Київ називають одним із найзеленіших міст Європи. Чи наразі це правда?
Згідно з дослідженням рівня озеленення міст, Київ посів 100 місце за показниками доступності озеленення для людей. Це не просто зелена маса поділена на кількість містян, а індекс реального озеленення вулиць, кварталів і конкретних просторів, в яких живуть люди. І за цим показником озеленення на душу населення в пішій доступності ми програємо більшості європейських міст. Хоча нам пощастило, що довкола міста є три великих лісових кластери, буферні ліси, які ми потроху чомусь перетворюємо на парки.
Як змінився Київ протягом останніх 10 років?
Якщо ми дивимося на цифри, які нам показує Зеленбуд, то в певній прогресії у нас збільшується кількість міського озеленення. Але питання у тому, як ми це рахуємо. Коли ми додаємо буферні ліси навколо Києва і рахуємо це як озеленення міста, то насправді це не дуже чесний підрахунок. Тобто в цифрах динаміка непогана, але якщо дивитися на кількість проєктів та рішень по створенню зелених зон, то ми створюємо сотні парків в рік, але в реальності у більшості випадків облаштування парку не є створенням зеленої зони. Парки будуються переважно у вже існуючих зелених зонах і переважно там видаляються зелені насадження, аби облаштувати доріжки, інфраструктуру для відпочинку. І у наших реаліях процес будівництва зеленого господарства трошки суперечить своїй назві.
Фото: hugsi.green
Чи варто залишити природні зелені насадження замість створення нових парків?
Сам процес створення парку, надання статусу скверу не є поганим. Але коли ми облаштовуємо зелену зону в парк ― це не є будівництвом парку. Коли ми беремо стару захаращену чи промислову територію або міжквартальний пройом і робимо там покет-парк чи маленький сквер, озеленяючи його, то це позитивна тенденція.
Чи проводились дослідження того, наскільки місто перегрівається, коли недостатньо зелені?
Місто у своїх дослідження по озелененню міста не вимірює температурні показники, теплові острови, ділянки, які найбільше реагують на кліматичну зміну. Проте, місту потрібно регулярно робити теплову карту і відслідковувати чинники, які на неї впливають. Якщо ми бачимо, Дарницький район тотально перегрівається, зокрема всі ділянки в районі магістральних вулиць. І виникає питання, чому так відбувається. На це зокрема впливає і відсутність озеленення та асфальтизація. І місто має замислитися, як ми має убезпечити ці ділянки від перегрівання. Зрозуміло, що певні інфраструктурні об’єкти ми не можемо знести чи розбити, але є цікаві практики насадження озеленення. У цьому не варто опиратися виключно на комунальні інституції. Проте є питання, наскільки місто готове не заважати громадським ініціативам.
Друга історія, яка може на це впливати, це відповідальність бізнесу. Ніхто не забороняє бізнесу, який знаходиться на перших поверхах будівель, робити зелені інтервенції на фасадах та інші елементи озеленення. Тобто якщо у закладу є літній майданчик, можна спокійно його облаштувати плетеним виноградом та деревами, які будуть давати додаткову тінь.
Чи зможуть зелені насадження справді знизити температуру довкола?
Варто пам’ятати, що в залежності від рівня озеленення, температура може змінюватися на 5-10 градусів, а іноді у два рази. І у місті ця різниця температури дуже відчутна. Температуру можна знизити за рахунок затінення, озеленення, створення дощових садів у місті, а також за рахунок не таких агресивних будівельних матеріалів, як асфальт та бетон, які сильно перегріваються.
Де в Києві не вистачає зелених насаджень?
Ми не можемо дозволити собі говорити, що якийсь район кращий, а якийсь ні. Кожні райони всередині себе є різні. Наприклад, якщо Голосіївський район в межах метро Голосіївська доволі зелений, то в іншій частині фактично немає озеленення, і там все перегрівається. Якщо ми рухаємося по проспекту Лобановського, то там єдина зелена зона ― Совські ставки, за які зараз йде боротьба, аби їх залишити. Решта ж мікрорайону червона та розпечена.
Як бути з озелененням на сучасних дитячих майданчиках?
Зараз ми зробили великий стрибок вперед щодо дитячих майданчиків. Але в місті ми йдемо за скандинавським принципом побудови дитячих майданчиків, коли є зрозуміла кліматична ситуація і відкритий простір. Наприклад, діти в Ізраїлі та арабських країнах без проблем граються вдень на майданчиках, тому що є архітектурні рішення, певні накриття, які стримують перегрівання, оскільки не завжди є змога висаджувати дерева. Тому у випадку України є питання, наскільки комплесно ми підходимо до питання. Ми навчилися класти покриття і ставити інклюзивні агрегати, і я сподіваюсь, що через певний період часу ми будемо озелювати території там, де це можна зробити, а також робити накриття не з металу та скла, а з матеріалів, які не сильно нагріваються тощо.
Тобто є чимало архітектурних рішень, які можна впроваджувати, але це все впливає на вартість робіт. Проте як тільки ми почнемо на етапі проєктування закладати якісь цілі сталого розвитку в інфраструктурні об'єкти, публічні простори, об’єкти громадського користування, це все нам з вами як містянам в довгостроковій перспективі відіб’ється.
Чи впливають на загальну ситуацію газони?
Газони ― важлива частина міської інфраструктури, і ми не можемо дозволити їх зараз так масово переоблаштовувати на парковку. Газон тримає грунт та стримує пил. Крім того, це притаманний різновид різнотрав'я, яке є в цьому місті. Тобто це не завжди бур’ян. Але і бур’ян нам треба полюбити, бо він корисний. Він не тільки збирає сміття, яке ми там ховаємо, а й стримує пил та опади. Звісно, на такому різнотрав’ї не можна посидіти, тому для цього у нас також мають бути парки та сквери з газонами, які доглядаються.
