Пацифісти Італії, гріх Папи Римського та тиск на Шольца: Семенюк про результати візитів Зеленського

Пацифісти Італії, гріх Папи Римського та тиск на Шольца: Семенюк про результати візитів Зеленського

Європа не зможе повноцінно замінити США для України в плані військової допомоги, констатував в ефірі Українського Радіо аналітик та журналіст-міжнародник Тарас Семенюк. За його словами, останні 40 років на європейському континенті стосовно воєн панувала політика "never again", яка передбачала обмежене виготовлення зброї для мінімального забезпечення армії та експорту, а 80% зброї та всіх витрат НАТО закривали саме Сполучені Штати. Разом з тим, міжнародник переконаний, що навіть у випадку перемоги Трампа політика США стосовно України не зміниться кардинально. 

Водночас результати зустрічей Володимира Зеленського з главами Італії, Ватикану та Німеччини, які відбулися замість скасованого засідання групи "Рамштайн", на думку Семенюка, свідчать "про взаємну блискавичну роботу Офісу президента і Заходу та про розуміння союзниками українських проблем".

 

0:00 0:00
10
1x

Зустріч Президента України з Папою Римським у Ватикані. Фото: Офіс президента

США: гору взяли вибори

Засідання групи "Рамштайн" під головуванням Джо Байдена, де Володимир Зеленський мав представити план перемоги України, не відбулося. Начебто це сталося через буревій "Мілтон", який налетів на США, але є й інші думки щодо того, що засідання скасували з політичних причин. Разом з тим, Зеленський встиг організувати візити до ключових європейських лідерів і представити їм План перемоги. Пане Тарасе, а як ви вважаєте, з якої причини скасували засідання контактної групи "Рамштайн" 12 жовтня?

Очевидно, що гору взяли вибори в США. Зараз говорять, що ураган не був таким сильним, як передбачалося, але навіть попри це якби Байден приїхав до Європи, опоненти критикували би його за відсутність у важливий для країни час. Урагани в США не такі, як в Україні, вони набагато потужніші і це (відсутність Байдена в країні — ред.) однозначно зіграло б на руку республіканцям. Тому Джо Байден зробив вибір на їхню користь. Але це не означає, що США були без представника. Від президента США, звісно, був представник, а комунікація з Пентагоном в Британії та Італії велася пряма, тож робота напів "Рамштайну" все одно була. 

Італія: Пацифісти та "La Russia non è il mio nemico"

Треба віддати належне Президенту України та його команді, що вони блискавично змогли організувати ці візити, коли стало зрозуміло, що "Рамштайну" не буде на тому високому рівні, на якому планувалося. Що Володимиру Зеленському вдалося досягти під час візитів до Італії та Ватикану. Що вам "впало" в очі з того, що написала італійська преса?

Італійці вичитують зі своєї преси, що Україна не є безпорадна, тому що дуже часто в Італії й сьогодні на вулицях Риму можна побачити листівки з, як на мене, некомпліментарним меседжем до нас, але компліментарним до Росії. Основний меседж звучить, як "la Russia non è il mio nemico", тобто "Росія не є нашим ворогом". Далі, вже меншим шрифтом, йде "Зупинимо поставки зброї до України, тому що ми є учасниками війни". Це класичний пацифістський меседж руху пацифістів, який в Італії досить потужний. Тут йдеться не просто про людей, але й про культурних діячів, дипломатів, журналістів. У них простий меседж, що "ви маєте домовлятися з росіянами, тому що ви — брати". У багатьох з них живе сентимент або до СРСР, або навіть до Путіна як захисника традиційних християнських цінностей або як лідера, який, на їхню думку, може грати й воювати напряму із США, тому що антиамериканські рухи сили є доволі неслабкими в Італії. Тому Італія, можна сказати, є "il paese in bilico" — країною, яка вагається, в неї немає постійності. 

Відповідно комплементарність в статтях італійських ЗМІ про нашу спроможність є плюсом для нас, тому що в Італії набирає сили рух щодо того, щоб не давати зброї Україні. І в медіа показується, що ми можемо самі її зробити, що Україна не така слабка, як її можуть показувати, і може чинити опір Росії. Очевидно, що це приклад мужності і відваги, але це не про захоплення Україною, тому що для багатьох італійців Україна не є самодостатньою супердержавою. Інколи вони вважають, що війна відбулася суто з примхи політиків і основною зацікавленою в цьому особою італійці називають президента США. 

Хоча, звісно, є й абсолютно тверезо мислячі журналісти й політики, які підтримують Україну. Прикладом цього є премʼєр-міністерка Джорджа Мелоні, яка неодноразово публічно заявляла, що Україні потрібно допомагати. Вона одна з прихильниць України попри те, що в її коаліції є партія Сільвіо Берлусконі, яка хоч і виступає на підтримку України, але скеровує погляд на Росію.


Зустріч Президента України з Джорджею Мелоні. Фото: Офіс президента

Щодо Ватикану: Ми поки що не почули від Папи Римського, що Росія винна у війні

А як щодо зустрічі з Папою Римським? В італійських ЗМІ йшлося, що атмосфера зустрічі була, на відміну від попередньої, дружньою. 

Сам візит був більше демонстративним. Папа Римський завжди приймає лідерів держав в таймлайні до 30 хвилин. Це є обмін подарунками, фотографії, коротка розмова і все. Коли мова йде про політичні питання, то Папа Римський має свої часові рамки до 30 хвилин, якщо це паломництва з вірними, приватні аудієнції, то вони можуть тривати й довше. 

