Про організацію саміту
"Підґрунтя для його проведення були закладені ще минулого року. Його називають першим парламентським самітом, але насправді минулого року під час проведення інавгураційного саміту Кримської платформи за ініціативи президента Зеленського був невеличкий формат парламентського виміру, коли ми запросили делегатів Парламентської Асамблеї Ради Європи, НАТО та ОБСЄ. І саме тоді, напевно, і був цей формат започаткований.
Він був розширений, і дуже раді, що Хорватія взяла на себе ініціативу запросити проведення. І локація була вибрана не випадково, адже хорвати — один з тих народів, які неабияк нас розуміють, зважаючи на їхню історію війни з Сербією на початку 90-х років і як вони виборювали свою ідентичність та право існування", — зазначила Марія Мезенцева.
Про підсумки саміту та позицію країн-учасників
"Щодо практичних речей, які стосуються цього саміту, була підписана декларація, яка говорить про те, щоб Крим є Україною. Це не викликає ні в кого жодних заперечень або різнотрактувань. Дуже багато спікерів або віцеспікерів парламентів зазначали, що з Криму агресія Росії у 2014-му році почалася, Кримом вона повинна і завершитись. В тому сенсі, що саме незаконні референдуми, які проводилися на територіях чотирьох областей України, зважаючи на досвід березня 2014-го року, проводились в іншому форматі, і є ніким не визнані, окрім Росії, Білорусі та Північної Кореї.
Нам вдалося поговорити про практичні кроки — що ми робимо далі для того, щоб не існувало безкарності і щоб ми працювали над конкретними інструментами. І тут ми говоримо про артикулювання міжнародного трибуналу на базі, зокрема формату країн Ради Європи, де працює українська делегація ПАРЄ, і ми нещодавно закріпили це в резолюції. Крім того, до цього закликали країни Балтії. Ми як парламентарі будемо напрацьовувати такі самі рішення з підтримки трибуналу на національних рівнях, як це зробив парламент Нідерландів. Також сьогодні вже лунали виступи з конкретним повторюванням назви Росії як країни з терористичним режимом.
Щодо додаткових механізмів, які ми просуваємо разом з Офісом, то це компенсаторні механізми. Економіки країн виснажуються. Ба більше, війна Росії проти України стала війною проти безпеки продовольства у всьому світі, блокадою експорту українського зерна до різних країн світу і спричинила енергетичну кризу. Але ми давно говорили про те, що залежність від російських енергоресурсів — це не здорова і правильна залежність. Німеччина змогла знизити свою залежність з 42% до 7% і запровадити 63 мільярди євро на субсидію. І це викликає лише повагу.
Крім того, ніхто не забуває і про екологію, про те, як вона нищилася на території півострова.
Дуже цікаво було слухати таких колег, як Нова Зеландія або Японія. Представник нижньої палати парламенту Японії зазначив, що 1,1 млрд доларів виділено для партнерів України і для самої України як стабілізаційний фінансовий механізм.
Ці два робочі дні стали символом нашої прийдешньої перемоги. Крим залишається українським. Масові насильницькі зникнення, неможливість дітей навчатись кримськотатарською та українською мовами, кількість судових справ щодо надуманих кейсів, які з 24-го лютого пришвидшились і мультиплікувались, і незаконна мобілізація — все це на поверхні. Парламентський саміт Кримської платформи зміг об'єднати майже третину країн світу в опозиції до того, що здійснює Росія.
Дуже важливим був візит Ненсі Пелосі. Я мала можливість з нею поспілкуватися особисто. Її присутність також була знакова, тому що зараз розкачується, зокрема Росією, тема того, що двопартійна підтримка на фоні виборів США в Конгресі буде розхитуватися і уже вона не двопартійна. Все це спростовують наші американські колеги, доводячи це новими партіями озброєння та додатковою фінансовою допомогою.
На різних парламентських асамблеях ці дискусії продовжаться у наступних місяцях", — розповіла Мезенцева.
"Змінилася риторика наших партнерів. Практично всі виступи були достатньо чіткі і категоричні і на адресу підтримки українського народу в його боротьбі за свою незалежність, і на адресу Росії, яку вони вважають ворогом не лише для українців, а й для всього світу і насамперед для Європи. У деяких виступах лунали заклики притягнення до відповідальності злочинця Путіна і його режиму як держави-терориста. І зараз українці настільки змінили світогляд наших партнерів, що ПАРЄ ухвалило достатньо жорстку резолюцію, що це держава-терорист.
