Фото: EU Delegation in Ukraine
72% — загальна температура по палаті
Любов Акуленко називає цифру у 72% збірною. Каже, що вона показує "загальну температуру по палаті" й фіксує будь-які кроки України щодо зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС. Відзначає експертка, що до моменту, коли Україні надали кандидатство, це був непоганий спосіб показати своє зростання і певні зміни. Тому уряд теж так почав рахувати. "Але коли ми зайдемо безпосередньо у переговори, то там не будуть оцінювати, скільки ми робочих груп створили, скільки ми законів зареєстрували. Там будуть дивитися, скільки ухвалено законів і чи все це працює на практиці".
Якщо оцінювати у відсотках саме відносно втілення на практиці домашніх завдань від ЄС, каже Любов Акуленко, то 72 відсотки не буде. "У них (уряду - ред.) там буде десь половина. Але вони цю цифру не показують. В ЄС є зараз градація оцінювання (домашнього завдання - ред.) від 1 до 5, де 5 означає, що все працює на практиці. Так нас будуть оцінювати, коли відкриють переговори. Не в усіх сферах, які описує уряд, реформи доведені до кінця".
На фото: Президент Європейської Ради Шарль Мішель, Президент України Володимир Зеленський, глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн, president.gov.ua
"55% — виконана робота по факту"
Серед іншого уряд наводить такі цифри: щодо реформ у сфері інтелектуальної власності – 94%, управління держфінансами – 90%, статистика та обмін інформацією – 96%, юстиція, свобода, безпека, права людини – 91%, гуманітарна політика – 92%.
"Український центр європейської політики" підготував свій звіт, який відрізняється від урядових оцінок. Як переконує Любов Акуленко, їхній центр дуже суворий і вони оцінюють роботу, зроблену по факту. "У нас 54,8%. Минулого року в нас було 49%. Цифри тоді збігалися з урядовими. Приріст за рік був 10%. Цього року 5,8% через війну". Звичайно, що минулого року було не до євроінтеграції, бо стояло питання виживання країни, визнає експертка. "Наприкінці року ми почали ухвалювати законодавство, більше 10 законів було ухвалено: про нацменшини, статистику, громадське здоров'я, медіа... Україна зараз почала дуже багато чого робити у сфері безпекової політики, що виходить за рамки Угоди, а також у сфері телекомунікацій. Ми в цих секторах не даємо таких великих оцінок, які дає уряд. Ми дотримуємося букви закону. Можливо і це впливає на результати. Наступного року оцінка буде кращою, бо йде великий приріст від ухвалених цьогорічних законів".
"Можна сказати, що ми домашнє завдання виконали"
Україні давали у ЄС на виконання поступових зобов'язань 10 років: з 2014 до 2024 року. Це показує нашу спроможність і те, на що ми здатні, каже експертка. "Якщо за таку кількість часу 70% — це загальна цифра, а 30% виконано повністю, то можна сказати, що ми домашнє завдання виконали. Мене цікавить ситуація по факту. Угода про асоціацію — це як маленька верхівка айсберга. А переговори — це прірва, якої ми навіть не можемо осягнути. Ми за цей час ухвалили 25 директив щодо технічного регулювання. А це торгівля всією промисловою групою товарів. У рамках Угоди нам треба було ухвалити загалом 27 директив. Швидкісні залізниці і упаковка товарів харчових продуктів ухвалені не були. Коли ми зайдемо в переговори щодо членства, там буде таких зобов'язань 700. Ті люди, які розбираються в Угоді, вони добре знають те, що є в Угоді. А те, що за рамками, тобто все європейське законодавство, не всі знавці Угоди розбираються"
Переговори про членство України в ЄС
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола висловила 4 березня цього року сподівання, що переговори про членство України в Євросоюзі розпочнуться вже нинішнього року. Про це вона заявила під час спілкування із журналістами у Львові, повідомляв Укрінформ. За словами Мецоли, вона вражена "прогресом, якого досягнула Україна щодо рекомендацій Єврокомісії". На її переконання, ЄС також має відповідати швидкості цього поступу.
Президент України Володимир Зеленський 28 лютого минулого року підписав заявку на членство України в Європейському Союзі. 23 червня минулого року глави держав та урядів ЄС ухвалили рішення щодо надання Україні статусу країни-кандидата на входження до Євросоюзу.
Європейська Комісія рекомендувала у червні минулого року надати Україні статус кандидата, за умови, що буде вжито таких кроків:
- ухвалення та впровадження законодавства щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;
- завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції Радою з етики та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань, а також забезпечення належної динаміки судових справ та винесених вироків; завершення призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом атестації визначеного переможця конкурсу та проведення процес3 відбору та призначення на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України;
- забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF); ухвалення комплексного стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору як частини середовища безпеки України;
- запровадження антиолігархічного закону з метою обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим чином, з урахуванням майбутнього висновку Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства;
- подолання впливу суб’єктів з корисливими інтересами шляхом ухвалення закону про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежному медіа-регулятору;
- завершення реформи законодавчої бази щодо національних меншин, яка готується, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, та ухвалення негайних та ефективних механізмів імплементації.