Наскільки артилерійські системи зараз необхідні Україні? Чи маємо ми на сьогодні на полі бою кількісне наближення нашої артилерії до ворожої?
"Якщо ми беремо кількісні показники, то ні. Фізично ми не можемо бути рівними з Росією в артилерії, бо перевага у них була втричі більшою, ніж у нас. Якщо подивитися на ті запаси, які були у РФ, то там мова йшла про 12 тисяч одиниць. У нас 1 500. Це велика кількість артилерії, яка знаходиться на складах і яку вони постійно звідти дістають. Питання у них стоїть лише в забезпеченні цієї артилерії боєприпасами. Бо випускати по 60 тисяч снарядів на добу, як це було, наприклад, навесні, РФ зараз собі такого дозволити не може. Локально ж перевагу в артилерії Росія може собі забезпечити, якщо ми говоримо про кількісні зразки.
НАТО ніколи не збиралося воювати з Радянським Союзом або Росією в параметрах кількість на кількість.
Зараз ми переходимо на натівські стандарти і використовуємо тактику НАТО: якість, швидкість, маневр, точність. От зараз є радар від Великобританії в ЗСУ, який в радіусі 70 км. із точністю в кілька метрів визначає розташування ворожої артилерії. Як тільки ЗСУ локалізували ворожу батарею, одночасно починає працювати HIMARS, який своїми 6 ракетами не залишає нічого від ворога. Ми активно отримуємо високоточні далекобійні системи дальністю до 64 км. Ми також отримуємо високоточні артилерійські снаряди Excalibur, які мають похибку у лічені метри. 5-6 таких боєприпасів вражає 4 одиниці бронетехніки і накриває вогневі довготривалі точки ворога. Тут ми переважаємо у швидкості, бо для однієї гармати цих боєприпасів випускають за декілька хвилин. І доставити такі снаряди компактніше і швидше. При цьому економиться ресурс ствола. Час виконання бойової задачі зменшується.
Росія ж використовує для знищення нашого одного складу або нашої фортифікаційної споруди до 1000 своїх снарядів. А це вже задача цілого дня і декількох батарей.
Якщо порівнювати кількісні показники, то вони будуть для нас недосяжними. Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес під час зустрічі з нашим Міністром оборони сказав, що "якщо ви будете воювати кількість на кількість, то ми не зможемо допомогти вам. Якщо ви будете використовувати "натівське" озброєння і "натівську" тактику ведення бойових дій, то тоді допомога буде ефективною і це допоможе здобути перемогу в принципі"".
Як працюють наші артилеристи зараз на Донеччині, Луганщині, Херсонщині? Яка кількість артилерії там? Як вони протистоїть ворогу?
"Ворог переважає у кількості одиниць артилерії. А наші ЗСУ намагаються діяти за принципами маневру. Артилерія не стоїть на одному місці, як це робиться в росіян.
Наша вся артилерія автоматизована в єдину систему управління "Кропива", коли всі дані стосовно противника об'єднується в єдину інформаційну мережу і кожен розрахунок може бачити ці дані. Вона розвивалася ще з 2014 року. Це одне з найбільших досягнень в армії. Така система вимагала б в країн НАТО багатьох років її освоєння і втілення, а також величезних ресурсів, щоб її ввести в дію. Вся ця система "Кропива" була створена волонтерами, і в армію потрапила завдяки їм. Ця система разом із контрбатарейними радарами, які нам постачаються, а також завдяки постійному моніторингу дронами, починаючи від Байрактарів і закінчуючи звичайними маленькими побутовими дронами, об'єднується і дозволяє бачити все, що відомо про ворога навіть на найнижчому рівні".
Що було вирішено на VI засіданні "Рамштайн"?
"Тема боєприпасів стала темою номер один. Наявних потужностей і запасів вистачить для України навіть у випадку довготривалого конфлікту ведення бойових дій. Але завданням зараз у оборонно-промислового комплексу Заходу є посилення виробництва саме артилерійських боєприпасів. Роль артилерії на полі бою з боку країн НАТО була як додаткова сила, але не основна. У країн НАТО є авіація, яка виконує величезну роль на війні.
У Франції, наприклад, яка буде передавати нам додаткові CEASAR, їх всього 76 одиниць на 200 тисячну армію. У нас артилерійських систем 1 500. Вони ще мають 11 старих версій САУ. Німеччина так само має аналогічні параметри. 128 одиниць PzH 2000. Артилерія в НАТО завжди була на другому плані. Запаси боєприпасів таким чином в країнах НАТО були розраховані саме на таку кількість самохідних артилерійських установок. Мінімальна кількість боєприпасів розраховувалася на 30 діб масштабних активних бойових дій. Тому коли нам передають по 75 тисяч боєприпасів щомісяця, то це вкрай велика кількість від наших союзників.
Пентагон зараз зібрав всіх представників оборонно-промислового комплексу Заходу для того, щоб розпочати уніфіковано і стандартизовано виробництво 155 мм боєприпасів. Бо навіть через певні і визначені стандарти цих боєприпасів всі вони виготовляються трохи різними способами в країнах НАТО і мають деякі відмінності. І зараз на Заході мають почати виробляти стандартизовані боєприпаси 155 мм. Але для цього запуску знадобиться декілька років".
Яким проблемам та викликам доводиться протистояти українським артилеристам на полі бою?
"Протидія противнику. У нього більше засобів ураження. Як би це смішно не звучало, але навіть ті системи, в яких причеплена липкострічкою камера до їхніх "Орланів-10", вони ж таки працюють. А таких систем було в РФ близько 1000 одиниць. Вони ще мають велику кількість засобів. Росія не чутлива до своїх втрат. Вони весь час дістають старі зразки озброєння. Гаубиця, наприклад, яка використовувалась під час Другої світової війни. Якщо закінчиться це, то вони будуть діставати зброю яка використовувалася ще раніше".
Фото: Олексій Резніков / Twitter
