Дмитро Хоркін. Фото: Українське Радіо
Групи радіостанцій Суспільного були україномовними ще до того, як це стало модним
— Сім років тому, 8 листопада 2016 року розпочалося запровадження у кілька етапів квот на програми українською мовою, а також на українську музику в етері радіостанцій і телебачення. Українське Радіо, Суспільне загалом від самого початку демонстрували чи не найбільші показники серед радіостанцій України щодо мовних квот. Так?
У цьому році, 16 листопада, Українському Радіо виповниться 99 років. У наступному – 100 років. Готуємося. Чому я з цього почав? 2016-й рік і 1924-й рік, коли Українське Радіо народилося, потім з нього, з музичної редакції, з'явилося Радіо Промінь, а в 2003-му році – Радіо Культура. В першу річницю Радіо Культура я вже тут працював. І всі ці роки радіостанції Українського Радіо завжди були україномовними. Завжди! Зараз серед загальнонаціональних музичних радіостанцій є щонайменше 3-4, які заявляють про суто україномовний формат. Але тоді, в 2016-му році, ми з гордістю казали, що Українське Радіо, Радіо Промінь і Радіо Культура, тобто Групи радіостанцій Суспільного, були україномовними ще до того, як це стало модним. Я пам'ятаю цей період.
Але варто підкреслити, що саме Національна Суспільна Телерадіокомпанія України, як юридична особа, з'явилася у січні 2017-го року на базі Національної Телекомпанії, Національної Радіокомпанії України і 27 обласних регіональних телерадіокомпаній державних. І, по суті, імплементація цього закону (про запровадження у кілька етапів квот на програми українською мовою, а також на українську музику в етері радіостанцій і телебачення – ред.) припала на час становлення Українського Радіо, як суспільного мовника. Була велика прес-конференція за участю членів Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення України, мене запросили і ми розповідали про те, як це вплинуло. Річ у тому, що так збіглося, що в 2017 році все це імплементується і в нас відбувається величезний стрибок в якості мовлення Суспільного Радіо. Ми тоді увійшли в індустріальну панель рейтингів, вперше за 12-річну на той час історію вимірювань радіорейтингів. І рейтинг Українського Радіо тоді підскочив на 67%.
За новинним контентом Українське Радіо – на першому місці
— Доречно нагадати, що цьогоріч Українське Радіо на перше місце вийшло.
Є індустріальний рейтинг загалом. А "Інтерньюз" (організація з експертизою на ринку медіа, комунікацій, освіти та консалтингу – ред.) протягом уже 10 років замовляє дослідження у досвідчених вимірювачів щодо споживання новинного контенту. І за новинним контентом (справді, минулого тижня "Інтерньюз" теж представив ці дослідження) Українське Радіо – на першому місці. І це абсолютно логічно. Тому що, як показує практика, і в європейських країнах, і в США суспільні мовники мають бути якоюсь мірою дещо "прісними". У нас новини перевірені, ми не займаємося "хайпожерством" і в нас в ефірі не розкладають Карти таро. Відповідно, ми є дещо "прісними". Подивіться навіть скандал, який зараз обговорюється із Фаріон – у нас прозвучали всі думки, в тому числі і її. Але для цього потрібно підготуватися, а не просто "хайпанути". Але коли відбуваються якісь надзвичайні ситуації, коли відбувається якесь загострення, якісь кризи, а тим паче, якщо це війна, то увага саме до Центрального Радіо, Національного Радіо, Суспільного Радіо. І тому не дивно, що це є.
Говорили, що це буде крах індустрії. Краху не сталося
Тепер щодо квот. Ринок, тобто ті комерційні радіостанції, які переважно не крутили українські пісні, тоді говорили, що це буде крах індустрії. Краху не сталося. І ми бачимо, що, по-перше, є увага до цього. Але за цей час, із 2016 року, змінилася і структура споживання аудіоконтенту. Аудіоконтент споживають не тільки через радіохвилі, але і через стрімінгові платформи. До речі, зараз у нас досить хороші показники в стрімінгових платформах: і в індустріальній акції RadioPlayer, і в європейських - TuneIn, RadioMap. Ми всюди там є. А, наприклад, Spotify (стрімінговий сервіс потокового аудіо). Ну добре, ми – Українське Радіо, мусимо бути україномовними. Але іноземні платформи, заходячи на український ринок, дійшли до того, що щотижня з'являється редакційний плей-лист від Spotify суто з українськими піснями. Ніколи просто так не буде ухвалюватися бізнесове рішення запустити якісь редакційні плей-листи. Просто є запит. Є попит, запит від аудиторії, пошуки – "а ми хочемо це подивитися". Ми, до речі, теж завантажуємо свої плей-листи Радіо Промінь. І це круто, що це стало модно і це стало цікаво.
