"День ухвалення закону про корінні народи України є дуже важливим не лише для корінних народів, але й для України загалом тому, що в цей день Україна приєдналася до країн, які шанують колективні права корінних народів. Цей закон регламентує правовідносини у сфері створення представницьких органів корінних народів, тобто йдеться про легітимні органи, які можуть представляти інтереси кожного із корінних народів. Це дуже важливо, адже репрезентувати корінні народи та їхні права слід як на рівні вищого законодавчого органу, так і в міжнародних інституціях.
По-друге, станом на сьогодні здійснюється підготовка підзаконних нормативно-правових актів, які би дали можливість і законодавчий інструментарій для того, щоб створити такі представницькі органи, на кшталт таких, як Меджліс кримськотатарського народу. Такий представницький орган за задумкою законодавця має бути і у кримський караїмів, і у кримських кримчаків. Це дасть можливість бути в постійному діалозі та співпраці як з нашими владними інституціями, так і з міжнародними неурядовими організаціями та інституціями", — розповів В'ячеслав Ломброзо.
Нормами закону про корінні народи зазначено, що Україна гарантує захист представників цих народів. Проте, за словами гостя, зрозуміло, що в умовах окупації Автономної республіки Крим та повномасштабного вторгнення Росії реалізувати таку гарантію нашій країні складно: "Корінні народи як частина українського політичного суспільства прекрасно це розуміють".
"Так сталося, що Крим став рідною землею для трьох корінних народів. Але це не означає, що до початку окупації всі корінні народи жили саме там. Як й представники інших народів, вони жили в різних частинах України та світу. Проте так, більшість з кримських татар, караїмів та кримчаків до окупації жила в Криму, оскільки значна частина релігійних, історичних та інших святинь цих народів знаходиться саме там. Наприклад, якщо говорити про кримчацький народ, то в Криму залишилося багато кладовищ, молитовних будівель — каалів. Ті ж самі етнографічні музеї та інші артефакти також знаходяться в Криму.
Також в умовах окупації дуже важко реалізувати гарантії збереження мови та культури не лише державі, але й самим корінним народам. Всі можуть бачити, що відбувається з кримськими татарами, які переслідування відбуваються по відношенню до цього народу. Адже логіка агресора — змінити або повністю знищити ідентичність будь-якого народу, адже він є суб’єктом прав. Для Росії ж дуже небезпечно мати такого суб’єкта всередині окупованих територій", — зазначив Ломброзо.
Станом на 2014 рік, як продовжив гість, кримчаків на території України проживало 400 осіб, тож це — найменш чисельний корінний народ України: "При попередній окупації Криму в часи Другої світової війни було знищено 80 % цього народу. Зберегли своє життя лише ті, хто був на фронті, або виїхав з території Криму в рамках евакуації".
"Нинішня окупація ж посприяла тому, що почала виїжджати молодь, а це трагічно для будь-якого народу. По-друге, був обмежений доступ до інформаційного простору кримчаків: в умовах окупації обмежили доступ міжнародних дослідників, істориків, які могли би приїхати в Крим та подивитися кладовища, музеї та інші реліквії нашого народу. Тож в умовах окупації показати свої культурні надбання українцям, а також всьому світові стало набагато складніше. З лютого цього року ситуація ще більш погіршилась", — підсумував В’ячеслав Ломброзо.
Фото: Суспільне Крим
