Фото: facebook В.Сушкевича
Рівні можливості для кожної людини
В суспільстві під час війни було, є і, на жаль, ще буде багато людей з інвалідністю. Бо війна триває. Чоловіки і жінки, дівчата і хлопці, які захистили українську державу і отримали інвалідність, а також цивільні постраждалі особи сьогодні потребують вирішення надзвичайно великої кількості проблем, щоб потім вийти на варіант працевлаштування, каже Валерій Сушкевич. А це рівні права і можливості для кожної людини, в тому числі людини з інвалідністю. Щоби говорити про працевлаштування, "треба починати з проблем, пов'язаних з подоланням архітектурної, транспортної, інформаційної доступності і інклюзивності навчання. Є і до війни, і зараз певна позитивна динаміка, зрушення в намаганнях вирішити проблеми, які зараз називають подоланням бар'єрності або боротьби за безбар'єрність. Але часто немає системності". Каже Валерій Сушкевич, що проблеми часто бувають більше проголошеними, ніж вирішеними. І на сьогодні ці проблеми у невиконанні і недосконалості формування українського законодавства. "Нинішні інституції влади ігнорують громадянське суспільство, не долучають реальні громадські організації людей з інвалідністю до співпраці. І це проблема. Тому що принцип "Не робіть для нас без нас", він суттєвий. І щодо працевлаштування. Бо говорити про працевлаштування і не пам'ятати про освіту, про перенавчання, про реабілітацію соціальну, психологічну, трудову, фізкультурно-спортивну… Це те, що дає можливість людині долати оті бар'єри, про які сьогодні говорить Олена Зеленська, перша леді. Вона ініціює багато спеціальних меседжів, звернень, дій виконавчої влади, які повинні бути зроблені, щоб ця проблема вирішувалась системно".
"Одне слово бажати, а друге реально працевлаштувати людей з інвалідністю"
Питаннями працевлаштування людей з інвалідністю займається Міністерство соціальної політики та Міністерство економіки, "яке сьогодні системно та активно досліджує роботу з роботодавцями, шукає можливості вкласти біля 3,5 мільярдів гривень, які планується реалізувати так, щоб вони дісталися до працевлаштування людей з інвалідністю. Є два механізми: компенсація ЄСВ, пільги по ЄСВ, або компенсація заробітної плати. Щодо корупційних механізмів… Ви знаєте, що відбувається компенсація ПДВ: щось конкретно зробив по ПДВ підприємець, і він чекає, щоб йому компенсували. А тепер пропонується зробити те ж саме по ЄСВ тим, хто працевлаштовував людей з інвалідністю. Вам не треба говорити, яка буде схема в цих питаннях? Я категорично проти такої схеми. Якщо вже говорити про інший варіант, то це і компенсація заробітної плати може бути. Але пропонується тільки на рік. Так давайте подумаємо, чи зможемо ми через рік зберегти робоче місце. От прозвучала цифра: 80% роботодавців готові працевлаштувати людину з інвалідністю. Але одне слово бажати, а друге реально працевлаштувати людей з інвалідністю".
Законопроєкт 5344-д. Чому громадськість проти?
Журналіст Роман Коляда нагадав в ефірі Українського Радіо про законопроєкт 5344-д, який вже тричі включався до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради, але жодне громадське об'єднання осіб з інвалідністю реально не підтримало цього законопроєкту. Його подекуди навіть називають антисоціальним і дискримінаційним. Валерій Сушкевич відповідаючи, чому так сталося, назвав цей законопроєкт "феноменальним з точки зору порушення прав людей з інвалідністю, з точки зору погіршення взагалі того, що пов'язане з правами людей з інвалідністю. Цікава ситуація, що він називається законопроєктом, який буде покращувати працевлаштування. І це цинічний, я б сказав, виверт законодавчий, який просто дивує цинічністю цих декларацій і того, що насправді є". Каже, що в Україні є міжнародно-правовий акт, який ініціювала ООН. Він ухвалений давно. І сотні країн підписали його і ратифікували. Зробила це і Україна. Тобто Конвенція є складовою українського законодавства. "Але цей законопроєкт суперечить Конвенції ООН щодо прав людей з інвалідністю. Цинізм авторів в тому, що вони назвали його євроінтеграційним, а він абсолютно суперечить стратегії прав людини на 2022-2030 роки. Законопроєкт 5344-д усуває громадянське суспільство від співпраці з українською владою. В діючому законодавстві свого часу громадськість людей з інвалідністю опрацювала принцип "Не робіть для нас без нас". Тобто є система погоджень, включення представників громадських організацій людей з інвалідністю до співпраці з українською владою. І реально всі ці рішення опрацьовуються: хтось порушує, хтось не порушує, але це записано в законодавстві. І сьогодні реально ще є можливість включатися в систему роботи громадських організацій в те, що робить українська влада щодо безбар'єрності, працевлаштуванні, питаннях, які стосуються соціального захисту людей з інвалідністю". Валерій Сушкевич наголошує, що погіршувати цей напрямок просто брутально. Вся громада, вся спільнота людей з інвалідністю повстала проти цього законопроєкту. Але триває дотискування, щоби ухвалити цей законопроєкт, вважає Валерій Сушкевич. "Він не може бути проголосований. Але прецеденти протискування такого протиправного законопроєкту є. Вони є, і вони страшні. Там також ліквідуються всі види реабілітації, крім медичної: соціальна, трудова, психологічна, фізкультурно-спортивна. Вони ліквідуються цим законопроєктом, якщо його буде ухвалено. А вони існують в українському законодавстві і фінансуються державою. Щоб працевлаштувати людину з інвалідністю, її треба привести в суспільство, забезпечуюючи цій людині певний рівень повносправності в соціальному і побутовому житті, поки держава не зробить доступним громадський транспорт, архітектуру, треба ж якось думати, як жити в цьому суспільстві. Розумієте? І це все робить всі види реабілітації. А законопроєкт ліквідує це все".
