"Це частково об'єктивно". Устенко про "падіння" України у рейтингу економічних свобод

"Це частково об'єктивно". Устенко про "падіння" України у рейтингу економічних свобод

За звітом Інституту Фрейзера, Україна погіршила свої позиції в рейтингу економічно вільних держав світу – зі 113-го місця на 150-те, що під час війни є частково об'єктивним явищем, констатує в ефірі Українського Радіо економіст, ексрадник президента України Олег Устенко. За його словами, нині ВВП зменшився, порівняно з довоєнним станом, а витрати державного бюджету збільшуються, тому держава перетягує на себе функції, пов'язані з перерозподілом валового внутрішнього продукту. "Це частково об'єктивно, бо ми перебуваємо в стані війни", – зауважує економіст. Але водночас додає: "коли ти в стані війни, це може бути точкою для проведення реформ і підняття по рейтингах".

 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото із сайту Pixabay

Рейтинги впливають на вибір інвесторів

Згідно зі звітом Інституту Фрейзера, Україна погіршила свої позиції в рейтингу економічно вільних держав світу, знизившись зі 113-го місця на 150-те. (Інститут Фрейзера, The Fraser Institute – канадський аналітичний центр, зареєстрований благодійний фонд – ред.) Основними критеріями для оцінки економічної свободи є: розмір уряду, правова система та права власності, доступ до надійних грошей, свобода міжнародної торгівлі та регулювання ринку праці та бізнесу. Які б критерії ви прибрали звідси або додали?

Завжди треба дивитися на рейтинги, які публікують щодо країни. І це не тільки рейтинг економічної свободи Інституту Фрейзера, а й рейтинги, які публікує Світовий банк, які стосуються легкості ведення бізнесу. Є рейтинги, які публікує Transparency International, зокрема є індекс сприйняття корупції. Є рейтинги, які стосуються розвитку фінансового сектору, які публікують європейські банки. Є рейтинги, які стосуються розвитку демократії. Все це важливо, тому що коли інвестор вирішує для себе питання, чи буде він інвестувати в ту чи іншу країну, він завжди спочатку буде порівнювати ці країни. У нього завжди є меню, як в ресторані. Він може вкладати в Мексику, а може вкладати в Україну, Німеччину чи Японію. Йому потрібно порівнювати, адже важливо зрозуміти, які є ризики, коли він буде працювати в цій країні. Тому фрейзерівський рейтинг — це просто один із рейтингів, які є.

Дійсно, погано, що ми змінюємося не на краще, а саме — не піднімаємося по сходинках, а спускаємося. Це частково об'єктивно, бо ми перебуваємо в стані війни. Водночас, коли ти в стані війни, це може бути точкою для проведення реформ і підняття по рейтингах.

ВВП падає, а контроль держави зростає, і це об’єктивно під час війни

Щодо показника "розмір уряду", спостерігається погіршення із 7,29 до 5,83. Що мається на увазі під цим показником? Наскільки він важливий? 

Це важливий показник. Це йдеться не просто про фактичний розмір уряду. Йдеться про те, які функції він виконує, що можна оцінити, зокрема, скільки коштів перерозподіляється через державний бюджет. Тобто, наскільки має вплив уряд на ситуацію економічно. І тут йде про частку ВВП (валового внутрішнього продукту), яка перерозподіляється через державний бюджет країни. Вона зросла. І об'єктивно треба було очікувати, що вона зросте. Якби не було війни, я б сказав, що це просто дуже погано.

Тобто, згідно з оцінками інституту Фрейзера, чим більшою є частка уряду, чим більшим є вплив, це означає, що країна є менш економічно вільною?

Так. І це означає, що ще більшою є роль держави з точки зору того, що вона вирішує, яким чином перерозподіляються ресурси в економіці. Тобто, заважає розвитку ринкових сил.

Втім це об'єктивно відбувається в ході війни. Під час війни об'єктивно має відбуватися те, що держава перетягує на себе функції, які пов'язані з перерозподілом валового внутрішнього продукту. З одного боку, в тебе падає валовий внутрішній продукт. В перший рік цієї війни відбулося 30% падіння валового внутрішнього продукту. Ми впали майже на третину. Потім ми відвоювали близько 4% в 2023 році. Зараз до 3% відвоюємо. Однак, якщо дивитись по реальних показниках, ми маємо рівень на 20% нижче, ніж до війни. Тобто, з одного боку, ВВП зменшується, а з іншого — витрати державного бюджету збільшуються, зокрема виросли витрати, пов'язані з армією, з безпекою, з обороною, частково були збільшені витрати у напрямку небезпекових програм. Відповідно витрати, які перерозподіляються через державний бюджет, зросли, а з іншого боку — зменшився знаменник, тобто все те, що належить до нашого бюджету.

Олег Устенко. Фото: Grain Ukraine Conference 

Чи правда, що цьогорічне оцінювання вперше враховує показники України після початку повномасштабного вторгнення? Тобто падіння зі 113 місця на 150 якраз і пов'язане із вторгненням.

Так. Більшість рейтингів зазвичай відносяться до попередньо періоду часу. Попри те, що ми з вами бачимо його зараз, адже він опублікований у 2024 році, більшість рейтингів можуть стосуватися 2023 року, попереднього року.

Якщо є будь-які перепони для торгівлі, рейтинг буде гірший

Щодо свободи міжнародної торгівлі, теж є погіршення. Поясніть, що це означає?

Якщо в тебе є будь-які перепони для торгівлі, то твій рейтинг буде гірший, ніж у тій країні, де їх немає. У нас експортозалежна країна, 40-50% нашого валового внутрішнього продукту, тобто нашої економіки, залежить від нашого експорту, чи є в нас вихід, чи немає в нас виходу до наших експортних ринків. З цих 40-50% нашого експорту приблизно дві третини займають металургія і продукція харчування. А у них якраз погіршилися умови вивезення.

Щодо погіршення правової системи й права власності це повністю наша внутрішня відповідальність, чи все ж таки є також вплив війни?

Тут більше наша відповідальність. Адже від якості інституційного залежить економіка країни.