Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Близько мільйона заброньованих – на мій погляд, це небагато"
Наскільки зростання кількості заброньованих відображає психологію і суспільні настрої, а наскільки – економічні потреби?
8 жовтня уряд ухвалив доволі важливі рішення, які матимуть певні наслідки і для бізнесу. По-перше, провести аудит критичних важливих підприємств до 15 листопада. По-друге, вони хочуть ввести до комісій, які визначали критичність підприємств, представників ТЦК та розробити порядок обґрунтованості рішень і порядок анулювання дозволів на бронювання. І найголовніше, що до 15 листопада вони зупинили порядок, яким визначається критичність підприємств для всіх центральних органів виконавчої влади, крім міністерств. Тобто, ніхто крім міністерств до листопада не зможе отримати рішення щодо належності до критично важливих підприємств. Це стосується нових заявок. Стосовно тих, що вже визнані критично важливими, буде проведено аудит за участі керівників ТЦК. Стосовно кількості заброньованих, то тут звучали різні цифри. Близько мільйона заброньованих – на мій погляд, це небагато. Якщо одного воїна має забезпечувати мінімум 6-8 працівників, то це не так багато. Тут інше питання: чи дійсно певне підприємство були критично важливим. Я не виключаю, що мали місце і зловживання.
Критерії бронювання змінюватимуться
Чи можуть з’явитися інші критерії для бронювання?
Певні зміни будуть внесені, тому що ті вісім критеріїв, які зараз є, достатньо загальні, але вони потихеньку розширюються. Питання в об’єктивності ухвалення рішень, щоб не було зловживань, як із довідками. Бізнес прагне об’єктивних і заздалегідь відомих критеріїв. Про економічне бронювання ми говоримо вже мабуть пів року. А подивіться на закон про податки. Вся процедура від ідеї до схвалення в залі ВР зайняла півтора місяця. Тобто, коли певне рішення для держави важливе, вона досить швидко діє. Хоча це також непопулярне рішення для бізнесу.
"Бізнес повинен заздалегідь знати, чи зарахують його підприємство до критично важливого"
Чи є ймовірність зловживань в інший бік після залучення керівників ТЦК до комісій із визначення критичної важливості підприємства?
Керівників ТЦК можна зрозуміти. З одного боку, їм постійно бракує людей. І в цьому залученні є певна логіка. Але є й інше питання – знаходження розумного балансу. Без економіки не буває Перемоги, економіки не буває без Перемоги. Бізнес повинен заздалегідь знати, чи зарахують його підприємство до критично важливого чи ні. Наприклад, іде дискусія, чи критично важливе підприємство кафе або пральня? Чисто з економічних чинників: наявність капіталу в півтора мільйони євро і відсутність заборгованості – це важливі критерії, які повинні бути відомі заздалегідь. Відкриваючи бізнес, особливо під час війни, підприємство повинно знати, чи буде воно критично важливим і чи забронюють його працівників.
Олексій Мірошниченко. Фото: Суспільне
На 11,5 млн працівників припадає 10,5 млн пенсіонерів
Яким чином можна наповнити ринок праці?
Нам потрібно зробити ринок праці максимально інклюзивним. Нам бракує працівників, тому слід залучити всі категорії, які є. Під інклюзією я маю на увазі залучення жінок, які можуть працювати в так званих "чоловічих" професіях, людей старшого віку, людей з інвалідністю, іноземних працівників, українських громадян, які повернулися з-за кордону. Ми маємо зрозуміти, скільки в нас є людей і на що ми можемо реально розраховувати. Тому що цифри, про які ми говоримо, мене достатньо насторожують. На сьогодні у нас 11,5 млн працівників і 10,5 млн пенсіонерів. ЄСВ вже не вистачає на забезпечення пенсіонерів. Тому рано чи пізно уряд повернетеся до збільшення Єдиного соціального внеску. Перший етап вже пройшли: це підвищення військового збору і податку на прибуток. Але ще не зникла загроза підняття ставки ПДВ.
Підняття пенсійного віку чи зменшення ЄСВ?
Що ефективніше: підвищити ЄСВ чи пенсійний вік?
На сьогодні в економіці працює близько 400 тисяч людей віком 65-70 років. А загалом таких людей приблизно 2-3 млн. Чи можуть вони працювати? Звичайно можуть. Але питання в тому – чи варто піднімати пенсійний вік, чи піти іншим шляхом і зменшити їм податок, коли вони повертаються до роботи або зменшити ЄСВ. Тобто тут можна знайти розумний баланс, щоб не піднімати пенсійний вік, оскільки це політичне рішення. Середня тривалість життя в Україні 65-72 роки, тому це рішення викличе неоднозначну реакцію у суспільства. Я би ішов першим шляхом – матеріально заохотити і бізнес, і пенсіонерів повернутися хоча б на цей час до роботи.
Порядок анулювання бронювання має бути публічним і об’єктивним
Чи варто хвилюватися заброньованим громадянам в контексті перегляду критеріїв для бронювання працівників критично важливих підприємств?
Бронь видається на термін до року або на період дії контракту. Хвилюватися тим, хто відповідає критеріям, не варто. Це й енергетика, і зв’язок, і хліб. Проте перегляд критеріїв звісно буде. Наскільки він буде значним, не відомо. Точно буде прийнятий порядок анулювання бронювання. Він повинен бути публічним і об’єктивним. Усі зміни повинні прийматися заздалегідь, щоб людина, яка відкриває або продовжує бізнес, чітко розуміла, чи вона потрапить під ці критерії чи ні. А в нас дещо приймається заднім числом. Зараз якраз триває дискусія щодо закону про оподаткування. Не можна ухвалювати таке рішення заднім числом. Хоча ми звісно ніколи такого не робили: масового бронювання під час війни. Це для нас виклик. Ми йдемо по лезу, тому помилки можливі.
5% військовий збір може компенсувати роботодавець
Чи може ринок праці реагувати на виклики збільшення винагороди за роботу?
Ринок праці буде змушений реагувати. Праця в Україні стає дорожчою. Навіть ці 5%, які тепер складатиме військовий збір стане поштовхом для звернень працівників до керівництва з проханням компенсувати ці кошти.
ПРЕДСТАВНИКИ УРЯДУ, МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ МАЮТЬ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ ЩОДО ЦИХ ТВЕРДЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА КОНФЕДЕРАЦІЇ РОБОТОДАВЦІВ УКРАЇНИ ОЛЕКСІЯ МІРОШНИЧЕНКА В ЕФІРІ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО СТОСОВНО ЗДІЙСНЕННЯ В УКРАЇНІ БРОНЮВАННЯ