14 радіовеж стали мішенню для російських ракет
— Як має відбуватися посилення становища української мови? За рахунок квот, які, як побачили, абсолютно не були шкідливими для України, чи за рахунок заохочувальних якихось інструментів?
Я завжди за те, щоб було недержавне регулювання чи контроль, а щоб це було самоорганізовано. А от пряник чи батіг? Річ у тому, що пряники були досить давно. У нас, коли почалася війна і навіть до повномасштабного вторгнення, залишалися радіостанції, зокрема із позивними, де в назві є приналежність до країни-агресорки. Тут суть у тому, що для того, щоб в українському радіоефірі звучали українські пісні, потрібно було запроваджувати квоти, на жаль. Але питання не тільки у квотах. Це і мова введення ефірів, власне саме мовлення. Тому що до недавнього часу більшість різних шоу теж були двомовними і це було абсолютно незрозуміло. Тому мені здається, що ми задаємо цей тренд: і україномовний контент, музичний, просвітницький, культурологічний, суспільно-політичний має запит. А тим паче зараз, коли мова стала знаком, який нас відрізняє. І ці меми про "паляницю", яку просто не можуть вимовити росіяни, і є знаком розпізнавання мови. Тому зараз, коли нас чують на окупованих територіях, вони розуміють – це рідний голос. Тобто це є цей розпізнавальний знак. І коли звільняли Херсон, а до того Ізюм, Лиман, коли люди виходили і говорили про те, що ми вийшли, тому що по радіо вже повідомили, що це наші, українські військові. А яке радіо? Українське Радіо. Тому ми намагаємося мовити усіма зусиллями. Хоча за цей час, за підрахунком Інституту масової інформації, 14 радіовеж було цілеспрямовано знищено – вони стали мішенню для російських ракет. Але ми продовжуємо мовити.
— У рекомендаціях Венеційської комісії йдеться, серед іншого, про скасування мовних квот у Законі про медіа. Наші законодавці мають щось змінити чи ми не повинні йти на поступки?
У нас триває війна. І це одразу відповідь щодо цього. По національних спільнотах, я хочу сказати, що і тут ми показуємо приклад. Українське Радіо в Ужгороді та Чернівцях має слоти, де ми мовимо румунською мовою. Тобто там є румунські спільноти. В Ужгороді ще – угорською мовою. В Одеській області наші колеги з Одеського Радіо роблять передачу раз на тиждень гагаузькою мовою. І у нас є передачі ромською мовою. Тому це є в нашому ефірі, і це має бути. Щодо простору української мови, то нам конче необхідно захистити свій інформаційний простір. Це дуже важливо.
Я пам'ятаю 2012 рік. Досить часто по роботі я їздив на свою малу батьківщину, на Донбас. І якось хотів купити в кіоску "Дзеркало тижня" саме українською мовою. А мені відповіли, що "воно є, але просто рідко хто питає". Але є газета "День" українською мовою, є "Урядовий кур'єр". У моєму рідному місті, в Торезі, газета "Гірник" починала зі сторіночки української мови. Але приємно, що навіть керівництво цієї газети не пішли на співпрацю з окупантами. Редакційне приміщення було одним із перших спалене, а колектив – тут. І в цьому теж визначається певна позиція. Так само це стосується наших колег, які працювали на Донецькому обласному радіо. Зараз багато хто з них у Києві. І Луганське обласне радіо "Пульс", Віка Марченко, яка зараз працює тут – у Києві. Тобто це люди, які робили це і тоді, коли це було дуже немодно.
До речі, до 2014 року в Автономній республіці Крим і в місті Севастополі Українське Радіо не мало жодної FM-частоти. Зараз у нас 207 FM частот. У Донецькій області Українське Радіо не мало жодної FM частоти у великих містах. І це було на рівні регулятора, це не в місцевих громадах вирішується. Тобто давалося "зелене світло" іншим мовникам, комерційним. Чому це відбувалося? Не знаю. Але це впливає. І хто зараз мовить і на лінії зіткнення, і на окупованій території? Ми! А тоді Українському Радіо не давали частот.
— Як оточити себе більше україномовним контентом на радіо, на телебаченні та в інших царинах?
Дуже просто. Слухайте тільки наші радіостанції, Українське Радіо. Перший канал – 105 FM, Радіо Промінь – 97,2, Радіо Культура – 97,6, і Радіоточка – в інтернеті, а потім зробимо ще FM. Це українське ретро, хороша музика.
