Про відсутність моніторингу стану об’єктів
Гендиректор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — «Музей Революції Гідності» Ігор Пошивайло відзначив, що дуже важко зберігати культурну спадщину на окупованих територіях, коли немає жодного доступу з боку України, якщо говорити про Крим. Відсутні моніторинг стану, аналіз ситуації та документування злочинів. Комплексний збір такої інформації допомагає розробити тактику і стратегію порятунку культурної спадщини в таких складних умовах. На жаль, цього немає і про це чітко говорили напередодні на круглому столі представники не лише культурного сектору і представники кримськотатарських культурних та неурядових організацій. Про це говорили представники прокуратури Автономної республіки Крим, представники Міністерства юстиції та Міністерства закордонних справ. Але складати руки не варто, оскільки є певні важелі, які прописані в низці міжнародних правил, законів та рекомендацій. До того ж, Україна кілька років тому ратифікувала другий протокол Гаазької конвенції.
Про кримінальні провадження
За даними прокуратури Автономної республіки Крим, відкриті кілька кримінальних проваджень за певними фактами нищення культурної спадщини в Криму. Йдеться про 22 кримінальні провадження за 88-ма фактами. Це дуже мало, бо масштаби злочинів, які чинить Російська Федерація на території Криму вражають не лише Україну чи кримських татар, а й весь світ: чимало обговорень і круглих столів на рівні міжнародної ради музеїв, міжнародної організації ICOM та ЮНЕСКО. Однак їх дуже складно втілити в життя.
.jpg)
Але дуже позитивно, що Україна вже звертається до Міжнародного кримінального суду, є низка позовів, є конкретні чіткі дії з тим, щоб виявляти подібні факти, відстежувати і застосовувати певні засоби або конфіскації. Це кримінальна і правова площина. Є чимало речей інформаційно-промоційного характеру. Тобто весь світ має чітко розуміти, що є ті чи інші предмети рухомої і нерухомої спадщини, що потрапляють під категорію злочинів. Вони повинні шельмуватися як злочини Росії.
Про створення органу охорони культурної спадщини
Експерт Кримської платформи Яків Діхтяр відзначив, що відсутній орган охорони культурної спадщини Автономної республіки Крим. Варто було б Міністерству культури розглянути питання і створити орган охорони культурної спадщини. Навіть звернення до прокуратури і звернення до міжнародних судів матиме певні наслідки у тому випадку, коли це відбуватиметься у площині юриспруденції. Трапляється, що ведуть незаконні археологічні розкопки під час прокладання траси і відбувається нищення цього об’єкта. Однак не всі ті об’єкти, які потрапляють під цю трасу, є об’єктами культурної спадщини. Водночас, маючи певну кількість облікових документів, цей орган охорони культурної спадщини міг би втрутитися у цю ситуацію і створити перелік документів так званих "щойно виявлених об’єктів". Потім можна було б внести ці щойно виявлені об’єкти до державного реєстру. Отже, порушення, що відбуваються на сьогодні, формально не порушують пам’ятко-охоронну сферу, а за умови занесення цих об’єктів до реєстру — це вже порушення пам’ятково-охоронної сфери, зокрема злочин проти культурної спадщини. І в такому випадку цей орган міг би звертатися до прокуратури, прокуратура могла б відкривати провадження і далі працювати над цим питанням. Нині громадські організації та приватні особи подають інформацію про порушення до прокуратури, а не до Міністерства культури. Ми знаємо конкретно, який археолог, на якій території копає. Ці злочини обов’язково будуть покарані.
.jpg)
Ігор Пошивайло вважає, що такий орган буде створено не скоро, адже на цьому шляху чимало перепон і вже минуло 8 років. На його думку, Україна діє не зовсім адекватно наявним загрозам. Потрібно, щоб було розуміння, чому це відбувається у Криму. Йдеться не лише про паплюження культурної спадщини, це спроба нівелювати культурно-історичну пам’ять кримського півострова і самих кримчан.
Про скіфське золото
Є обнадійливою ситуація із скіфським золотом, де Україна досить впевнено виграє. Поки очікується апеляція з боку відповідачів. Приблизно рік-півтора вона триватиме. Однак є впевненість з боку української сторони, що ми переможемо і ці понад 500 артефактів повернуться в Україну.
Читайте також: "Росія буде битись до кінця": коли "кримське золото" повернеться до України
Термін експонування артефактів закінчився ще влітку 2014 року і виставка не експонується, вона перебуває під арештом. Питання компенсації за утримання цієї колекції залишається, це досить чимала сума. Очевидно, Україна має її покрити у разі повернення колекції.
Про міжнародний досвід
Є Гаазька конвенція 1954 року і її другий протокол, який запроваджує персональну відповідальність за злочини, вчинені проти культурної спадщини. Україна якраз ратифікувала цей другий протокол. Також маємо досвід, коли армії союзників, зокрема Сполучених Штатів ініціювали створення у військових підрозділах відділів фахівців із захисту культурної спадщини, які відслідковували викрадені об’єкти, а потім здійснювали їхню репатріацію і повернення. Такий досвід дуже потужний і це найкраще, що є у світі.
Про культурну спадщину окупованого Донбасу
Яків Діхтяр підкреслив, що територія тимчасово окупованих Луганщини і Донеччини багата на археологічні артефакти. Щодо рухомої культурної спадщини, на його думку, все що можна було вивезти, все вивезли. Музейники мають інформацію, що саме було в конкретних музеях і потім, коли ці речі з’являтимуться чи то на аукціонах, чи в інших музеях, їх можна буде повернути.
Ігор Пошивайло наголосив, що музеї Донбасу офіційно були перенесені на підконтрольні території України. Зокрема в Краматорську є філія Донецького обласного краєзнавчого музею. Збереглася документація, інвентарні книги та інформація щодо колекцій музеїв. Щодо Криму, на жаль, немає жодної співпраці.
Про приватні ініціативи в Криму
Яків Діхтяр повідомив, що інформація про культурну спадщину Криму надходить лише від громадських організацій та приватних осіб, відкрито люди побоюються про це говорити. Однак цю інформацію не можна залишати просто так і її далі не рухати, з нею треба працювати.
Фото: Українське радіо