Ми слухали і аплодували представникам парламентів держав, і це дуже важливо. Тому що коли минулого року ми започаткували парламентський вимір Кримської платформи у Верховній Раді України, ми розуміли, що в європейських державах велику роль відіграють парламенти. І коли виступають голови парламентів сьогодні, це дає ворогу відповідь, що в суспільстві більшості європейських держав є стабільність і чітка орієнтація на європейські цінності й норми міжнародного права. І це ще меседж, що до нас ставляться з повагою.
І були чутні запрошення, що, крім Хорватії, це буде і в інших державах. Але загалом сьогодні більшість сказала, що наступний Кримський саміт будемо проводити в Бахчисараї. Тобто наскільки вони в нас впевнені, що ми визволимо Крим. Нарешті ми розмовляли з партнерами однією мовою", — прокоментував Ахтем Чийгоз.
Про країни, які не є членами Кримської платформи
"Присутність нашої поважної Ненсі Пелосі демонструвала вплив світового значення. Її виступи та чітке оголошення того, що будуть допомагати Україні і нехай ніхто не розраховує, що це тимчасово і що втомились, свідчили про те, що ця різностороння підтримка буде до перемоги. Відсутність деяких держав тимчасова. Світ все більше об'єднується довкола України по таких відповідальних аспектах, як взагалі за майбутнє світу. Це і наша заслуга, і наших військових. Дипломатам треба продовжувати роботу. Але дехто з них казав, що їм стало легше працювати, пояснюючи наші намагання", — сказав Чийгоз.
Читайте також ― Секретар РНБО: "Люди ― це найбільша наша втрата від війни, яку ми не зможемо повернути. Решту ми відбудуємо"
Про закон про статус кримськотатарського народу
"Українська делегація в рамках парламентського представництва продовжить свою роботу в міжфракційному об'єднані "Кримська платформа", працюючи над законом безпосередньо про статус кримськотатарського народу. Ми голосували про спеціальний статус корінного народу, що є кримськими татарами. Росія ніяк не може теж по цьому питанню заспокоїтись. Їм треба вчити міжнародне право. Вони називають росіян корінним народом, але корінний народ — це той народ, який має свої автентичні риси, мову культуру, але не має держави. І це саме приклад кримських татар. Росіяни мають свою державу, от нехай знаходяться саме там.
Звісно, ми хочемо працювати над тим, щоб не було негативу в тих українців, які перебувають під гнітом Кремля на території півострова. Ми напрацюємо механізми, які забезпечать фільтраційні заходи, які не будуть шкодити тим патріотам, які чекають деокупації і підтримують Україну всі ці 9 років війни Росії проти нас", — зауважила Марія Мезенцева.
Про зміни до Конституції щодо статусу Криму як національно-територіальної автономії у складі України
"Це намагання протягом 30 років донести до українців та влади України, що держава Україна зобов'язана виконувати деякі політичні та законодавчі ініціативи щодо кримськотатарського народу. Останнім часом в державі народ України у своїй більшості почав це розуміти і підтримувати. І в парламенті нині так вважає більшість. Тому що протягом цих 8 років був голос кримських татар з Криму не лише на Україну, а й на весь світ, що Крим — це Україна. І віддавати життя за це, позбуватися свободи і знаходитесь в цьому гетто — це заслуговує поваги.
Щодо юридичних і політичних мотивів, міжнародне право — це єдине, що може захистити світ рід таких варварів, як Росія. Там чітко сказано, що право народу і право держави — політично і юридично захищати корінні народи.
Перший крок ми зробили. Мабуть, хтось думав, що це викличе дисонанс в суспільстві, але не вийшло. Тому що ми знали, що так не буде. Українці поважають себе і будуть поважати кримських татар та наше право. І тому цей закон щодо корінних народів пройшов з конституційною більшістю у Раді.
Зараз ми працюємо над статусом кримськотатарського народу, який визначить правила поведінки держави щодо кримських татар і кримських татар щодо держави. Зрозуміло, зараз війна. І зміни до Конституції — це важкий крок. Але його ж треба буде робити. І найголовніше для мене — світ став розуміти, що це брехливий наратив збоку Путіна, що є якийсь кримський народ в Криму, який вирішив приєднатися до гавані.
Українці чітко відзначають у своїх поглядах, що Крим — це батьківщина кримськотатарського народу. І українці зобов’язані виконати й обов’язок нації, і зобов’язання держави перед кримськотатарським народом. Ми як кримські татари і ментально, і всім серцем з Україною. Були і будемо", — заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.
Фото: Верховна Рада України
