Наскільки зараз досліджена тема Голодомору в Україні
Насправді ця тема досить досліджена. В останні десятиліття вийшло досить багато наукових праць, присвячених і темі Голодомору, і масовим штучним голодам 1921-1923 та 1946-1947 років. Тому по ключових питаннях передумов, причин, механізмів здійснення злочину геноциду написано досить багато наукової літератури і зроблені відповідні висновки. Сьогодні більшість науковців, дослідників цієї тематики сходяться на думці і погоджуються з тим, що це дійсно був геноцид проти українців, здійснений комуністичним тоталітарним режимом.
В яких напрямках зараз ведуться дослідження Інститутом дослідження Голодомору
Ми працюємо у різних напрямках і намагаємося всесторонньо розглядати цю проблему, намагаючись розглянути різні аспекти здійснення цього злочину. Цього року ми видали велике видання документів та матеріалів, яке присвячено саме вивченню і аналізу механізму впровадження в Україні такого режиму, як "чорні дошки". І вивчили його по Чернігівській області. Це одне з перших в України видань, яке комплексно досліджує і розкриває механізм здійснення цього злочину і цього репресивного заходу, отримав назву "чорні дошки", коли цілі села, райони, колгоспи комуністичний режим за те, що вони не могли виконати злочинні плани хлібозаготівель, заносили на відповідні "чорні дошки", і ці села блокувалися військами ДПУ, і населення не мало можливості виїхати за межі цього заблокованого села, не мало можливості отримати продукти харчування, жодних промислових і побутових товарів. Фактично створювався закритий концтабір, у якому люди були приречені на голодну смерть. Розблоковували такі села тільки тоді, коли вже більшість з них вимирала. А всі продукти харчування, які тільки було можливо з них викачати, викачували.
Якщо говорити про наукову роботу і дослідження Інституту, то ми в цьому році видали і презентували навчальний посібник для вчителів "Голодомор 1932-1933 років: геноцид української нації, де так само комплексно підійшли до цієї проблематики. Ми розглянули вси передумови і причини здійснення геноциду українців у 1932-1933 роках, починаючи ще з 1917 року, з того моменту, коли Більшовицька Росія розпочала агресію проти Української Народної Республіки, і продемонстрували той процес, як відбувалася окупація українських земель, як здійснювався перший масовий штучний голод, який організував Ленін та його соратники-більшовики в Україні, і це фактично був перша спроба знищення українців за допомогою голоду у 1921-1923 роках. Ми показали процес соціальних експериментів, які проводили більшовики в Україні, зокрема процес колективізації, розкуркулення, а також боротьбу українців і масового повстанського руху проти тих жахливих експериментів і злочинів, які вчиняв комуністичний режим в Україні. Крім того, ми детально розглянули передумови, процес і механізм здійснення Голодомору, його демографічні, морально-психологічні та культурні наслідки для української нації. Посібник також торкається проблематики масового штучного голоду в Україні в 1946-1947 роках, яка, на жаль, сьогодні в Україні не є достатньо дослідженою і потребує серйозного та ґрунтовного аналізу. Однак, вже на сьогодні, маючи матеріали та документи, які на сьогодні видані, ми теж можемо впевнено сказати, що це був не якийсь природний катаклізм, не результат посухи, а штучно спланований голод, який теж забрав життя близько 1,5 млн осіб.
Читайте також: Голодомор не лише вбив мільйони селян, а й знищив зв’язок між поколіннями
Як відбувається підрахунок кількості жертв геноциду
Це насправді дуже складний процес, який триває багато десятиліть. І навколо підрахунку кількості жертв точаться серйозні дебати. На сьогодні побутує два погляди на кількість жертв у період Голодомору. Одні висновки були зроблені ще у 2009 році Інститутом демографії у рамках кримінального провадження про здійснення злочину геноциду української нації. Тоді Інститут демографії дійшов висновку, що у 1932-1933 роках в Україні прямих втрат від Голодомору і геноциду нараховується 3,9 млн: 3,6 млн населення сільської місцевості та 300 тисяч — населення тодішніх українських міст.
Щодо інших поглядів та висновків щодо демографічних втрат, то у 2009 році Генеральна прокуратура видала вказівку про те, що підрахунок Інституту демографії не відповідає певним критеріям об’єктивності підрахунку цих даних, що для того, щоб більш достовірно і правильно підрахувати всіх можливих жертв Голодомору і геноциду, для цього потрібно залучити не лише демографів, а й широке коло науковців інших сфер, зокрема істориків, криміналістів, правників, соціологів, і залучити більш ширший комплекс документів та матеріалів, і лише після того робити остаточні висновки щодо втрат в Україні в той час.
Лише в 2019-2020 роках було порушено нову кримінальну справу по факту здійснення геноциду в Україні. В рамках цієї кримінальної справи було проведено ряд комплексних досудових експертиз, куди залучалися науковці та фахівці з різних галузей та наукових установ, зокрема було залучено науковців Інституту досліджень Голодомору. Тоді було проведено комплексні експертизи, і, використовуючи різні методики підрахунку, дійшли висновку, що на території Української Соціалістичної Радянської Республіки, на території Північного Кавказу, а також на територіях компактного проживання украятів в Радянському Союзі за час 1932-1933 років загинуло 10,5 млн українців.
Один з експертів, який брав участь у проведенні цих експертиз, професор, доктор наук Володимир Сергійчук зробив свої висновки щодо кількості загиблих дітей під час Голодомору та геноциду. Згідно з його висновків, це близько 4 млн українських дітей, починаючи від найменшого віку і закінчуючи школярами старших класів. Інститут досліджень Голодомору та Музей Голодомору стоять на позиції тих висновків, які були зроблені в комплексних досудових експертизах.
Як змінилося ставлення світової спільноти до розсекречених даних про Голодомор
Світова спільнота протягом всього часу активна спостерігає за проблемою і активно цікавиться проблемою дослідження Голодомору і геноциду. Ще до того, як Україна відновила свою незалежність у 1991 році, світова спільнота і світове українство активно працювали над тим, щоб довести факти злочинів геноциду, які вчинив комуністичний режим проти українців. І у 80-х роках почали активно працювати різні комісії, зокрема Конгресова комісія в Сполучених Штатах Америки, яка розглядала факти здійснення геноциду в Україні і дійшла висновку, що геноцид проти українців був цілеспрямованим. І тоді теж звучали конкретні цифри про те, що було знищено понад 7 млн українців за допомогою голоду.
Наразі так само у світі досить активно відбуваються наукові дебати щодо Голодомору і геноциду. Ті документи та архівні матеріали, які ми сьогодні маємо і які розсекречуються з архівів як українських, так і закордонних, мають неоціненне значення для дослідження тематики Голодомору, і світова спільнота радо сприймає появу нових документів, які ще більше і достовірніше підтверджують злочинний характер дій комуністичного тоталітарного режиму, підтверджують геноцидний характер злочину Голодомору. На сьогодні вже 17 країн світу визнали Голодомор геноцидом українців. В США значна кількість штатів визнали Голодомор геноцидом, а також багато держав на рівні парламентів визнали Голодомор одним з найбільших злочинів і трагедію українського народу. І я впевнений, що кожне визнанняу світі Голодомору геноцидом — це ще один вирок тому злочинному режиму, який здійснив щей злочин.
Фото: УНІАН
