Про реальну ситуацію щодо бюджету
Щодо бюджету — це справді факт, бо є вже дані за січень. Там справді є перевиконання бюджету на понад 8 мільярдів гривень, зокрема і щодо податкових органів, і щодо митних. Податківці говорить, що це результат більш ефективної роботи податкової, Кабмін каже, що це результат сильної економіки. У принципі можна сказати, що це наслідок більш високої рецесії, ніж сказано у бюджеті. Тобто тут напрямок думок достатньо широкий. На старті, для січня, для поточної ситуації, перший квартал, на мою думку, буде найважчим взагалі за весь рік, якщо військові ризики якраз припадуть на перший квартал і не будуть посилюватися упродовж року. Чому? По-перше, перший квартал — це традиційно низькі надходження доходів до бюджету, які потрібно перекривати недовиконанням плану видатків. Традиційно план видатків недовиконується хоча б відсотків на 20 саме в перший квартал. Наразі бачимо, що доходи перевиконуються. Якщо говоримо про запозичення, то є проблема на зовнішньому і внутрішньому ринках, але не такі критичні як у 2014 році. Ситуація складна, але подібне ми неодноразово проходили.
Закритий ринок зовнішніх запозичень єврооблігацій, хоча дохідність трохи починає знижуватися. Якщо тиждень тому була рекордна дохідність 6% річних для облігацій з погашенням 1 вересня 2022 року, то зараз ця дохідність відкотилася вже до 15% річних. Є певні переговори, що, мовляв, давайте залучати якісь держгарантії США по українських облігаціях, щоб знизити дохідність. Тобто ведеться планова робота.
Про ситуацію на валютному ринку
На валютному ринку відкотилися з 27,29 грн за долар на кінець року до 28,99 грн. Іноді пробивало навіть до 29 гривень за долар. Зараз ситуація стабілізувалася. Очевидно, що ринок був прив′язаний виключно до військових новин, тобто це була абсолютно неекономічна ситуація. Зверніть увагу, що ринок ніяк не відреагував і на допомогу Євросоюзу — пільговий кредит завбільшки 1,2 млрд євро. Слабкою була реакція на підвищення облікової ставки майже на 1%. Насправді ринок хвилювався лише за військовий фактор. Ринок стабілізувався після прессконференції Ентоні Блінкена, потім через заяви інших людей, які виступали проти деескалації конфлікту. Потроху ми відкотилися з 29 грн за долар до 28,4 грн за долар.
На що дуже важливо звернути увагу. У першому кварталі ми спостерігаємо укріплення позицій експортерів. Увесь минулий рік експортери втрачали свої позиції і несли збитки. Це відбувалося через зниження цін на залізну сировину (після їхнього рекордного сплеску у першому півріччі минулого року), підвищення цін на енергоресурси і девальвацію гривні. Другим після сировинних факторів по важливості для експортерів було укріплення гривні на 7% — це суттєво обмежувало їхню рентабельність. Зараз гривня відіграла до поточного рівня і вирівнюється для промисловості і експортерів.
Читайте також: Економічна ціна війни: скільки загроза російського вторгнення може коштувати українській економіці
Другий фактор — це, звичайно, зміщення всіх сезонностей. Якщо раніше була сезонність прямих іноземних інвестицій, купівлі валюти банками, щоб обслуговувати рахунки бізнесу, надходження в Україну торгових кредитів чи системи корпоративних кредитів — ці всі сезонності порушені. Бізнес у першому кварталі максимально намагається не інвестувати, а виводити кошти з України через дивіденди, проплачувати імпортні контракти. Експортери притримують валютну виручку на тлі паніки на валютному ринку. Відповідно, перший квартал для гривні — найскладніший.
У наступні квартали, десь з другого півріччя після переоцінки військових загроз (всі зараз згадали, що в Україні високий військовий ризик, раніше оцінювали його значно нижче) все стабілізується. Стабілізуються очікування зовнішніх інвесторів, і зовнішні інвестиції прийдуть в тому ж розмірі, як і мали прийти за підсумками року, але будуть відсунуті на друге півріччя. Перший квартал, можливо другий, будуть складніші, а третій навпаки, буде більш сприятливий і для гривні і загалом для ділової активності.
