Про бустерне щеплення
Я планував зробити бустерне щеплення ще торік у листопаді. І коли в нашому інституті проводили планове друге щеплення, я попросив, щоб мені зробили третю дозу, але лікар мені відмовив. Я з дружиною щеплювався двічі вакциною AstraZeneca, а в інституті вакцинувалися якраз препаратом Pfizer. І для бустера рекомендують вакцинуватися РНК-вакциною або ДНК-вакциною. Не рекомендують CoronaVac, бо цей препарат викликає дуже слабку реакцію на третю вакцинацію. Але мені відмовили, бо тоді не було дозволу Міністерства охорони здоров’я робити третю дозу. Але згодом зрештою такий дозвіл з’явився. Цей дозвіл, як на мене, з’явився трохи дивно, тому що першими бустером рекомендували вакцинувати медичних працівників. Але в усьому світі першими бустером щеплюють як медичних працівників, так і людей похилого віку, бо в літніх людей слабка імунна система і ефект вакцинації в них зникає значно швидше. З англійської "бустерна" вакцинація перекладається як підсилювальна доза. У світі таким терміном позначають третю чи четверту дозу вакцинації.
Взагалі третю дозу рекомендують вводити не раніше, ніж через пів року після другої дози. Можна третю дозу розтягнути навіть ще на довше, бо тоді імунна відповідь буде потужнішою. Але тут є небезпека, що людина може заразитися коронавірусом, якщо відкладатиме щеплення бустером.
Власне так сталося і зі мною. Я захворів після другої вакцинації. Не одразу, приблизно через п’ять місяців. І хоча антитіл у мене було мало, але я не дуже хвилювався, бо був упевнений, що AstraZeneca викликає потужну імунну відповідь відповідних клітин у пам’яті, тобто імунних лімфоцитів. І в мене захворювання минуло практично без будь-яких ознак. Лише завдяки своєму досвіду я вирішив зробити тест на коронавірус. А вже за сім днів вірусу не було. Думаю, що вірус у мене був дуже короткий термін і був суттєво ослаблений завдяки вакцинації. Були лише невеликий нежить і трохи кашлю.
Про завершення пандемії
Пандемія напевне в 2022 році не закінчиться, оскільки двічі провакцинована лише половина населення нашої планети. Велика кількість людей залишається невакцинованою, а це є субстрат для розвитку вірусу. Невакциновані люди будуть потім носіями вірусу і, на жаль, вони будуть хворіти і, на жаль, серед них будуть люди, які ще й помруть. У зв’язку з тим, що ці невакциновані люди будуть носіями вірусу, вірус у них буде продовжувати жити і накопичуватимуться мутації вірусу. І хоча мутації коронавірусу відбуваються не так часто, як під час грипу (десь раз на 10-12 днів), але якщо людина з ослабленою імунною системою хворіє довго, то в неї накопичуються мутації, які можуть призвести до появи варіанту коронавірусу.
Про "Омікрон"
Якраз 25 листопада я був у Всесвітній організації охорони здоров’я, а 24 листопада медична служба Південно-Африканської республіки доповіла ВООЗ, що у них з’явився новий варіант. У ПАР зробили геном і виявили, що з’явився варіант, який суттєво відрізняється від "Дельти". Про "Дельту" ми почали говорити лише в травні 2021 року, що згодом захопив увесь світ. А "Омікрон" з’явився лише два місяці тому і вже значно поширився. Справа в тому, що коронавіруси конкурують один із одним та витісняють ті, які більш контагіозні, які ефективніше заражають людей.
В Україні "Омікрон" вже виявили у восьми регіонах України. Але тут є проблема, бо в нас слабка геномна система. У нас є лише декілька секвенаторів, що дозволяють робити геном вірусу. Тому ми не можемо переконливо говорити, скільки у нас "Омікрону", чи скільки у нас "Дельти". Але те, що зараз починається новий пік захворюваності, це точно. У США нині спостерігають вибух "Омікрону", там заражаються близько мільйона людей на добу, у Франції заражаються щодоби понад 300 тисяч осіб, у Великій Британії — понад 200 тисяч.
