Такі випадки в історії спорту вже були
Випадків, коли всіх спортсменів певної країни виключали із світового спорту, було чимало. Однією із найгучніших блокад були санкції щодо спортсменів Південно-Африканської республіки, коли там діяв апартеїд, тобто нерівність корінного чорношкірого населення щодо білого населення. У той час спортивна міжнародна спільнота не рекомендувала спортивним федераціям і Олімпійському комітету змагатися зі спортсменами цієї країни.
Також у 1920-1924 роках та в 1948 році радянські спортсмени не брали участі у міжнародних змаганнях. У Росії пропаганда стверджує, що їх не допускали до участі у змаганнях, зокрема в Олімпійських іграх. Але цього не підтверджують історичні дані та навіть спеціалізовані журнали того часу, які видавали в СРСР. Насправді організаційні комітети Олімпійських ігор, зокрема 1924 року в Парижі запрошували радянських спортсменів до участі в Олімпійських іграх, але відповідь була від офіційної влади, що "ми не приїдемо, ми відмовляємося".
Так само в 1948 році оргкомітети Олімпійських ігор у Лондоні, навіть сам голова оргкомітету приїздив до Радянського Союзу особисто запросити, щоб радянські спортсмени змагалися. Але офіційна комуністична влада відмовилась від участі, при цьому розповідали всім, що "нас не запросили ці капіталісти і буржуазія". Тобто повна брехня була в їхньому спорті, що і зараз відбувається.
А коли радянська влада зрозуміла, що спорт — це потужний пропагандистський інструмент, то почала використовувати спорт вищих досягнень, зокрема Олімпійські ігри, щоб протиставити успіх у спорті на міжнародній арені. Мовляв, подивіться спортсмени Радянського Союзу мають успіхи і значить устрій наш хороший. Але ж вони при цьому забували розповісти, що мільйони людей були позбавлені права на своє визначення і самоідентифікацію. Українці не могли представляти свою країну в ті часи, хоча на одному із засідань міжнародного комітету в 1957 році члени МОК на чолі з президентом Евері Брендеджом визнали право українців виступати окремо під прапором України на Олімпійських іграх. Але, на жаль, вони ще і другий пункт додали, щоб в УРСР був створений Національний олімпійський комітет. Враховуючи велику тиранію, то цього б не допустили. Тому десятки років українські спортсмени працювали на збірну СРСР.
Про індивідуальні санкції проти російських спортсменів
Від самого початку повномасштабної війни міжнародна спортивна спільнота відреагувала миттєво. Вона закликала заборонити виступати та ізолювати російських і білоруських спортсменів на всіх змаганнях.
Якщо індивідуальні санкції проти російських спортсменів таки запровадять, то нехай собі проводять свої районні змагання і між собою змагаються. Я вітаю таке рішення, нарешті воно назріло.
Однак у спорті ми бачимо зараз і чимало неприємних прецедентів. Наприклад, росіянин є президентом Міжнародної аматорської федерації боксу. Україна виступила із чіткими пропозиціями, щоб росіян не допускати на керівні посади МОК. Однак їх не прийняли. Виходить, що російських і білоруських спортсменів до змагань не допускають, але росіяни-члени МОК залишаються на своїх посадах, і їх не чіпають. Ось над цим треба працювати і тиснути на міжнародні спортивні федерації, щоб вони продовжили політику санкцій.
Фото: trtworld.com