Про фінансову допомогу партнерів
Макрофінансова допомога — це пільговий кредит, що дозволить нам обслуговувати зовнішній борг у першому півріччі з меншими видатками. Зараз ситуація некритична. На рахунках Уряду станом на 1 лютого було 15 млрд гривень і близько 1,04 млрд доларів у валютному еквіваленті у різних валютах. Завжди Мінфін може купити валюту у Нацбанку, щоб обслуговувати всі зовнішні виплати. Така ситуація не є бажаю. Уявіть, що всі податки, які ви збираєте, ви направляєте не на медицину, не на зарплати умовно освітянам, а ви ці доходи направляєте на обслуговування державного боргу. Борг завжди важливо рефінансувати хоча б під нижчі ставки чи довші терміни. Пільгові кредити Євросоюзу і МВФ — це умовно "золота акція", це можливість залучати офіційно кошти під ті відсотки, під які залучають локомотиви світової економіки.
Те, що голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн написала, що Єврокомісія виділила 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги Україні, для нас це важлива допомога. Це фінансування назвали підтримкою процесу модернізації в Україні. Однак говорити про повну модернізацію за 1,2 млрд євро точно не варто — це сума важлива для рефінансування боргу, однак незначна в масштабах всієї української економіки. Торік, для порівняння, ВВП України досяг еквіваленту майже 200 мільярдів доларів.
Щодо взагалі зовнішньої допомоги, то нам не так важлива пряма дотація, як гарантії, щоб стабілізувати зовнішні настрої. Якраз внутрішні інвестори більш спокійні. Зверніть увагу, попри доволі різке зростання курсу (орієнтовно з 27 до 29 грн за долар) населення не побігло в обмінники масово міняти гривню. Хоча українці завжди дуже чутливі щодо валютних коливань. Навпаки всі доволі спокійно сприйняли ослаблення гривні.
Болючим для України були якраз зовнішні очікування саме зовнішніх інвесторів. Хто був одним з ключових покупців валюти останні тижні на міжбанківському валютному ринку? Це були саме нерезиденти, які продавали ОВДП (облігації внутрішніх державних позик України), номіновані в гривні, а купували валюту. Усі, хто не міг продати ОВДП через низьку ліквідність цього ринку, купували "форвард" на валюту із захмарними курсами вище 30.
Чому стабілізується економіка України?
Зовнішні інвестори реагують насамперед на медійну кампанію, яка почалася у західних ЗМІ. Ще декілька тижнів тому був з погляду західної преси дуже високий ризик військового вторгнення в Україну чи військових провокацій Росії. Зовнішні інвестори ці ризики оцінювали дуже високо. І зараз ці ризики інвестори продовжують оцінювати високо, але трохи відкотилися. Основний фактор — медійна кампанія, зокрема і Російської Федерації, і західних ЗМІ. Таке масове нагнітання паніки на зовнішніх ринках впливає на стан української стабільності. Якщо будуть якість обстріли чи військові провокації — то точно в найближчі місяці жодних іноземних інвестицій в Україну не надійде.
Я погоджуюся, що наразі економіка стабілізувалася, дуже важливо цю стабільність підтримати. У п′ятницю, 21 січня, відбулася прессконференція Ентоні Блінкена і ринок на той момент також стабілізувався. Пам′ятаємо, що гривня трохи укріпилася і всім здавалося, що все добре. Однак вже з понеділка нове "ралі" — вийшли нові панічні повідомлення, що британські і американські дипломати евакуюють сім′ї. Тоді довіра до валютного ринку знову впала. Що більше отаких ситуацій відбувається, коли паніка змінюється на спокій і навпаки, то важче потім повернути довіру і до гривні, і до української економіки. Зараз важливо знову не допустити нагнітання ситуації.
Про переговори зі США щодо кредитних гарантій
Нещодавно заявили, що Україна веде діалог з урядом США про можливість отримання кредитних гарантій для здійснення дешевих зовнішніх запозичень. Гарантії — точно позитивна історія. Якщо розміщувати зараз українські єврооблігації, їхня дохідність становить 15% річних у валюті. Якщо говорити про якесь довше розміщення, там дохідність значно нижча — до 12%. Держгарантії — це можливість залучати під ті відсотки, під які залучають США. Такий же механізм був під час військової агресії Росії проти України в 2014-15 роках. Україна залучала єврооблігації під гарантії США під значно нижчі відсотки. Це позитивний досвід, ми погасили всі ці облігації, вони були успішно закриті. Добре було б, якби ми змогли знову залучити під гарантії США єврооблігації.
Є ще глобальніша історія. Ми привернули увагу всього світу до нашої ситуації, усі знову хвилюються за нас. Яку економічну можливість це дає для України? Ми можемо спробувати створити в Україні глобальну вільну економічну зону, сприятливу з точки зору податків. Наприклад, на підконтрольних територіях Донеччини і Луганщини.
Фото: pixabay.com
