Що треба зробити нам до осені, щоб не сталося "крутого піке" в економіці
"У цьому ухваленому бюджеті, за яким зараз живе країна, коштів не вистачає на той обсяг видатків, які зараз ми маємо. Україна зараз витрачає великі гроші на війну, на оборону, на зарплати військовим, на закупівлю військової техніки. На тому обсязі, який зараз закладений, країна протримається за поточними темпами до осені. Далі грошей не буде. Тому потрібен перегляд у бюджеті, де є величезний дефіцит. Ці гроші потрібно брати звідкись. Нацбанк спробував якоїсь їх "намалювати", і це призвело до девальвації гривні. Зараз зростає інфляція. Прогнози доходять до 30%. Гривня в обмінниках виросла до 38-40. Тому бажано залучити фінансові кошти від закордонних партнерів, які нам дуже сильно допомагають зі зброєю. Але фінанси для нас не менш важливі. Якщо уряд опиниться перед необхідністю обирати, які видатки фінансувати: платити зарплати військовим чи медсестрам, то в країні ситуація зміниться в дуже поганий бік. Зараз темпи надходження фінансової допомоги невисокі. Закордонні країни пообіцяли великі і істотні суми. Тих коштів має вистачити до кінця року для того, щоб Україна протрималася. Реальний розподіл цих коштів, їх надходження до бюджету відбувається дуже повільно. Через наповнення бюджету своїми силами, через податки Україна зараз не здатна впоратися з тим рівнем військових витрат, який вона несе. Економіка впала на 35-40% в перші місяці війни. І підприємства не здатні підтримувати той самий рівень оподаткування. Крім того багато хто податків не платить. Ці люди можуть навіть фінансувати якихось волонтерів. Але при цьому не платити податки. Це зараз для країни дуже сильний удар з боку її власних громадян. Потрібно, щоби податки платив кожен. Бо інституційно сильна держава допоможе встояти і витримати удар. Той, хто платить зарплату в конверті і податки з мінімалки, той так само сильно шкодить державі як і ті, хто розхитує її стійкість. Україні зараз потрібно отримувати гроші у вигляді податків. Підвищення податків жоден бізнес не витримає. Економіка впала, споживчі ринки звузилися, багато українців емігрувало. Ми маємо проблеми з логістикою. Складно постачати свої товари на закордонні полиці. Закриті металургійні заводи. І при цьому є люди, які продовжують платити в "чорну"".
Від чого залежать темпи надходження міжнародної допомоги і чи потрібно буде її колись віддавати
"Це залежить від бюрократичних процедур всередині кожної окремої країни і чи можуть вони прискорюватися за прийняттям своїх законодавчих актів. Ми розуміємо, що не можна взяти і витягнути з кишені мільярд доларів. Це має бути рішення або парламенту, або уряду. Чи маємо ми віддавати гроші? Десь 20% — це грантові гроші. Їх ми отримаємо на безоплатній і безповоротній основі. Решта є довгосторковими пільговими кредитами. Там діє дуже низька ставка. Зараз Україна нічого не буде платити, а почне виплати тільки після завершення війни. І віддаватиме ці борги через десятки років. А для нас важливо протриматися і вижити саме зараз. Якщо цих коштів не буде, то в нас залишиться настільки вузький коридор для маневрів щодо виживання, що це буде катастрофою. Тому на борги ми теж повинні йти".
Чи може бути МВФ варіантом вирішення проблем для нас
"Для нас важливішим є те, щоб МВФ пішов на рефінансування того боргу, який Україна зараз має перед ним. І який ми повинні платити в найближчий період. Зараз Україна звернулася до власників своїх єврооблігацій із проханням відтермінувати на два роки всі виплати по ним. І проценти, і основну суму боргу. Бо якщо це буде навіть 5 мільярдів економії, то це дозволить на півтора місяці профінансувати військові видатки. За рахунок нових запозичень Україна буде віддавати старі борги і фінансувати свої потреби. Потреби у України теж великі. Через кілька років нам доведеться просто йти на так званий роловер: брати новий кредит, щоби погасити старий. Тут великого простору для маневру немає".
Чи зможемо ми повернути нашу економіку на довоєнний час
"Нацбанк зможе повернутися лише до гнучкого курсоутворення. За умови, що не буде фіксованого курсу. Експортери змушені продавати валюту за фіксованим курсом, яку вони отримують. А валютний ринок має значення абсолютно відмінні від цього. Це так звані подвійні курси. Вільне курсоутворення означатиме, що у Нацбанка є достатньо резервів для того, щоб реагувати на якісь пікові зміни в попиті, щоби залити ринок грошима в якийсь певний момент, щоби керувати своєю відсотковою ставкою оцим рухом грошових коштів. Валютний курс сам по собі є механізмом адаптації економіки до нових умов. Девальвація гривні є дуже поганою для імпорту та для споживачів, які користуються імпортними товарами. Але є дуже доброю для експортерів. Бо витрати всередині України у валютному виразі стають меншими, а продукція стає більш конкурентною. Це дає економіці поштовх. Цей курсовий механізм закладений в економіку, так званий механізм саморегулювання. Зараз його немає, бо курс фіксований. Фіксуючи його, Нацбанк таким чином намагається захистити споживачів від девальвації, від того, що всі заощадження перетворюються в одним момент на пшик. Але економічно це було б краще для розвитку і збалансування економіки, якби Україна мала можливість повернутися до гнучкого курсу утворення. Але це можливо за умови, якщо у Нацбанку буде достатньо резервів для того, щоб оці піки і стрибки коригувати. Бо в умовах війни дуже висока невизначеність, дуже сильна паніка. Ці стрибки курсу часто ірраціональні. Вони навіть можуть бути не пов'язаними із конкретним рухом товарів експорту чи імпорту. Тут не говориться, що гривня буде 25. Говориться про зміну правил гри. Про повернення до більш-менш ринкових правил гри, які всі гравці сприймають і де в них немає штучних адміністративних обмежень, до яких вони мають пристосовуватися".
Фото: Суспільне
