Як працює томограф?
Найкращий період для активного лікування дерева, його обрізки чи балансування крони, коли припиняється вегетаційний період і фактично дерево "засинає". Це стається у листопаді-грудні, в цей час добре доглядати за насадженнями. У Києві фахівці спочатку обстежили дерева і тепер за підтримки спеціалістів Ботанічного саду імені Фоміна починають активні роботи із догляду за деревами.
"Київзеленбуд" має у розпорядженні німецький томограф "Арботон", що за допомогою звукових імпульсів дає можливість побачити структуру самого дерева і його стовбура. Апарат має 16 датчиків, які розташовують по всьому обхвату стовбура. Звукові імпульси передаються через порожнини і деревину. Якщо деревина щільна, то звук проходить дуже швидко і на екрані фахівець бачить зелене або жовте зображення. Це означає, що серцевина жива і ніяких руйнівних процесів не відбувається. Якщо ж там є пустоти, то звук проходить не так швидко і на екрані з’являється червоний чи помаранчевий колір, що свідчить про небезпечні для дерева процеси. Фахівці бачать поперечний об’єктивний переріз дерева, який у сукупності з візуальним обстеженням (крони, дупла, кора), дає можливість уявити цілісну картину стану дерева і вжити правильні заходи для лікування.
Процедура обстеження "Арботоном" триває 7-10 хвилин. На сьогодні фахівці же обстежили 50 вікових дерев і до 100 дерев, які викликали певне занепокоєння. 90% вікових дерев потребують лікування, яке їх врятує і продовжить життя насадженням. Приблизно 5% вікових дерев мають зруйновану серцевину і як їх рятувати фахівці не знають, але можуть спостерігати за процесами.
Читайте також: Як озеленення може врятувати місто від спеки. Пояснює урбаніст
В Україні таких "Арботонів" у комунальних служб усього два: у Львові і Києві. "Київзеленбуд" ставить за мету всі вікові дерева, які є на балансі, обов’язково обстежити. Також столичні фахівці надають допомогу і виїжджають в інші міста із томографом для дерев, зокрема до Ірпеня, Ніжина, Житомира.
Про вікові дерева в Києві
На балансі "Київзеленбуду" понад 100 вікових дерев, які мають відповідні природоохоронні статуси. Загалом у столиці таких дерев більш як 500. Переважно це дуби, сосни, каштани і тополі. Найбільше вікових дерев у Голосіївському і Подільському районах Києва. У Голосіївському лісі живе і найстаріше дерево Києва — дуб Ґрюневальда, якому вже 900 років. У цього дерева залишилося лише частина стовбура, на якому воно стоїть. Так довго простояти дубу вдалося, бо на цій території завжди був ліс і там відсутні шумове, антропогенне і пилове забруднення. Також сприятливий клімат і ґрунти для розростання.
На фото: дуб Ґрюневальда (wikimedia.org)
Про аварійні дерева та обрізку
Якщо мешканець помітив аварійне дерево, може звертатися до "Київзеленбуду". Працівники мають обстежити дерево і визначити його статус. Якщо виявиться, що це аварійне дерево, в якому все трухле, його треба невідкладно видалити через небезпеку для мешканців.
"Київзеленбуд" зібрав усі поради дослідників та арбористів щодо правил догляду за кронами дерев. Нові правила дуже деталізовані і складаються з пунктів щодо видового складу дерева та ступенів обрізки. Наразі документ проходить всі узгодження.
Фото: facebook.com/zelenbud
