Як наразі працюють "зернові коридори"
Головний підсумок цього місяця — це те, що "зернові коридори" безпечно працюють. Ми докладаємо багато зусиль для того, щоб для бізнесу, для наших імпортерів, для судновласників все це відбувалося комфортно, швидко та безпечно. Станом на 1 вересня вже 1,7 млн тонн завантажено та відправлено з українських чорноморських портів. 70 суден зайшло до наших портів і стільки ж вийшло до портів призначення. Тобто ми працюємо.
Ми тримали порти у гарному стані від початку запровадження воєнного стану, щоб відновити операції якомога швидше. І це нам вдалося, адже ми маємо дуже гарний результат за місяць — відвантажено майже 1,7 млн тонн різноманітної української аграрної продукції.
Про заявки на майбутнє постачання з українських портів
Ми вже маємо 64 заявки на вхід для навантаження суден. Це дуже гарний результат. Наші інспекції, які відбуваються у територіальних водах Туреччини, навіть не встигають обстежувати усі судна до їх заходу до українських портів.
До війни ми відвантажували близько п'яти мільйонів тонн агропродукції з усіх портів України. З огляду на те, що є тимчасово окуповані порти Азова та Херсон з Очаковом, ми розраховуємо, що вийдемо на 3-4 млн тонн щомісячно. Тобто є куди зростати, і ми все робимо, щоб досягти такого бажаного рівня (щодо чорноморських портів — ред.). Крім того, за серпень дунайські українські порти відвантажили більше ніж 2 млн тонн, і це абсолютний рекорд за всю історію існування цих портів. Тож ми працюємо, і я вважаю, що ми можемо досягти рівня, який буде влаштовувати країну, аграріїв та бізнес.
Про стан Миколаївського порту
Миколаїв страждає більше, ніж інші порти. Російська Федерація обстрілює його майже щодня, дуже щільно. Багато терміналів зруйновані, і дуже там небезпечно працювати. Ми бажаємо, щоб порти Миколаєва теж долучилися до цієї програми "зернових коридорів", але дуже складно і небезпечно.
Чи достатньо локацій для того, щоб зберігати агропродукцію
Коли працює зерновий коридор, коли ритмічно заходять і виходять завантажені судна, то немає проблеми з тим, щоб використовувати наявні термінали чи прямий варіант, коли навантаження йде напряму чи з вантажівок, чи з залізниці. Тому тут питання більш до диспетчеризації: скільки вийшло зі зберігання всередині країни, надійшло до порту, потім перевантажилось на судна і пішло. Було більше мільйона тонн потужності для зберігання в портах. Зараз у портах "Південний", "Одеса" та "Чорноморськ" ми маємо потужність для зберігання, але вони не повинні використовуватись задля зберігання. Вони є перевантажувальними та мають постійно оновлюватись: зерно зайшло, судно прийшло, зерно навантажили та судно вийшло. І цей процес повинен бути нескінченний. З огляду на це ми плануємо використовувати наші термінали в портах.
Наскільки наразі іноземні бізнеси готові заходити в українські порти й користуватися морськими шляхами для руху своєї продукції
Протягом серпня рівень фрахту та рівень страхових тарифів знижуються. Тобто бізнес повірив, що це працює. І ця черга, яка існує в турецьких територіальних водах, це підкреслює. Іноземні судновласники та покупці повертаються до України, і ми експортуємо в більш ніж 20 країн світу. Зараз найбільше до Туреччини, Єгипту, Південної Кореї і Європи. Бізнес нам довіряє.
Чи може Україна вже почати морськими шляхами вивозити металопродукцію
У Стамбулі ми підписали ініціативу з Організацією Об’єднаних Націй і Турецькою Республікою, яка стосується виключно агропродукції та продукції, яка стосується агроциклу, зокрема добрива. Про металопродукцію не йдеться у цих ініціативах. Щоб це працювало, треба розширити спектр товарів, які можна експортувати через ці "зернові коридори", чи якийсь додаток повинен бути до цих ініціатив. Це виключно дипломатична та, напевно, військова праця з усіх сторін.
Фото: agroportal.ua
