Про роботу музичних освітніх закладів під час війни
"Сьогодні наші освітяни тримають і мистецький освітній фронт. Ми починаємо навчальний рік, як і заплановано, на всіх рівнях освіти. Пандемія коронавірусу змусила всіх освітян адаптувати та перелаштувати свою роботу на дистанційний режим. На жаль, війна також впливає, і освіта зазнає змін. На сьогодні найбільш актуальним є питання саме безпечного простору та освітнього середовища. Усі бачать, скільки існує роз’яснень щодо підготовки закладів освіти до навчального процесу. У керівників закладів з’явилось завдання, як безпечно облаштувати простір. І лише наприкінці ми обговорюємо питання саме змісту освіти. Але ще раз наголошую: досвід і практика, які ми мали під час пандемії, довели нам, що і мистецькі школи, і коледжі, і заклади вищої освіти готові швидко переходити на онлайн-навчання і в разі необхідності продовжувати в різних формах свою освітню діяльність".
Про зміни у шкільних програмах з музичної освіти
"Перегляд та оновлення змісту навчальних програм ― це дуже актуальне на сьогодні питання. Це наш виклик, яким ми займаємось. Ми проводили серію публічних дискусій, одна з яких була присвячена тематиці змісту освіти та репертуарній політиці. Навіть у професійному середовищі продовжуються дискусії з цього приводу. Нам потрібно виробляти україноцентричний погляд на світ, ми маємо, як мінімум, поставити на паузу російську культуру, яка є і відображена в наших програмах. Із того, що вже зроблено ― нещодавно державний науково-методичний центр змісту культурно-мистецької освіти презентував оновлену типову програму з музичної літератури для базового професійного рівня мистецьких шкіл. До змісту додано вивчення творчості представників саме національної культури. Суттєво наповнили програму творчістю раніше заборонених композиторів, додано вивчення Лисенка, Людкевича, Ревуцького, Лятошинського, Станковича, Скорика. Але я хочу зауважити, що заклади можуть користуватися типовою освітньою програмою, а також можуть розробляти свої програми на її основі. Це щодо мистецьких шкіл. Щодо коледжів та вишів, це взагалі їхня автономія. Тобто відповідальність починається з кожного викладача ― як змінити акценти і що є актуальним на сьогодні, як правильно подати інформацію, щоб отримати якісний і високий результат навчання".
Про інші виклики мистецької освіти на сьогодні
"Як на мене, найголовніший виклик ― це та кількість дітей, які разом із батьками виїхали за межі України. За даними загальної освіти, станом на початок літа за межами нашої країни залишалося ще 40% здобувачів. Якщо говорити про дітей, які займаються у мистецьких школах, то там цей показник набагато вищий. Це є найголовнішим викликом, тому що навіть там, де батьки хочуть, щоб дитина продовжувала заняття, ми маємо сьогодні проблему, що не кожен може знайти інструмент. Але є приклади, коли ось дівчинка виїхала до Австрії, і родина, яка її прихистила, придбала для неї синтезатор. Іншій дитині земляцтво України в Німеччині сплачує оренду арфи. Таких прикладів не дуже багато, у більшості випадків діти не мають можливості продовжувати навчання саме через відсутність інструмента. Але викладачі знаходять різні способи і методики, щоб діти, які виявили бажання, мали можливість навчатися.
Крім того, маємо виклик щодо викладачів, адже дуже велика кількість виїхали. Викладачі, що виїхали із зони бойових дій і залишилися в межах країни, шукають роботу на підконтрольній території, ми долучаємось і допомагаємо їм влаштуватися у нових громадах. Викликів багато з точки зору руйнувань. На початок серпня було зафіксовано 65 пошкоджених мистецьких шкіл, 29 ― взагалі зруйновано. Щодо закладів вищої освіти, то по Харківському регіону, наприклад, маємо пошкодження і в навчальних корпусах, і в гуртожитках. Тобто є дуже багато викликів, до яких ми не були готові, але намагаємося якось їх долати".
Фото: knmau.com.ua
