Про систему ППО в Україні
Масовий ракетний удар — це іспит для українського ППО, але складається він не зовсім добре, навіть десь погано. Протиповітряна оборона призначена для боротьби з повітряними цілями. Проте сьогодні Київ атакують крилаті ракети, і наше ППО не призначене для їх збиття. Воно може з ними боротися, але коефіцієнт ефективності дуже низький. Коли ППО попереджено, коли заздалегідь визначено, що ракети летять, тоді ми можемо їх збивати. І оскільки у нас немає протиракетної оборони, ми намагаємося збивати ці ракети засобами ППО. І в цьому головна проблема нашого неба. Зокрема, нам потрібні такі комплекси, як NASAMS та IRIS-T, які призначені суто для боротьби з ракетами у повітрі — як крилатими, так і балістичними. Це те, що просимо з першого дня, коли президент Зеленський казав закрити нам небо. На жаль, восьмий місяць війни, а ми досі не розв'язували цю проблему.
Про комплекси NASAMS та IRIS-T
Система IRIS-T — це найновіша розробка, яка на сьогодні існує на ринку озброєння. Тому в бойовому застосуванні ми будемо першими, хто застосовує цей комплекс. NASAMS та IRIS-T — це комплекси середнього радіуса дії. У них приблизно однакові тактико-технічні характеристики — до 40 км дальність ураження ракет та висота ураження ракет у них складає 16-20 км. Вони відрізняються кількістю цілей, які можуть одночасно вести та уражати — від 10 до 20. Тож, зважаючи на тактико-технічні характеристики, вони дуже ефективні.
Комплекси NASAMS — це сумісне виробництво Норвегії та Сполучених Штатів Америки. І коли в США оголошують підвищений рівень терористичної загрози, то на зеленій галявині біля Білого дому і Конгресу Сполучених Штатів розгортається саме комплекс NASAMS. Тобто настільки Сполучені Штати вважають його надійним у сфері протиракетної оборони, що довіряють йому такі об'єкти, як Білий дім.
Про навчання українських військових
Опанування цих систем може бути від декількох місяців до пів року. Потрібно навчати операторів для того, щоб у них були навички розпізнавання, супроводження і ураження цілей. Це інтелектуальна праця. Тож в режимі швидкого та аварійного навчання це може бути до декількох місяців. Якщо ж за програмою бойової підготовки, то до пів року.
Про постачання систем та скільки нам їх потрібно
Найближчим часом ми можемо один комплект комплексу IRIS-T, який нам повинен передати виробник. Це буде новітній комплекс, який ще не був в експлуатації. Він прямо з заводу піде в Україну.
Якщо 40 км радіус ураження, то по фронту одна пускова закриває 80 км. Одна батарея складає 6 пускових установок. Вони застосовуються спарено — по дві штуки. Тобто три позиції можуть складати близько 200-220 км по фронту. Подивіться на розміри нашої країни, скільки у нас міст-мільйонників. Тож нам ці комплекси потрібні десятками.
Станом на сьогодні з Німеччиною підписаний контракт на два комплекси. Один вже майже готовий і повинні передати незабаром. Другий комплекс повинні передати до кінця року. Проте ми не знаємо точно кількість: це один комплекс чи одна батарея. Тобто з якої кількості пускових і радіолокаційних станцій буде складатися цей комплект, який нам будуть передавати.
Справа з Німеччиною полягає не стільки в перемовинах. Начебто підтримка в Бундестазі є. Більша частина уряду Німеччини готова нас підтримувати і погоджується з тим, що нам треба передавати зброю. Більшість населення Німеччини підтримує передачу зброю України. Але все впирається в одну людину — канцлера Німеччини Олафа Шольца. Коли до нього доходять всі ці пропозиції, вони розбиваються, як кришталева ваза об бетонну стіну. І я думаю, що наша дипломатія повинна працювати саме з канцлером Німеччини, щоб він надав свою згоду. Адже його підпис та згода є остаточними. Тож треба з ним працювати щодо того, чому він постійно стоїть на перепоні постачання нам важкого озброєння.
Цього тижня відбудеться ще одне засідання у межах формату Rammstein, і ми сподіваємося, що на цьому засіданні партнери можуть ухвалити рішення щодо прискорення термінів і збільшення обсягів постачання нам озброєння.
Фото: DIEHL DEFENCE
