Фото: dumatv
"Статус Росії в ООН не відповідає її поведінці"
Ще у 2014—2015 роках, коли почалися події довкола Криму і на Донбасі, українські дипломати наголошували, що той статус, який має Російська Федерація в ООН, абсолютно не відповідає її агресивній поведінці, констатує Володимир Єльченко. "А сьогодні вже весь світ фактично визнав те, що Росія є агресором. І отут виникає дуже неприємна колізія. Відповідно до статуту ООН постійні п'ять членів Ради Безпеки організації несуть особливу відповідальність за підтримання миру і безпеки в усьому світі. Так от – як серед них може бути країна, яка є, і фактично вже кваліфікована резолюціями Генеральної асамблеї ООН, державою-агресором?" — запитує Володимир Єльченко.
(Рада Безпеки ООН входить до 6-ти "головних органів" ООН. Радбез проводить свої засідання у Нью-Йорку. На відміну від інших органів ООН, тільки Рада Безпеки має право ухвалювати рішення, обов'язкові для виконання всіма членами ООН. 1965 року кількість Радбезу збільшили з 11-ти до 15 (перша поправка до Статуту ООН). П'ять постійних членів — Велика Британія, Китай, СРСР, США, Франція — і десять непостійних членів, що обираються Генеральною Асамблеєю ООН на два роки за географічною ознакою. П'ять із десяти непостійних членів переобирають щороку. Постійні члени Радбезу ООН, у тому числі Росія, яка зайняла місце СРСР після його розпаду, мають право вето, тобто блокувати ухвалення будь-якого рішення — ред.)
"Росія не має жодного стосунку до ООН"
Російська Федерація не має жодного стосунку до Організації Об'єднаних Націй, переконаний дипломат. Росія не є законним членом ООН, зазначає він. "Парламент Російської Федерації — ані РРФСР, ані нинішньої РФ — не ратифікував статут Організації Об'єднаних Націй. Тож як країна може бути членом організації, не ратифікувавши її статут? Більше того, російська дипломатія оголосила РФ продовжувачкою Радянського Союзу, навіть не правонаступницею", — зауважує Єльченко. Хоча саме "правонаступництво" є усталеним терміном міжнародного права, наголошує дипломат.
На фото: Василь Небензя, постійний представник Росії в ООН і в Раді безпеки ООН, focus.ua
Три основних шляхи, як прибрати Росію з ООН
Існує два політичних — "китайський" і "південноафриканський" — і суто юридичний шляхи, як прибрати Росію з ООН, констатує Єльченко. Він схиляється до юридичного і пояснює: "Викинути Росію з ООН за порушення статуту" — звучить красиво, але це політичні питання і таке рішення має набрати понад дві третини голосів у Генеральній асамблеї, а потім — бути затвердженим Радою Безпеки ООН. А там сидить Росія зі своїм правом вето.
1. "Китайський" шлях — коли в 1971 році виключили з ООН Китайську Республіку (те, що ми сьогодні знаємо як Тайвань) і замість неї віддали це місце Китайській Народній Республіці, яка сьогодні існує. Цей приклад не дуже нам підходить, хоча деякі американські юристи напівжартома, але все-таки і серйозно вважають, що Україна могла б подати заявку замість Російської Федерації, і тоді цей китайський шлях спрацює. Однак дипломат вважає, що це малореально.
2. "Південноафриканський" шлях — реальніший за попередній. Генеральна асамблея ООН свого часу схвалила дуже довгу резолюцію, що у Південно-Африканській Республіці існував режим апартеїду, який порушував права людини. І одним із пунктів резолюції було невизнання повноважень апартеїдного уряду Південної Африки. Це рішення потім продовжувалась багато років і врешті-решт призвело до того, що у ПАР відбулися перші демократичні вибори та переміг на них Нельсон Мандела. І ПАР перетворилася на демократичну державу, якою і є нині.
3. Юридичний шлях — звернутися до комітету з повноважень у Генасамблеї ООН, до якого входять 9 країн і там немає права вето. Склад комітету оновлюється щороку. Єльченко переконаний, що українська сторона змогла б набрати більшість голосів у цьому органі, адже це не так важко, як набрати дві третини в Генасамблеї. І таким чином не визнати повноваження російської делегації, позбавивши її можливості брати участь у роботі ООН узагалі та в Раді Безпеки ООН зокрема.
"Колишній президент Росії Діма Медведєв колись заявив, що в Росії є три головних цінності: тисячоліття історія, ядерна зброя і постійне місце в Раді Безпеки ООН. Тож можна уявити, яке значення цьому надають у Кремлі", — додає Володимир Єльченко, який у тому числі працював свого часу послом України в Росії.
"Час до вересня"
"Робота ведеться. Можливо, на мою думку, занадто повільно, адже на це Україна звертала увагу ще у 2014-2015 роках. Зараз у нас є час до початку наступної сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні нинішнього року. Але для цього потрібна кропітка праця насамперед з нашими могутніми партнерами — Сполученими Штатами, Великою Британією, Францією, які є постійними члени Ради Безпеки, аби заручитися їх підтримкою такого або іншого підходу. Треба з ними радитись. Можливо, у них є якісь інші варіанти. А далі йти вперед", — резюмує Володимир Єльченко.
"Найбільше дипломатичне шахрайство ХХ століття"
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив на необхідності виключення Росії з Ради безпеки ООН. Про це дипломат написав в оприлюдненій сьогодні, 15 березня колонці для американського видання The Hill. "Проста зміна таблички "Радянський Союз" на табличку "Російська Федерація" стала найбільшим дипломатичним шахрайством ХХ століття. У лютому я наголосив на засіданні Ради Безпеки ООН, що Росія перетворила крісло постійного члена Радбезу ООН на свій трон безкарності. Сьогодні ми маємо справу з наслідками порушення правил 32 роки тому", – вважає глава МЗС України Дмитро Кулеба.