Про російський слід
Російська агентура, на жаль, не спить і є доволі потужною в деяких європейських країнах. Туди була інспірована робота з агентами ще з часів Радянського Союзу, а потім Росія продовжувала цю практику, коли намагалася або вербувати відповідних діячів, зокрема публічних, або корумпувати їх, або засилати своїх агентів, або через свої медіа, які донедавна досить активно працювали в Європі, подавати викривлену пропагандистську інформацію, зокрема і про Україну.
Треба визнати, що це дає негативні для нас результати в тому, що така робота ведеться на різних рівнях. Не виключено, що сьогодні ті процеси, які відбуваються в Європі, коли є відставка прем'єр-міністра Британії Бориса Джонсона, відставка прем'єра Італії Маріо Драгі, відставка прем'єра Естонії Каї Каллас тощо, все ж таки відбуваються не без участі Росії в той чи інший спосіб. Так само йде інформаційна дискредитація, робляться такі вкиди, аби звинуватити Україну.
Про заяву Європолу про контрабанду зброї
Європол — міжнародна європейська організація, яка включає поліції різних країн і систематизує інформацію. Відповідно, якщо ми говоримо про поліцію чи про правоохоронні органи правопорядку, то сказати про те, що є ознаки постачання звідкись — це нічого не сказати. Якщо це говорить представник правоохоронного органу, він має говорити чітко про який факт йдеться, скільки зброї, де було зафіксовано, звідки вона надійшла, хто затриманий, які відкриті кримінальні провадження по цьому, хто підозрюється тощо. На сьогодні ми цього не чуємо.
Понад те, взагалі говорити про те, що на сьогодні Україна зацікавлена в контрабанді якогось озброєння і про те, що можуть бути канали постачання цієї зброї, теж не доводиться. Тому що всі режими прикордонного руху зараз надзвичайно посилені в умовах воєнного стану.
Ми можемо припустити, що в Європі може бути ринок нелегальної зброї. Адже там є різні злочинні угрупування, які можуть використовувати різні типи озброєнь. Але потрібне комплексне розслідування, потрібно боротися з цієї транснаціональною злочинністю, її викорінювати і говорити мовою фактів, а не просто сказати про те, що "можна вважати". Потрібні конкретні докази.
Про систему моніторингу і контролю за зброєю від країн-партнерів
Це один з елементів контролю, який дуже необхідний. Більше того, я підтримую розширення способів і парламентського контролю, і урядових органів, і правоохоронних органів, і допуску громадських інституцій та організацій, які відповідно до своїх статутних завдань можуть здійснювати цивільний і демократичний контроль за сектором оборони і безпеки. Згідно з чинним законодавством такі допуски вони можуть отримувати для того, щоб була максимальна прозорість у цьому процесі, наскільки це можливо. Те, що не є державною таємницею і що можна публікувати, його потрібно публікувати. І в цьому питанні потрібно, щоб ми були абсолютно відкриті та чесні насамперед перед нашими партнерами, які нам цю зброю передають.
На сьогодні тільки Росія може бути зацікавлена в тому, аби на Заході з'являлися відповідні публікації і це призвело до зриву або до зменшення постачання і допомоги Україні. Я далекий від думки, що на сьогодні в Україні хтось зацікавлений в тому, аби такі постачання зупинились.
Верховна Рада проголосувала за постанову про створення тимчасової спеціальної комісії з питань моніторингу отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги під час воєнного стану: чи потрібна вона?
Я підтримую створення такої комісії. Парламент має брати участь. Це те, що визначено у нас законодавчо, зокрема є закон України "Про національну безпеку", де визначено повноваження і Верховної Ради щодо демократичного контролю над цим сектором. Тому народні депутати виконують передбачену Конституцією та українськими законами функцію контролю. Крім того, тут важливо просто ефективно налагодити роботу такої комісії, аби долучати до її засідань і представників Міністерства оборони, і Генерального штабу, і Національної поліції, і Прикордонної служби, Державної служби експортного контролю, які теж мають брати цьому участь.
Тобто має бути максимальна залученість різних інституцій, починаючи від уряду та парламенту і закінчуючи державними підприємствами, які відповідають за закупівлі, для того, щоб максимально була інформація про це, її аналіз та моніторинг. І щоб ці дані передавалися і суспільству, і нашим міжнародним партнерам, аби демонструвати максимальну прозорість у цих питаннях.
Коли і скільки зброї ми можемо отримати, зокрема HIMARS та M270 MLRS
Що стосується систем HIMARS та M270 MLRS, ми бачимо, наскільки ефективно, потужно і прицільно вони завдають удари в руках наших захисників по ворожих складах і командних центрах. І це зупиняє наступ російських сил і зменшує кількість артилерійських обстрілів по українських містах. Я думаю, що на осінь у нас буде приблизно 20 HIMARS та щонайменше 5-7 M270 MLRS. Тож на жовтень реально вийти на сумарну кількість до 30.
Що стосується ракет, на сьогодні досить повільно і обережно тривають дискусії. Але я припускаю, що в жовтні ми можемо отримати ракети дії дальністю до 150 км, якими можна обладнувати HIMARS, які нам вже передані. Щодо 300 км ситуація складніша.
Щодо протиповітряної оборони, то стосовно NASAMS рішення вже ухвалили. Українські підрозділи закінчують процес навчання цих засобів протиповітряної оборони. Очікується їх постачання в кількості двох батарей — 18 пускових установок, а також радіолокаційні станції та командний пункт. Щодо ППО IRIS-T, то комплекси і пускові установки готові. Закінчується виробництво необхідної кількості ракет до них. Я думаю, що восени також буде ухвалено рішення про постачання Україні повного боєкомплекту. Тобто до кінця року українське ППО досить суттєво посилиться.
Зазначимо, 22 липня поліцейська служба Європейського Союзу (Європол) повідомила, що не має доказів контрабанди зброї з України та тісно співпрацює з українською стороною, щоб запобігти цій проблемі. При цьому Європол вважає, що загроза контрабанди зброї з України зберігається з огляду на історичний досвід, пов’язаний з військовими конфліктами.
Фото: Flickr
