Про причини скасування мит
У перші дні війни була турбота Уряду і парламенту щодо того, як функціонуватиме економіка України. Ситуація була нестандартна, ніхто навіть не розумів наслідків. Тому були прийняті досить радикальні заходи, зокрема звільнення від сплати податків, скасування мит. Були побоювання, що український бізнес і український виробник не забезпечать найнеобхіднішими продуктами харчування і їх треба буде завозити.
На щастя, вже через місяць, десь на середину квітня стало зрозуміло, що продуктами харчування ми цілком можемо Україну забезпечити. Необхідності завозити польське молоко чи італійські макарони або ж прибалтійські сири немає. Наші виробники змогли це забезпечити. Я це кажу, бо на слуху лише розмитнення автомобілів. Але там ще велика група товарів продуктів харчування.
Постанова про повернення мит запізніла
Десь через місяць після повномасштабної війни в нас була робоча група з Данилом Гетманцевим. Ми тоді сказали йому: розуміємо, що уряд турбувався, що не дай бог, не буде макаронів, молока, масла чи м’яса і тому відкрив кордони. Але ми вже побачили, що можемо забезпечити товарами українців. А оскільки скасовані мита і платежі, то український виробник стає неконкурентоспроможним із тим же польським, чеським чи прибалтійським виробником. У цих країнах і кредитні відсотки зовсім інші під час ведення бізнесу, плюс щодо багатьох позицій є пряма дотація держави. Тому з погляду українського бізнесу постанова, яка була ухвалена, запізніла. Ми це пропонували зробити щонайменше 2 місяці тому, щоб вирівняти умови для бізнесу, щоб український виробник був у таких же умовах, як і європейський.
Ми говорили Данилу Гетманцеву про це не один раз на зустрічах у Торгово-промисловій палаті і на Українській раді бізнесу. Особливо наші виробники продуктів харчування йому прямо відповідали на питання, яким переймався уряд: чи ми можемо молоком, хлібом, м’ясом забезпечити населення України? Йому в асоціації казали: не просто можемо, ми вам гарантуємо це, не треба завозити з Польщі молоко, у нас перевиробництво свого молока, бо 5 мільйонів споживачів виїхали за кордон. Ми не знаємо, куди подіти нашу продукцію. І так щодо інших позицій.
Пільговим розмитненням авто скористалися "ділки"
Щодо нульового розмитнення автомобілів, то ідея була хороша. Тоді була велика потреба і для фронту, і для волонтерів. Але з часом це перетворилося на бізнес. Пропозицією скористалися недобросовісні ділки. Уже навіть наші європейські партнери почали на це звертати увагу. Розуміємо, коли купують дешеві марки автомобілів, але вже коли почали завозити елітні авто, то європейці логічно почали ставити питання: ви просите гроші, а везете такі дорогі авто. Хоч наші митники кажуть, що це була невелика кількість, але навіть один такий автомобіль компрометує саму ідею.
Крім того, є ще інша проблема — легальні продавці авто почали казати, що вони несуть збитки, а "маленький українець" (як казав наш третій президент) обирає: тут є привезене із-за кордону, і тут є авто, що офіційно продається в Україні. Хай і невелика різниця в ціні, але вона була. А що значить, коли купується у нелегального продавця автомобіль? Це жодних податків.
Про звільнення від сплати податків
Над чим ще потрібно було б працювати уряду вже сьогодні? У нас склалася парадоксальна ситуація, бо в перші дні війни було ухвалене рішення про звільнення сплати податків. Пішли за аналогією 2014 року, коли була Антитерористична операція на Донеччині і Луганщині. Тоді був розроблений нашими колегами з Луганської Торгово-промислової палати проєкт закону №1669 "Про особливості господарювання в зоні АТО". Думаю, треба повернутися до сплати податків. Податки повинні платити всі, де немає воєнних дій. Де є бойові дії звісно від податків треба звільнити.
Фото: pixabay.com