МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо

Монголія — країна, що має лише два кордони — з Китаєм та росією. Але парадокс у тому, що Монголію не можна назвати ні прокитайською, ні проросійською. Сповідуючи нейтралітет, країна намагається будувати відносини з США, Японією, Південною Кореєю та країнами ЄС. Про давню і сучасну історію Монголії — Олександр Галенко, історик-тюрколог, викладач Київської школи економіки.

Про санкції. Подивимося на конкретні галузі, де росія продовжує торгувати із Заходом і заробляти на війну попри ухвалений Радою ЄС в липні 2024 року чотирнадцятий пакет економічних та індивідуальних санкцій. Хто вони, порушники санкційних заборон і як із ними боротися — Павло Кухта, економіст, політик і громадський діяч, експерший заступник міністра економіки України.

За перше десятиліття ХХІ століття в світі відбувалося 7 воєн, а от від 2011 до 2024-го їх стало вже 20. Для багатьох зарубіжних й вітчизняних дослідників військових конфліктів у світі, наша війна знаходиться в переліку інших 183 регіональних та місцевих війн. І така їх кількість є найвищим показником за останні три десятиліття. Про деякі із цих потенційних війн — Юрій Олійник, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм недержавного центру "Українські студії стратегічних досліджень".

Про історичну пам’ять. У нашій з поляками спільній історії є незагоєна рана – Волинська трагедія. І хоча про це останніми роками пишеться і говориться дуже багато, сьогодні ми вкотре спробуємо зрозуміти як і чому минуле доволі сильно впливає на сьогодення. Гість — Володимир В’ятрович, український історик, публіцист, політик, громадський діяч, доктор філософії, народний депутат України.

Лейбористська партія отримала більшість голосів у Палаті громад за підсумками дострокових парламентських виборів у Великій Британії. Це означає кінець 14-річного правління консерваторів. Про те, як програвали і вигравали дві основні британські партії, принаймні, після завершення Другої світової війни. Гість програми — Єгор Брайлян, кандидат історичних наук, дослідник британської історії, член Королівського історичного товариства.

Про Туркменістан, Таджикистан, Узбекистан, Киргизстан і Казахстан. Країни Центральної Азії, колись давно — осередки бурхливого розвитку філософії, астрономії, медицини, поезії, архітектури, батьківщина геніальних вчених, поетів і мислителів... Чому вже на початку 20-х років ХХ століття тут більшовики боролися з неграмотністю? Чому ці колишні радянські республіки вважалися відсталими, а нині все ще шукають свій власний шлях розвитку? До кого вони більш прихильні, до росії чи Китаю? Гість — Євген Добряк, експерт із міжнародних відносин, сходознавець.

40-ий президент США Рональд Рейган — визначний політик ХХ століття. Неупереджено і об'єктивно про внутрішню і зовнішню політику США двох президентських термінів Рейгана у 80-ті роки говоримо з головним науковим співробітником Інституту всесвітньої історії НАН України, доктором історичних наук Олександром Потєхіним.

Вже давно добре відомо, що жовтневий переворот був здійснений більшовиками на чолі з Денним за німецькі гроші. Сьогодні ще раз торкнемося цієї теми, а ще поговоримо про те, чому НЕП міг бути і не став перспективою. Гість - доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький.

Про таємну дипломатію, який вплив вона має на міжнародну політику, врегулювання геополітичних криз, а також життя людей говоримо з Олександром Скрипником, письменником, публіцистом, дослідником історії української розвідки.

Сьогодні говоримо про те, чому в 21 столітті ми входимо в часи, коли диктатури, автократичні моделі держав демонструють свою силу і навіть міць. Пам'ятаючи, що державна влада розподіляється на законодавчу, виконавчу та судову, спостерігаємо як в росії, інших автократичних країнах відбувається укріплення одноосібної вертикалі влади, в якій ці три гілки втрачають незалежність і самостійність. Аналізуємо ці процеси з кандидатом політичних наук, експертом-міжнародником Станіславом Желіховським.