Читайте також: Вся правда про ковід. Випуск 1. Ковід і Росія
Вчора була стаття чи в Science, чи в Nature Journal, де було написано: "не думайте, що "Омікрон" такий слабкий вірус. Ні. Він призвів до великої кількості захворювань". А коли є багато захворювань, то серед них будуть і тяжкі, і летальні випадки.
Про статистику захворювання
В Україні є проблеми зі статистикою щодо померлих від коронавірусу. За останню добу понад 13 тисяч нових випадків захворювання та 150 померлих. Я думаю, що справжня статистика приблизно вдвічі більша, коли йдеться про летальні випадки.
Якраз вчора була опублікована стаття в американському виданні The Wall Street Journal, я її читав о другій ночі на роботі. Там було написано, що офіційно у світі померли від Covid-19 понад 5,5 мільйонів осіб. Але вони провели глибокий аналіз, навіть проводили сканінг кладовищ, як з’являлися нові померлі. Порівняли летальність до появи коронавірусу. Вважають, що принаймні на 50% летальність вища. Тобто у світі людство втратило від коронавірусу вже близько 7-8 мільйонів осіб. Такі цифри для сучасної медицини, коли маємо антибіотики, великі цифри. Від "іспанки" на початку ХХ ст. померло приблизно 75 мільйонів осіб, але тоді не було жодних протиінфекційних засобів.
Про вакцинацію
Вакцинація залишається найбільш ефективним засобом боротьби з інфекційними захворюваннями і зокрема з коронавірусом. ВООЗ спочатку була проти третьої чи четвертої дози вакцини. Вони вважали, що краще ці препарати віддати біднішим країнам, які не можуть отримати великої кількості вакцин. Це сприяло б більшій кількості провакцинованих людей на планеті і тоді ми позбудемося цього вірусу. Можливо, це вірус перетвориться із пандемічного в ендемічний і буде приходити на нашу планету раз на рік, можливо, раз на два роки. Якщо цей вірус до нас постійно буде приходити, то і вакцинуватися треба буде постійно.
В Ізраїлі вже вакцинують людей похилого віку четвертою дозою, але не забувайте, що Ізраїль почав щеплювати своїх громадян одним із перших і там минуло багато часу, щоб проводити четверту вакцинацію.
Про Covid-сертифікати
Термін чинності COVID-сертифікатів у Дії, що підтверджують вакцинацію від коронавірусної хвороби, Кабмін скоротив із 365 до 270 днів. Ми рухаємося до європейських стандартів, бо намагаємося бути ближче до Європи. Цими правилами треба користуватися, бо наші громадяни часто їздять до Європейського союзу. Якщо у нас будуть інші правила, то нас просто не будуть приймати до країн ЄС і Британії.
ВООЗ нині розглядає створення міждержавного консультативного органу, який опікуватиметься політикою поведінки щодо нових варіантів коронавірусу або щодо появи нових патогенів. Нам відомо, що кожні 8 місяців на планеті з’являється новий патоген. І цей патоген може бути не шкідливий і безпечний, може бути небезпечний, а може бути дуже небезпечний, як Ебола чи коронавірус.
Про ефективність вакцин
Усі вакцини, які зараз прийняті у світі міжнародними регуляторними інституціями, є ефективними. Раніше виготовлення вакцин було досить довгим процесом і не завжди ефективним. Лише 5% тих вакцин, які робилися у світі раніше, виявилися більш менш ефективними. Коли сталася пандемія, Всесвітня організація охорони здоров’я заявила, що ефективною буде та вакцина, що дає 50% ефективності. Але ми живемо у час шаленого розвитку медико-біологічних наук, уже навіть розшифровано геном людини. Цей успіх дозволив зробити вакцини досить швидко і вони виявилися дуже ефективними. Особливо виявилися ефективними вакцини на основі нуклеїнових кислот, так звані ДНК-вакцини.
Усі прийняті вакцини були зроблені проти первинного "уханського" штаму. Тепер ми маємо справу з вірусами, у яких відбулися певні мутації, тобто з варіантами вірусу. Особливо небезпечним виявився "Омікрон", тому що в цьому шипоподібному протеїні мутації відбулися такі, які призвели до понад пів сотні змін у первинній амінокислотній структурі. З них біля 10 мутацій відбулися саме в тій частині цього шипоподібного протеїну, які зв’язуються з клітинами людини.
