"У нас немає розкоші йти в ЄС 10 років, у нас війна, тому процеси вступу пришвидшені"
"Наша інтеграція в Європейський Союз не розпочалася із отриманням офіційного статусу кандидата в червні минулого року. Ми підписали Угоду про асоціацію в 2014 році і вже давно змінюємо законодавство, щоб воно відповідало європейському праву. Якщо подивитися на те, як йшли до Європейського Союзу наші партнери, наприклад, Естонія, Литва та Латвія, то це в середньому 10 років. Але в нас такої розкоші немає, і всі процеси, зокрема через повномасштабну війну, дуже сильно пришвидшились. Багато законопроєктів, які вже стали законами, Верховна Рада голосувала під час 22го воєнного року набагато швидше і більш ефективно, ніж це було до 24 лютого", — зазначає Євгенія Кравчук.
На думку Кравчук, для України членство в ЄС — це вікно можливостей, а для Європейського союзу це вже також не просто обіцянка, а зобов'язання. "І те, що Урсула фон дер Ляєн у своїй промові сказала, що Україна точно буде членом Європейського Союзу, — це дуже хороший знак. Але, звичайно, це означає багато роботи для України яка потрібна не лише для євроінтеграції, а й українцям. Ми це робимо для комфортного та кращого життя всередині країни", — каже народна депутатка.
На фото: Євгенія Кравчук, facebook.com/yevheniya.khudzik
"До кінця 2024 року Україна має бути готова"
"Ми маємо ставити собі внутрішні дедлайни. Саме тому, коли ми поставили такі дедлайни для Верховної Ради по законопроєктах щодо перших семи кроків для членства, ми їх проголосували до кінця грудня. Якби ми розраховували на те, що нас перевірятимуть в жовтні наступного року, це б розтяглося", — каже Кравчук. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що ми поставили собі внутрішній дедлайн — ухвалити всі зміни, зробити підзаконні акти і бути готовими до кінця 2024-го року, наголошує народна обраниця. "Однак членство в ЄС залежить не лише від нас, бо це рішення Європейського Союзу, комісарів та політичне рішення країн. Але ми маємо зробити все, щоб до нас не було формальних юридичних питань", — додає вона.
"Не виключено, що ми будемо змінювати проголосовані закони"
Євгенія Кравчук не виключає, що народні депутати будуть вносити зміни у проголосовані закони, необхідні для євроінтеграції, якщо будуть відповідні правки від єврокомісарів. Зокрема, йдеться про Закон щодо відбору кандидатів до Конституційного Суду.
"Було два висновки Венеційської комісії. Коли ми голосували цей закон, був перший висновок, на який ми спиралися. Він передбачав, що може бути паритет у складі комісії, яка відбирає членів Конституційного Суду. Потім вийшов ще один висновок, який ніби рекомендує ввести ще одного представника в комісію від громадських організацій. Не виключено, що ми будемо змінювати цей закон чи, можливо, ще інші закони якщо, будуть додаткові зауваження від єврокомісарів. Але ми маємо довіряти профільним комітетам у цьому процесі", — пояснює заступниця голови фракції партії "Слуга народу".
Про зміну позиції ПАРЄ щодо Росії
"Відбулася велика еволюція міжнародних організації і Ради Європи. Під час січневої сесії 2022 року російська делегація виступала онлайн і Росія була членом Ради Європи. Однак пройшов рік, і ми говоримо про трибунал для Путіна та злочин агресії з 2014 року. Настрої змінилися, бо всі резолюції, які стосуються трибуналу, засудження злочинів, які коїть Російська Федерація, голосуються одностайно. Хтось може вийти і не голосувати, але Немає жодного представника будь-якого національного парламенту, який би голосував проти цих резолюцій. Однак на рівні секретаріатів залишаються працювати росіяни, які встигли отримати французькі паспорти і захищені від звільнення. Тому заклики про діалог і компроміс час від часу з'являються", — каже Кравчук.
Вона зазначає, що у січні також відбулося засідання ЄСПЛ у справі МН17, де було проміжне рішення, яке фіксує, що коли збили малайзійський "Боїнг", "Бук" був розташований на території, яка контролювалася Російською Федерацією. І це рішення Україна буде використовувати у міжнародних судах.
"Резолюція ПАРЄ щодо трибуналу для Путіна не остання: будуть ще"
За словами Кравчук, "резолюція ПАРЄ про створення спеціального трибуналу (для притягнення до відповідальності вищого політичного і військового керівництва Росії та Білорусі за скоєння злочину агресії проти України — ред.) — політичне рішення, бо трибунал може бути створений лише, коли уряди певних країн підпишуть відповідну угоду. Міжнародний кримінальний суд не може розслідувати злочин агресії, адже це не його юрисдикція. Однак цей трибунал буде взаємодіяти з МКС. Відтак у резолюції ПАРЄ є рекомендація створити трибунал в Гаазі для того, щоб була взаємодія на місці з прокурором Міжнародного кримінального суду і експертами".
Крім того, Кравчук анонсувала резолюцію Генасамблеї ООН у найближчі місяці, яка теж буде стосуватися цього трибуналу, та зазначила, що планується саміт лідерів країн Ради Європи в травні в Ісландії. "Ми дуже сподіваємося, що там будуть всі практичні рішення і щодо механізму компенсації, і щодо трибуналу", — каже вона.
Про наслідки останніх корупційних скандалів
Нині ми спостерігаємо роботу правоохоронних органів, які проходять з обшуками, потім передають справи до суду, вручають підозри. І так це має бути. Мені дуже неприємно та обурливо бачити інформацію, що деякі чиновники дозволяють собі під час війни наживатися, тим більше на армії. Тому реакція президента Зеленського була дуже жорстка — ніхто толерувати корупцію не буде. Звичайно, що будуть і справи, і звільнення. Насправді серед євроінтеграційних вимог є антикорупційний пункт, який полягає не лише у тому, щоб ми ухвалили закони, а щоб вони працювали і щоб чиновників, які дозволяють собі наживатися, притягали до відповідальності. Одна з умов подолання корупції — невідворотність покарання. Якщо чиновник розуміє, що в сусідній області прийшли і посадили, то він не буде цього робити, наголошує заступниця голови фракції партії "Слуга народу".
На фото: Володимир Зеленський, Шарль Мішель та Урсули фон дер Ляєн, president.gov.uа
