Про опозиційний мітинг у Грузії, до якого звернулися президент України Володимир Зеленський та лідер фракції "Слуга народу" Давід Арахамія
Юрій Панченко: Це був дещо неочікуваний крок, тому що українська влада вперше напряму "торпедувала" грузинський уряд. До того були певні заяви, відкликання посла, якого після цього звільнили, і у нас тепер немає посла в Грузії. Відтак, формально мітинг був проєвропейський, але де-факто він став антиурядовим. Символічною є участь Арахамії, тому що напередодні грузинський прем'єр звинуватив його в тому, що він особисто їздив в Брюссель і домовлявся, щоб Грузії не дали кандидатство.
Про відносини Грузії та ЄС
Юрій Панченко: Грузинська влада не хотіла подавати заявку, тому що не хотіла ламати свій план. Вони анонсували, що збираються це зробити в 24-му році. Мабуть, це було прив'язано до парламентських виборів. Однак, після того, як Україна і Молдова подали заявку, вони, звичайно, не могли це проігнорувати і також подали заявку на вступ до ЄС.
Хоча грузинська влада запевняла, що все добре, що вони найбільш прогресивні і в них кращі шанси, ніж в України і Молдови, проте всі розуміли, що якраз тут найменше шансів. Справа в тому, що Грузія більше року перебуває з ЄС в досить прохолодних відносинах. Це пов'язано з тим, що в країні була і залишається політична криза, і Євросоюз намагався допомогти її вирішити, був меморандум з Шарлем Мішелем, який мав це зробити, а потім грузинська влада просто вийшла з цього меморандуму і відмовилася його виконувати. Крім того, були звинувачення на адресу Євросоюзу. В цілому відносини Тбілісі і Брюсселя зараз в найнижчій точці за дуже довгий час.
Чи може відмова надати Грузії статус кандидата поглибити політичну кризу в країні
Мені здається, що в найближчій перспективі навряд чи. Проте якщо Грузія буде гальмувати на цьому шляху, тобто в кінці року буде визнано, що прогресу немає, то невдоволення зростатиме. Тим більше, якщо Україна і Молдова йтимуть далі.
Наступного року в Грузії будуть президентські вибори, але вони вперше пройдуть не загальним характером, а в парламенті. Тобто суспільство буде від цих виборів закрите. Відповідно легального шляху показати своє невдоволення курсом у грузинів до 2024 року не буде. Відтак, зростатимуть протестні настрої. Але зважаючи на те, що правляча партія має монобільшість і якийсь розкол навряд чи буде, невідомо до чого ці вуличні протести можуть призвести.
Про перспективи Асоційованого тріо
Юрій Панченко: Асоційоване тріо було неофіційною платформою в межах Східного партнерства. Відтак, доля Східного партнерства не зрозуміла, тому що найактивніші країни його де-факто покидають — Україна та Молдова. Грузія, очевидно, теж сподівається його незабаром покинути. Білорусь з нього вийшла через санкції. Отже, в ньому залишаться лише Вірменія та Азербайджан. Цей проєкт, мабуть, буде перероблений в щось інше.
Що стосується нашої співпраці, на відміну від інших спроб розширення ЄС, коли країни групували в пакети, такого групування між Україною та Молдовою на рівні документів немає. Мабуть, це й добре. Адже до ЄС мали вступити Албанія та Північна Македонія, але вступ Північної Македонії блокує Болгарія. Відповідно і Албанія зараз не може вступити в ЄС, і це дуже критикується.
Наші країни будуть і конкурувати, і посилювати один одного. Я сподіваюсь, що через час кандидатський статус отримає і Грузія. Дуже добре, що, попри конфлікт і те, що відмова була очікувана, це не така відмова, яка ставить крапку на прагненнях Тбілісі. Вони отримали європейську перспективу, що ще півроку тому було б величезним успіхом.
Грузія не приєдналася до антиросійських санкцій на початку війни: як це вплине на відносини з Україною
Юрій Панченко: Відмова від санкцій, підозри, що Грузія стане шляхом для Росії для обходження санкцій — це все призвело до того, що ми маємо зараз рекордно низький рівень відносин між Києвом і Тбілісі. І виступ президента України на антиурядовому грузинському мітингу показав, що відносини дійсно погані. Я не виключаю, що новий посол запрацює досить не скоро, тому що його треба узгодити. І якщо це буде якийсь політик з гострим характером, то Грузія не буде його погоджувати. Тобто, можливо, деякий час в України не буде посла в Грузії. Відтак, наші відносини буде досить складно зараз відбудувати з нуля.
Вони зараз на дуже низькому рівні. Гірше буде, тільки якщо Грузію офіційно спіймають за руку, що вона допомагає Росії обходити санкції. І ми тоді вже будемо вводити санкції проти Грузії. Це може бути єдиний варіант, коли відносини можуть значно погіршитися. Тому якщо у Грузії буде зберігатися чинна влада, то в найближчій перспективі очікувати на покращення відносин дуже складно.
Хоча грузинський народ підтримує Україну. На урядовому ж рівні ця підтримка досить двозначна. Але той факт, що президент України виступав на грузинському мітингу і звертався до грузинського народу, показує, що ми цінуємо ту підтримку і той рівень відносин, який є на людському рівні між Україною і Грузією, попри ті проблеми, які ми маємо з грузинською владою.