Тут же (із Володимиром Зеленським — ред.) відбулася зустріч на рівні глав держав. Папа виступав не як глава Католицької церкви, а як глава держави Ватикан. Ватикан є надзвичайно потужно залучений саме до процесів пошуку миру та мирної формули для України. Єдиний гріх, який ще Папа має, — це те, що він не називає речі своїми іменами. Він не каже, хто ворог, хто спричинив і почав війну, хто пішов з мечем на беззахисну людину, а хто — захищається. Ми не почули від Папи Римського поки що, що Росія винна у війні, що вона пішла вбивати українців на їхній землі й має вивести війська з України. 

Тобто прориву й цього разу не сталося?

Він стався в інших процесах. Папа Римський керує в гуманітарних процесах. Йдеться про обмін полоненими, куди Ватикан надзвичайно сильно залучений з низкою інших країн, пошук консенсусу з політиками, бо Ватикан є членом Генасамблеї ООН, хоч і без права голосу. Ватикан впливає на світову політику, тому кулуари світової політики, очевидно, доступні і для Святого Престолу теж. 

Тому я би не сказав, що візит Зеленського був суто символічним. Часті візити Володимира Зеленського, Кирила Буданова, Андрія Єрмака у Ватикан — це свідчення діалогу між Україною та Святим Престолом, оскільки Ватикан впливає на світові процеси. Також не лише політики, але й глави традиційних церков України неодноразово відвідували Ватикан і кожного разу працюють зі своїми завданнями. Церкви, думаю, закликають до більшої комунікації та тиску на Папу як на можливого переговорника та комунікатора з метою достукатися до камʼяного серця глави Православної церкви Росії. Адже церква не може благословляти на захоплення чужих територій та вбивства. 


Зустріч Президента України з Папою Римським у Ватикані. Фото: Офіс президента

Німеччина: Шольц не може "відкрити" Україні всі склади, тому що економіка Німеччини  переживає занепад 

Якими є результати візиту Володимира Зеленського до Німеччини, яка є потужною країною та має в своїх руках дуже багато важелів? 

Німеччина та особливо Олаф Шольц перебувають в надзвичайно складній ситуації, тому що те, як будується підтримка України кожною з країн НАТО чи ЄС, спирається на громадську позицію. Якщо громадська думка тієї чи іншої країни підтримує допомогу України, уряду простіше і легше її виділяти, адже кожен демократичний уряд озирається на вибори та рейтинги. 

У Німеччині непроста ситуація, тому що останнім часом перемагають праворадикальні сили. Більше того, праворадикали перемогли в землях, з яких свою політичну карʼєру почав будувати Адольф Гітлер. 90 років він переміг в Тюрінгії, і ми всі бачимо, до чого це призвело. Зараз праворадикали знову піднімаються, і Шольцу не просто бути таким щедрим, як, наприклад, Нідерландам, які віддали весь свій авіапарк F-16 й готові навіть попри зміни в уряді виступати на підтримку нашої держави. У Німеччині абсолютно інша ситуація. Шольц не може "відкрити" всі склади, тому що Німеччина, яка є локомотивом економіки ЄС, зараз переживає певний занепад. Volkswagen закриває свої заводи, і дуже часто причиною вказують відсутність дешевого газу. Тобто російський газ  певною мірою забезпечував безперебійне виробництво продуктів автопрому, якими Німеччина завжди славилась. Високі ціни на газ не дозволяють автопрому працювати далі, й Олафа Шольца критикують саме за те, що війна в Україні призводить до таких наслідків для Німеччини. Очевидно, що цей тиск конвертується в наступне: "З росіянам треба домовлятися, шукати якийсь вихід, тому що дешевого газу ми більше ніде не знайдемо. А це означає, що наша економіка буде занепадати". 


Зустріч Президента України з Олафом Шольцом. Фото: Офіс президента

"Пропозиція Зеленського дуже проста — дайте нам зброю"

А після виборів в Німеччині може змінитися позиція Шольца, якщо вибори для нього стануть успішними?

Тоді буде переформатування коаліції, але до цих виборів ще доволі далеко. Але загалом наявність в Німеччині критичної еліти гальмує німецький поступ. Разом з тим, Німеччина — абсолютний лідер в наданні Україні систем ППО. 

Підсумовуючи, зустрічі Володимира Зеленського — це взаємна робота (офісу Президента та лідерів країн ЄС — ред.). Якби не було бажання зустрічатися, ми би не мали такого насиченого графіку зустрічей. Тож це свідчить про те, що наші союзники розуміють проблему і швидко шукають так званий "ендшпіль", де і яким він може бути.

Пропозиція Президента України дуже проста — дайте нам зброю, особливо далекобійні ракети, і Путін тоді буде довго думати, чи продовжувати війну. Тому що єдине, що може зупинити Путіна — це неможливість військово-промислового комплексу РФ виробляти зброю.


Фото:  Facebook "Taras Semenyuk"

Європа не зможе повноцінно замінити США

Чи вдасться Європі замінити США для України у разі сценарію виборів в США, який породить серйозну внутрішню нестабільність, або перемоги Трампа?

Ні, не вдасться. Європа не зможе замінити США повноцінно на полі бою. Одна з важливих причин — Європа ніколи не готувалася до війни, тому що останні 40 років в Європі працювала філософія "never again". Це стосується не недопущення геноциду якоїсь нації, а війни загалом. Відповідно, зброю виробляли тільки в обмежених партіях для мінімального забезпечення війська і на експорт. Основним виробником зброї і 80% витрат у НАТО покривали США. Тож Європі не вдасться замінити їх повноцінно, хіба що на короткий термін. Авіацією — так, але якщо ми говоримо про артилерію, артилерійські снаряди, то цього Європа зробити не зможе. Також Європа не зможе забезпечити "живою" силою. Тому очевидно, що звʼязка з США буде. Втім я не думаю, що якщо Трамп стане президентом, то буде тотальний розворот політики США.