Вакцина, розроблена проти "уханського" варіанту, менш ефективна проти нових варіантів вірусу — "Дельти" і "Омікрона". Але попри все ці вакцини все одно захищають нас, менш ефективно, але захищають: з вакциною і перебіг захворювання відбувається значно легше. Третя вакцинація призводить до того, що значно підсилюється імунна відповідь і проти "Омікрона".
Для бустерної дози рекомендують щеплюватися вакциною на основі нуклеїнової кислоти: Pfizer, Moderna чи AstraZeneca. Вони не рекомендують використовувати CoronaVac. Для мене як для імунолога зрозуміло, що CoronaVac представляє собою суцільний вірус, на якому є багато антигенних детермінантів, які викликають імунну відповідь. Тобто організм розпорошується у своїй відповіді на різні мішені.
Про ліки від коронавірусу
Я не знаю жодних ліків проти коронавірусу, які є в Україні. У Ніжині є група хіміків, яку очолює доктор фармацевтичних наук Демченко. Він запропонував ліки, які нібито навіть у США перевірені. Говорять, що ці ліки можуть бути ефективними. Але зверніть увагу, є багато сполук, які діють на вірус. І коли ці сполуки, які діють на вірус, вводять людям, виявляються, що ліки можуть бути малоефективними. Це пов’язано з тим, що у людини ці ліки можуть перетворюватися на інші сполуки завдяки роботі печінки. Єдині ліки, які були визнані, як нібито майже ефективні — це ремдизевір. Він діє дуже добре в культурі клітин, але погано діє на вірус, яким заражена людина. Його вводять зараз тільки на ранніх стадіях захворювання.
Чому хворіють щеплені люди?
Вакцинація запобігає розвитку вірусу всередині людини. Людина може зустрітися з вірусом і не захворіти, але може і захворіти. Однак вакцинована людина перенесе захворювання значно легше. Торік я втратив п’ятьох друзів від коронавірусу. Четверо з них не були вакциновані, а одна людина була вакцинована один раз. Міністерство охорони здоров’я давало таку статистику: серед захворілих 92% були невакциновані. Тому вакцинація не має альтернативи.
Про різницю між препаратами Pfizer і Moderna
Pfizer і Moderna майже не відрізняються один від одної, але Moderna має майже в три з половиною рази більшу кількість мРНК. Коли вакцинують препаратом Moderna, вводять 100 мікрограмів мРНК, а коли Pfizer — лише 30 мікрограмів. Тому вакцинація Pfizer слабша, ніж Moderna. Але дехто каже, що через це Moderna дає більш потужні побічні ефекти.
Про українську вакцину
Президенту України презентували вакцину зроблену американсько-українським консорціумом. Вона була унікальна, тому що була спрямована не проти S-протеїну, а проти N-протеїну. На сьогодні немає жодних відомостей про ефективність цієї вакцини.
Поза тим Інститут біохімії НАНУ та Інститут біології клітини у Львові отримав гранти розміром 7 та 10 мільйонів гривень. Ми вважали, що можемо спробувати зробити прототип вакцини. Інститут біології клітини у Львові використав дріжджі як об’єкт чи систему, яка може синтезувати шипоподібний протеїн. Наскільки я знаю, їм не вдалося отримали розчинний протеїн і цей шипоподібний протеїн експресувався на поверхні дріжджів. Тобто вони не продемонстрували, що створений протеїн може бути використаний для захисту цього вірусу.
Інститут біохімії НАНУ зробив інший протеїн. І вже зробили прототип вакцини. Але цей прототип вакцини зроблений проти "уханського" варіанту. А нам потрібно, я вважаю, взяти стратегічно мРНК-вакцину, яка була б спрямована проти нових варіантів коронавірусу, які ще не виникли, яких ми ще не знаємо.
Про пан-вакцини
У світі розглядається створення пан-вакцини про коронавірусу і грипу. Пан-вакцини справжньої зробити фактично неможливо, але можна зібрати найбільш консервативні елементи патогену, який мутує дуже рідко, і зробити таку вакцину, яка передбачатиме появу нових варіантів. Тобто не міняти щороку вакцину, як це робиться для вакцини грипу, а міняти її кожні 10 чи 20 років.
Фото: Українське радіо
