Яка ситуація з експортом
"Треба подякувати нашим виробникам, нашим експортерам, які забезпечують фронт і допомагають своїми податками та грошима нашим воїнам на передовій. Але насправді їм зараз дуже не просто, навіть при спрощеній процедурі, скасуванні різних мит, квот на нашу продукцію та вільному доступу до європейського ринку. Питання полягає в тому, наскільки ми здатні скористатися цією можливістю. Наш експорт скоротився, на жаль, наполовину в порівнянні з минулорічним показником. Структура ж залишається тією самою. Ми веземо до ЄС продукцію із чорних металів, 17-18% складає чорна руда. Також веземо залізну руду, зернові. Це ті товари, які у нас були вироблені або заготовлені. Бо зараз руду добувати небезпечно і неможливо. Ми використовуємо суходіл для перевезення зерна і соняшникової олії. Ця продукція зараз виходить набагато дорожчою. Але ми це робимо. Ми це робимо з наших старих запасів. Металопродукція поступово відновлюється. Але не скрізь".
Який наш експортний кошик
"Наш експортний кошик до ЄС залишається доволі примітивним. Це сировинна продукція, із незначним ступенем обробки. А деякі взагалі без обробки. Ми туди постачаємо насіння ріпаку, а Росія постачала в ЄС дуже багато ріпакової олії. Зараз в якомусь із пакетів санкцій було обмеження на постачання російських товарів, а ми і далі продовжуємо постачати лише насіння, замість заміщення російської ріпакової олії. Це є сигналом для нас, що ми можемо і маємо заміщувати, мусимо відвойовувати значну частину ринку, виходити з більшою переробленою продукцією, як колись у нас це було із насінням соняшника. Ми спочатку експортували насіння, а потім навчилися, завдяки державній політиці, через експортні мита, виробляти соняшникову олію. Зараз таких кейсів дуже багато. Ми дослідили, скільки Росія та Білорусь постачали на ринки ЄС готових товарів, а не сировини. Це близько 35 мільярдів доларів, тобто ми маємо потенціал на цьому ринку. Це продукція з металургії, продукція з деревообробки, це продукція сільськогосподарського характеру. Я не говорю уже про енергетичні товари. Це саме те, що ми можемо виробляти. І це дуже добре лягає в нашу програму відновлення. Адже було створено Національну раду з відновлення України, яка підкреслює: у нас є сировина, у нас є люди, у нас є технології, ЄС відкриває свої ринки, звідти викидають країну-агресора. І у нас є всі можливості. Єдине, що нам заважає - це війна".
Чи зможемо ми легко перейти від сировини до товарів
"Це не тільки реалістично, для нас це сhallenge (виклик — ред.). Для того, щоб експортувати зерно, потрібна значна транспортна логістика. Для цих великих обсягів, які ми маємо. Але якщо ми це зерно будемо переробляти в глютени, спирти, в хімічні реагенти, то ця продукція набагато більше коштуватиме на експортних ринках, і для її вивозу знадобиться менше логістичних витрат. Менший обсяг — більший кошт. Ми вже опрацювали питання, скільки в нас є сировини, скільки ми її експортуємо, скільки потрібно грошей, щоб виробити в готову продукцію. Тут нам потрібні деякі державні рішення. І скільки потрібно на це все грошей. Виникає питання — хто ж нам дасть стільки грошей країні, в якій йде війна. Але є досвід Ізраїля, і інших країн. Коли заручаються підтримкою і державних, міжнародних гарантій. Які роблять будь-які інвестиції безпечними. Інвестор знає, що його кошти застраховані, і якщо щось трапиться, то йому ці кошти повернуться. Далі вже дуже багато залежить від держави. Вона готова створити передумови для того, щоб ми почали цю сировину переробляти. Мають бути підготовлені промислові майданчики, забезпечені енергетикою і дорогами. Тут треба буде вкладати кошти. Бізнес повинен брати кредити за заниженою відсотковою ставкою. Щоб були дешеві "довгі" гроші. Бізнес зорієнтується, якщо є майданчик, якщо є ринки доступу, якщо, тим паче, є певні гарантії".
Оцінка в галузі чорної металургії
"Минулого року в нас був прийнятий закон, який обмежував експорт металобрухту. І це загальносвітова практика. Переробка та виробництво сталі з металобрухту. Я вважаю, що ми цю політику маємо продовжувати. І коли ми своє виробництво забезпечимо такою сировиною, як металобрухт, то зможемо розвивати так звану "зелену сталь", яка вітається на європейському і американському ринку. Це те, до чого нам треба прагнути. Для цього металобрухт виступає ключовою сировиною. Туреччина є лідером у світі з імпорту металобрухту і з експорту металопродукції, виготовленої із металобрухту. Бо виготовляти з руди сталь — це дорого і неефективно з точки зору енергетики. Всі ми знаємо про зелений європейський перехід".
Харчові продукти
"Нам треба нагодувати армію, потім тили, а потім вже решту продукції відправляти на експорт. Потенціал для цього є. Ринки в ЄС будуть для нас відкриті. Але тут так само є проблеми. Наприклад нам кажуть, що завозьте без мит томат-пасти та соки. А виробництва з томатів зараз під окупацією. Є сировина, є технології, є спроможність, є війна. Треба це враховувати і треба вчитися якось із цим жити".
Нагадаємо цікавий факт. Днями голлівудський актор і режисер Бен Стіллер відвідав Україну. І йому під час зустрічі презентували коробку, такий собі бокс із гаслом "Витрачайте з Україною". Там зразки товарів українських виробників. Це означає, що Україна вміє себе рекламувати і дуже вигідно представляти себе на світовому ринку.
Фото: Reuters
