Що скасування пільг для імпорту означає і змінює для українського бізнесу
"Це дуже хороша новина, яку бізнес давно чекав. Коли ухвалювалося рішення про скасування пільг на розмитнення імпорту, в тому числі продуктів харчування і автомобілів, була якраз розмова про те, що в одному пакеті піде скасування постанови про критичний імпорт. Це не вперше вводиться така ситуація в Україні. Таке вже було у 1993 році. Цей крок був необхідний, тому що в перші дні війни було повне нерозуміння того, яка буде ситуація в економіці, яка буде ситуація на фронті, що буде з Україною і що буде з валютними надходженнями. Коли є мінімальна кількість валюти, тоді держава намагається економити її і витрачати на максимально важливі товари, без яких життя держави неможливе. Починаючи від засобів оборони та закінчуючи медичним обладнанням і ліками, продуктами харчування, які не можуть вироблятися на нашій території. Ці товари постійно переглядалися. Список поступово поповнювався. Це була певна подушка безпеки для того, щоб держава змогла повноцінно функціонувати. Визначали перелік цього критичного імпорту чиновники в новій комісії при Міністерстві економіки, куди надходили звернення.
В державі є таке поняття, як перелік вкрай необхідного, що потрібно для її забезпечення. Починаючи від запасів нафти, газу і закінчуючи ліками і зброєю. Є так званий державний резерв, є мобілізаційний резерв. Колись в Міністерстві економіки рахували Національні баланси: скільки треба завезти нафти і переробити для того, щоб забезпечити економіку України. На початку 90-х це було 10 мільйонів, потім 7, 5, 3 мільйона. Який потрібен перелік видів імпортних ліків, які не виробляє економіка України. Скільки повинно бути у сховищах зерна, щоб не було голоду. Такі розрахунки робить кожна держава.
Але крім цього переліку є ще і поточне життя. Є перелік продуктів харчування, ліків, складних виробів, які ми не виготовляємо.
Ось приклад із життя: зараз пішли ягоди, абрикоси, огірки, помідори, і всі почали активно консервувати їх. В переробній промисловості також треба консервувати огірки, помідори, треба переробляти томати, треба робити томатну пасту, кабачкову ікру. Тому потрібно це все закривати. Для того, щоб закатати банку кришкою, потрібна спеціальна харчова жерсть. (Для довідки: жерсть харчова має спеціальне захисне покриття, яке відрізняється по товщині з протилежних сторін листа: одна сторона покривається товстішим захисним шаром, ніж інша). Це те, з чого роблять закаточні кришки. Вона повинна бути безпечною, щоб потім ми через неї не потруїлися. Ви ж звичайним шматком металу не закриєте банку? Тоді до нас звернулися виробники. З'ясувалося, що цієї жерсті в переліку товарів критичного імпорту немає. Її раніше купували в Росії. Зараз купують у Європі. Ми попросили включити це в перелік товарів, тому що агрохолдинги і агропереробка просто б зупинилася. І, як результат, ми з вами залишимося без консервації. На щастя, Міністерство економіки дуже швидко відреагувало. І почали завозити жерсть. Ніхто цього навіть і не відчув. Бо ми на це своєчасно відреагували. Тепер тут відкриваються навстіж ворота і бізнес може йти і укладати угоди, але залишається одна проблема: логістична. Тому що все це треба буде перевезти".
Чи зупинить це витік валюти за кордон
"Це хороший сигнал того, що ситуація із валютою та з експортом потрошку вирівнюється. Є таке поняття, як платіжний баланс, валютний баланс. І ці процеси Нацбанк відслідковує: скільки надходить на баланс валюти і скільки потім виходить. Зараз нічого такого критичного для України немає і тому валютний ринок можна відкрити. 70% промисловості працює не в повному режимі, багато підприємств закрилося, багато на релокації. Продуктів харчування завозити нам необхідності немає. Ми їх самі забезпечуємо. 75% української продукції є на наших полицях магазинів. Тому завозити польське молоко чи італійські макарони не треба, бо ми цілком забезпечуємо самі себе".
Чи будуть бізнесмени-спекулянти закуповувати те, що їм потрібно, а не споживачам
"Нащо завозити те, чого не можна продати. Хто хотів обійти ці постанови, той їх обходив і тоді, якщо ми говоримо про нечесних підприємців. Такі моменти можуть бути тоді, коли ми говоримо про виведення валюти за кордон. Але є налагоджена система контролю валютної виручки.
Я тут не бачу, щоб цим хтось хотів скористатися. У нас є служба Держфінмоніторингу, спеціальна служба Нацбанку, служби безпеки в інших банках, які якраз за цим і повинні стежити".
Фото: уніан
