали тоді участь у складі якоїсь частини. Але, знову ж таки, вони мають отримати цю довідку. А військова частина відповідає, що ніяких журналів немає, участь людини в бойових діях підтвердити неможливо. Якщо ми говоримо про військовослужбовців, які були в ТРО, а потім перейшли до складу частини, то стануть в нагоді будь-які документи – хоч медичні, хоч бойові. Головне щоб вони підтверджували те, що він проходив військову службу. В ідеалі, щоб десь була згадка про те, що брав участь у бойових діях.
— Якщо військовослужбовець потрапив у полон, чи матиме право родина на якусь фінансову підтримку, поки він у полоні?
Це теж досить сумна і складна тема. Є дві категорії – або безвісти зниклий, або військовослужбовець потрапив у полон. Підтвердженням цього є сповіщення або від ТЦК (територіальний центр комплектування і соціальної підтримки), або від військової частини. Якщо у родичів є підтвердження, що він зник безвісти або потрапив у полон, вони мають право звернутися із відповідною заявою. І їм має виплачуватися, як мінімум, додаткова грошова винагорода в розмірі 100 тисяч за весь час, доки військовослужбовець або перебуває в полоні, або він безвісті зниклий. Ці випадки не стосуються того, коли самовільно здався в полон. Але щодо зниклих безвісти – це імперативно. І щодо тих, які потрапили в полон, є офіційне підтвердження.