Чи долучиться Молдова до антиросійських санкцій
Сергій Герасимчук: Молдова на початку повномасштабної російської війни проти України так само зайняла обережну і вичікувальну позицію. З одного боку, Молдова ухвалювала рішення, які були суголосними з рішеннями інших держав, наприклад, про закриття неба. Хоча зараз країна вже відкрила своє небо для всіх літаків, але рейси між Москвою і Кишиневом не відновилися. Молдова каже, що це відбувається з технічних причин, і ми не маємо підстав не довіряти.
З іншого боку, поворотним моментом стало ухвалення статусу кандидата для України і Республіки Молдова. Відразу після того, як це сталося, ми бачимо помітну зміну дискурсу молдовських політиків. Молдова говорить про те, що наступний етап санкцій країна вже буде розглядати як те, що необхідно ухвалювати разом з Європейським Союзом, тому що держава-кандидат має демонструвати солідарність з Україною. Про це говорив і спікер молдовського парламенту цими днями. Тож ми можемо говорити про те, що вірогідність цього є.
Крім того, вже є реакція російської сторони, зокрема Дмитро Медведєв вже виступив з черговою грізною, на його думку, заявою про те, що Молдова, ще не будучи членом Європейського Союзу, вже поділяє санкції, а отже, може очікувати відповідної гострої відповіді Російської Федерації. Звісно, Молдова значною мірою залежить від енергопостачання з Росії. І це завжди було основним аргументом, що "Газпром" припинить постачання до Молдови, і у неї виникнуть серйозні проблеми. Але я припускаю, що Молдова подивилася на те, як фактично безболісно сусідня Болгарія позбулася цього "газпромівського" ярма і зараз, попри припинення постачання, має достатньо газу для своїх потреб. Ймовірно, це стало ще одним з аргументів на користь зміни позиції Молдови.
Крім того, ще є один запобіжник. Він досить умовний, але він існує. Фактично весь час на газовій трубі паразитувало сепаратистське Придністров'я, яке контролюється Росією і оголосило про свою незалежність. Воно завжди відбирало газ з труби, якою він постачався до Молдови. По суті, безкоштовно. Відтак, борг за це нараховувався Молдові. Тож якщо зараз Росія вирішить припинити постачання, то вона фактично відключить і Придністров'я. І це в Кишиневі розглядається як запобіжник від того, щоб Росія не вдавалася до радикальних кроків.
Чи розуміє Молдова російську загрозу
Сергій Герасимчук: Я переконаний, що в Молдові завжди розуміли російську загрозу, тому що тих підрозділів Російської Федерації, які перебувають на території Придніпров'я, цілком достатньо для того, щоб розпочати і вести доволі ефективну операцію проти республіки. Але так само розуміли й те, що в Молдові так чи інакше другою найбільшою фракцією в парламенті є фракція соціалістів та комуністів, що свідчило про те, що підтримка Росії та екс-президента Додона є досить великою. Але крок за кроком Молдова позбувається цих хибних уявлень не лише на рівні еліти, а й на рівні суспільства. Одним з важливих тригерів стало кандидатство, тому що тепер політична еліта Молдови завжди може апелювати до цього і говорити: "Ви можете дружити з Росією або можете інтегруватися до Євросоюзу, який відкрив вам перспективу членства".
Що Україна, Молдова та Грузія можуть спільно зробити для пришвидшення вступу до Євросоюзу
Сергій Герасимчук: Насправді мені здається, що останніми роками ми бачили, що чітко сформувався формат тріо, до якого входили Україна, Молдова і Грузія. Зараз це тріо є досить неоднорідним, тому що Грузія отримала лише перспективу, а Україна та Молдова отримали статус кандидата. Але цей формат сам по собі цілком має всі шанси на те, щоб зберегтися. Тому що якщо подивитися на історичні аналогії з інтеграцією до ЄС та НАТО, то ми можемо навести приклад Вишеградської групи — Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини. Вони об’єднували зусилля, спільним голосом говорили з Брюсселем під час переговорів, і навіть коли під час чергової хвилі розширення Словаччина не потрапила під нього, тому що там був режим Мечіара, сусідні Польща, Чехія та Угорщина лобіювали Словаччину та реформи, і в результаті Словаччина теж приєдналась до Європейського Союзу.
Я думаю, що ми насамперед мали би демонструвати солідарність з народом Грузії та інтенсифікувати наш тиск через громадянське суспільство Грузії на Тбілісі, аби там продовжувались реформи. З іншого боку, ми можемо солідаризувати свої зусилля. В України є чимало своїх адвокатів, зокрема це держави Балтії та Польща. Традиційним адвокатом Молдови є Румунії, яка зараз інтенсивно розвиває співпрацю з Парижем.
Відтак, маючи адвокатів на півночі та півдні та поєднуючи власні зусилля, ми цілком можемо рухатися в бік інтеграції до ЄС. Крім того, список вимог значною мірою перегукується у Молдови та України. Тому ми могли б не лише реформуватися разом, але й вчити один одного, аби уникати помилок, які виникатимуть в процесі реформ чи то в Україні, чи то в Молдові.
Про візит президентки Молдови до Києва
Це буде вже не перший візит. Під час першого візиту ми мали досить хорошу "хімію" між Володимиром Зеленським та Майєю Санду. Вони говорили про створення президентської ради, про проєкти, які Україна та Молдова можуть запускати. Я думаю, зараз це питання цілком може оновитися, проте вже з акцентом на безпекові проєкти. У перспективі ми можемо говорити і про подальший розвиток інфраструктури, тому що Молдова стає для нас важливим транзитним коридором, зокрема і до Румунії. Тож шанси на те, що відносини розвиватимуться більш динамічно, а образи лишаться в минулому, як на мене, досить високі.
Фото: Укрінформ
